Сьогодні ми помандруємо недалеко від Львова. У село Демня, щоб побачити цікавий неоготичний костел Матері Божої Ченстоховської, який збудований з блоків місцевого пісковика та є однією з визначних пам’яток Демні, а також прогулятися унікальним місцевим кладовищем.
В другій половин ХVІ ст. Демня входиладо складу львівського староства, а в ХVІІ – дроговизького. Наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. маєток був власністю Фундації графа Станіслава Скарбека (Zaklad Sierot i Ubogich w Drohowyżu), повсталої 1843 р. Початково місцеві римо-католики належали до парафії в Миколаєві. Перед Першою світовою війною було розпочато справу з утворення в Демні окремої парафії.
По закінченні війни постала парафіяльна експозитура, а в 1935 році окрема парафія в рамках стрийського деканату, до якої належали села Черкаси, Дроговиж, Глуховець, Гонятичі, Кагуїв, Луб’яни, а також Горбачі.
Завдяки старанням миколаївського пароха Войцеха Войновського Львівська консисторія у 1911 році погодилася на зведення у Демні каплиці (а з часом філіального та парафіяльного костелу). Фінансувалося будівництво за рахунок пожертв вірян і вже наступного року постали мури храму Матері Божої Ченстоховської. Проте на більше забракло коштів.
У 1913 році для завершення будівництва костелу у Демні було отримано дотацію від консисторії та намісництва у Львові і у серпні того ж року храм засклепили. Проте зміна пароха в Миколаєві призупинила будівельні роботи і храм стояв без даху, хорів та підлоги, а новий парох Антон Баре скаржився на нестачу коштів та проєкту, який зник «у мулярів».
У травні 1914 року, після отримання дотації від консисторії роботи було відновлено, тож перед початком Першої світової війни каплицю було збудовано і в ній розпочалися богослужіння. В кінці 1914 року святиню було пошкоджено російськими військами, але на щастя храм «вдалося врятувати від повного руйнування».
У 1916-1917 роках у Демні квартирувало австрійське військо, вояки якого відремонтували каплицю, а якийсь «вояк-художник» помалював святиню всередині. У 1918-1920 рр. в Демні було збудовано плебанію.
В інтер’єрі храму на 1939 р. поміж іншим був дерев’яний вівтар з образом Матері Божої Ченстоховської, дерев’яний амвон, сім лав, Стації Хрестової дороги, десять образів.
Костел Матерії Божої Ченстоховської у Демні було закрито в 1945 році, у 1960—х роках тут містився колгоспний склад, а в 1984 р. –шкільний гімнастичний зал. Саму школу було розташовано в плебанії.
У 1989 році відремонтовано дах костелу, а у 1990 ліквідовано гімнастичний зал. У 2007 р. від старості впав хрест храму.
Всередині костелу збереглися рештки помалювань. На склепінні пресбітерію Голуб Святого Духа, рослинні декорації, в аркаді нагорі дата «1917», оздоба геометричними мотивами.
І хоча зараз святиня пустує у серпні 2020 році, щоб привернути увагу до збереження національної культурної спадщини України в рамках проєкту “Під зорею Пінзеля” в костелі Матері Божої Ченстоховської у Демні Перший театр зіграв виставу “Pentecost”.
Треба також сказати, що зовсім недалеко від костелу розташований унікальний цвинтар. Усі надгробні пам’ятники на ньому виконані місцевими майстрами. Адже у селі є поклади вапняку тож традиція обробки каменю в Демні має багатовікову історію.
Вироби демнянських майстрів, котрими славиться село і ремесло яких передається з покоління в покоління можна зустріти не лише в Галичині. У Демні кам’яні фігури можна побачити по всьому селі, а старе кладовище нагадує «музей просто неба», який неодмінно треба відвідати.
Софія ЛЕГІН
Джерела:
- Betlej A. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Częstochowskiej w Demni // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Том 9. Kraków 2001.
- Прадідівська слава
