(Не)відомий отець Микола Устиянович

175
(Не)відомий отець Микола Устиянович

Сьогодні святкуємо 210- у річницю із дня народження священика УГКЦ, письменника, громадського діяча, ‒ Миколи Устияновича. З цієї нагоди коротко пропонуємо ознайомитись із його життєвим та творчим шляхом.

Микола Леонтійович Устиянович народився 7 грудня 1811 року у м. Миколаєві на Львівщині в родині посадника. Навчався у місцевій початковій школі, після якої продовжив здобувати знання у Львівській нормальній школі, а потім у гімназії. Згодом закінчив два курси Львівського університету (теологію), а також Львівську Греко – католицьку духовну семінарію (1838 р.).

Корнило Устиянович. Портрет о. Миколи Устияновича
Корнило Устиянович. Портрет о. Миколи Устияновича

Микола Устиянович брав активну участь у громадсько–політичному житті Галичини. Після висвячення на священика о. Микола душпастирював у с. Вовків (село у Пустомитівському районі) у 1838 – 41 роках, згодом впродовж 1841 – 1868 рр. у с. Славсько (смт. Славське Сколівського району), а у 1870 – 1885 роках в м. Сучава (нині ‒ місто на території Румунії); тоді ж був Чернівецьким деканом.

В період студентських років ‒ прихильник товариства «Руська Трійця», а згодом продовжувач його ідей. о. Микола Устиянович був одним з ініціаторів скликання «Собору руських вчених» (1 – й з’їзд української інтелігенції ‒ діячів освіти, культури та науки Галичини, який відбувся у Львові в жовтні 1848 р.) та у своїй програмній промові виступив за єдність Галичини та Наддніпрянщини. Підтримував ідею розвитку літератури на народній мові.

Собор руських вчених, жовтень 1848 р. Фото з ресурсу : zbruc.eu
Собор руських вчених, жовтень 1848 р. Фото з ресурсу : zbruc.eu

Впродовж 1849 – 1850 рр. о. Микола був редактором урядової україномовної газети «Галичо ‒ руський вісник». У 1861 – 1866 рр. – депутат Галицького крайового сейму від округу Стрий ‒ Сколе.

1868 р. о. Микола ‒ один з співзасновників товариства «Просвіта». Отець Микола Устиянович писав вірші, а також прозові твори. Його літературна спадщина складає 6 повістей та майже 80 поезій, включає статті та байки.

Микола Устиянович
Микола Устиянович

У 1836 р. Устиянович написав перший вірш народною мовою «Сльоза на гробі М. Гарасевича». Дослідники вважають, що саме цей твір спричинився до знайомства Устияновича з М. Шашкевичем. Більшість наступних творів були написані після 1846 р.  У 1847 р. декілька поезій Устияновича Я. Головацький помістив у другій частині альманаха «Вінок русинам на обжинки». Починаючи з 1848 р. твори автора друкуються у різних виданнях Західної України. У 1860 р. була надрукована перша збірка творів М. Устияновича.

Поезія М. Устияновича «Осінь». Фото з ресурсу : http://litopys.org.ua/
Поезія М. Устияновича «Осінь». Фото з ресурсу : http://litopys.org.ua/

Одними з кращих прозових творів М. Устияновича вважають такі повісті, як «Страсний четвер», «Старий Єфрем» та ін. Чимало віршів о. Миколи написані на історичну тематику («Похід Русі на Царгород (907)», «Хрещення великої княгині Ольги», «Смерть князя Романа під Завихостом в літо 1205», «Віче в Києві», «Битва над Калкою», «Київ» та ін. ), а також поема «Путь на полонину». Свої твори автор підписував : Николай з Николаєва, Наум, Дротарь, Н. з Н., Н. У., Ъ.

Микола Устиянович був одружений з Анною Плешкевич (Устиянович). Подружжя виховувало 7 дітей. Один з синів сім’ї Устияновичів ‒ Корнило Устиянович  ‒ відомий художник, поет, письменник, громадський діяч.

Помер о. Микола Устиянович 3 листопада 1885 р. у м. Сучава, де і похований.

Мар’яна ІВАНИШИН

 Джерела:

  1. Стеблій Ф. Устиянович Микола http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history;
  2. http://litopys.org.ua/zahpysm/zah17.htm;
  3. https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:309173;
  4. https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=15263;
  5. https://zbruc.eu/node/84018.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.