8 та 9 травня відзначаємо «Дні пам’яті та примирення», що означає для нас прийняття європейського досвіду вшанування пам’яті про жертви Другої світової війни та внесок України та українців в перемогу над нацизмом. І мова йде не лише про полеглих на полях боїв, а також про жертви нацистських репресій.
Загалом втрати України в цій війні нараховують від 8 до 10 млн. осіб, з яких лише військові становлять 3-4 млн., а решта – цивільне населення. Одним з трагічних епізодів нацистських репресій у Львові був Янівський концтабір.
![Головна в’їзна брама Янівського концтабору.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/02.jpg?resize=696%2C378)
Протягом листопада 1941‑червня 1944 рр. у Львові на вул. Янівській (між єврейським цвинтарем і залізничними коліями) діяв трудовий концтабір так званий «Янівський табір». Він був заснований за наказом 1-го губернатора «дистрикту Галіція» Карла фон Ляша та генерал-майора «СС і поліції» Фрідріха Кацмана. Загальна площа табору ‑ 2990 м2, 13 бараків та інші споруди та майстерні. Тут утримували військовополонених Червоної армії, а також цивільне населення – чоловіки, жінки, діти, літні люди різних національностей (в тому числі і євреї). Одночасно утримували більш ніж 11 тис. осіб.
![Оркестр з в’язнів табору, серед яких були відомі львівські музиканти євреї. Диригентом табірного оркестру був відомий львівський скрипаль, композитор і диригент Яків Мунд (єврей). Ідея створення такого оркестру належала заступнику коменданта табору Ріхарду Рокіті – і минулому скрипаль та ще й схильний до садизму. Оркестр з в’язнів табору, серед яких були відомі львівські музиканти євреї. Диригентом табірного оркестру був відомий львівський скрипаль, композитор і диригент Яків Мунд (єврей). Ідея створення такого оркестру належала заступнику коменданта табору Ріхарду Рокіті – і минулому скрипаль та ще й схильний до садизму.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/111.jpg?w=228&h=228&crop=1&ssl=1)
Табірний режим був спрямований на масове знищення людей різними засобами: морили голодом, виснажували каторжною працею, розповсюджували інфекційні хвороби. Більшість в’язнів працювали за межами табору. Початку робочого дня передував т. зв. «Апель» – огляд, який закінчувався побиттям та розстрілом людей. Масові розстріли айнзацкоманда «СД» № 1005 проводила у долині за табором, а також в’язнів вивозили для знищення у «Личаківський табір» (інша назва – «Долина смерті»). За час існування «Янівського табору» тут було знищено понад 200 тис. осіб різних національностей. В червня 1944 р. табір ліквідували, а в’язнів, що залишилися – вивезли до м. Белжец (Польща) в табір смерті.
Ігор ДЕРЕВ’ЯНИЙ
Старший науковий працівник Національного музею «Тюрма на Лонцького»