“Небо над головами” – фільм, який відкриває життя за колючим дротом

779

Вісімнадцять хвилин… На їх створення пішло понад два роки праці, сотні гігабайтів зібраної інформації і переосмислення значимості віри в людину тоді, коли вона перебуває на краю, коли оступилася, коли шукає на що опертися. Короткометражний документальний фільм молодого режисера Василя Возняка „Небо над головами“, який презентували у Львові 11 червня, — про дитячу колонію та цілу систему через долю однієї людини — юнака Богдана, який нещодавно вийшов на волю за зразкову поведінку, та життя з нової сторінки.

Презентація фільму “Небо над головами”, режисера Василя Возняка

Можна по-різному сприймати тих, у кого щось пішло не так, хто зробив помилку — свідомо чи ні, можна бути переконаним в абсолютній правоті каральної системи і в тому, що „безневинні там не опиняються“. А можна спробувати хоча б трохи привідкрити вікно за колючим дротом і показати, що там теж є люди, без сумніву різні, і спробувати поглянути в глибину проблеми, зрозуміти, що спричинило ті чи інші проступки.

Фільм, який Василь Возняк планує подавати на різні конкурси, щоб привернути більше уваги до питання підтримки в’язнів, зокрема малолітніх, показує, яким є життя там, куди приходять лише ті, хто повинен, чи ті, хто зрозумів — по-іншому просто не можна сподіватися змін.

— Головна ідея фільму — донести: так, є покарані і ув’язнені, але є суспільство, яке має долати цей кордон, цікавлячись долями тих людей. Якщо ми цього не робитимемо, то це протиставлення: ми — суспільство, і вони — в’язні, ще довго існуватиме. Ми всі носимо часточку неба всередині себе і повинні пам’ятати, що там, де більша рана, потрібно більше зусиль, щоб її загоїти, —  каже священик, керівник Відділу Патріаршої курії УГКЦ з душпастирства в пенітенціарній системі України, автор ідеї фільму о. Костянтин Пантелей.

— Вперше про можливість бути волонтером у колоніях і в’язницях я дізнався ще сім років тому. Тоді мав деяке упередження, якісь страхи, непевність, та приїхавши туди з друзями, зрозумів, що можу докластися до потрібної справи. На прохання отця я мав зробити відеоролик на цю тему. Та, почавши роботу, так заглибився, що вийшов документальний фільм. Спершу він мав тривалість майже півтори години, а згодом вирішив скоротити його до вісімнадцяти хвилин і зосередитися саме на долі Богдана, — розповів режисер Василь Возняк.

Презентація фільму “Небо над головами”, режисера Василя Возняка

Із Богданом, який згодився розповісти про своє життя у фільмі, режисер познайомився саме під час одного з волонтерських візитів. Хлопчина каже, що коли арештували був озлоблений та в певний момент відчув, що настільки втомився від такого способу життя, яке вів, що вирішив кардинально змінитися.

— Для мене основна мотивація більше не порушувати закон — довіра людей. Це прекрасно! Особливо, коли знають, що ти відсидів. А ще значно краще, коли можеш утверджувати те, що змінився, — наголосив під час обговорення фільму хлопець.

Презентація фільму “Небо над головами”, режисера Василя Возняка

— Роль священика — постійна взаємодія, присутність. Та в певний час стаєш протокольною особою і діти втрачають зацікавлення до зустрічей і розмов. Тому так важливо, щоб було різноманітне служіння: і монаше, і волонтерське. Я у в’язниці є свідком присутності Бога, як Він там діє в дуже трагічних і часто непоправних ситуаціях життя, як змінює душі і з темряви кидає потужне світло, якого мені у світському житті не доводилося зустрічати. Тому треба приводити волонтерів, щоб вони бачили це, — зазначив священик. — Є брак служіння перед самим звільненням ув’язнених і зразу після виходу на волю. Сьогодні найбільше бракує ініціатив зі сторони волонтерів, які допомагають зарадити таким людям у перші ризикові місяці. Це величезний виклик! Лейтмотив фільму, коли Богдана виходить на волю і каже: „Бачу далеко і страшно“. В той момент власне й потрібен хтось, хто не скеровуватиме, а скаже: „Не бійся, я — поряд“. Факт присутності особи, яка готова підтримати має величезну силу. Утвердження в добрі робить людей добрими, а якщо переконувати, що людина зла, вона й чинитиме зло.

Назва фільму — „Небо над головами“ — рядок із авторської пісні композитора, учасника програми Х-фактор, Івана Сюська,  яка стала саундтреком. Вона досить символічна, бо нагадує, що кожен із нас — рівний перед Богом, незважаючи на наші вчинки.

Наталія ПАВЛИШИН

 

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.