Нацистський концтабір у Львові. Історія у 17 фотографіях

8 та 9 травня відзначаємо «Дні пам’яті та примирення», що означає для нас прийняття європейського досвіду вшанування пам’яті про жертви Другої світової війни та внесок України та українців в перемогу над нацизмом. І мова йде не лише про полеглих на полях боїв, а також про жертви нацистських репресій.

Загалом втрати України в цій війні нараховують від 8 до 10 млн. осіб, з яких лише військові становлять 3-4 млн., а решта – цивільне населення. Одним з трагічних епізодів нацистських репресій у Львові був Янівський концтабір.

Протягом листопада 1941‑червня 1944 рр. у Львові на вул. Янівській (між єврейським цвинтарем і залізничними коліями) діяв трудовий концтабір так званий «Янівський табір». Він був заснований за наказом 1-го губернатора «дистрикту Галіція» Карла фон Ляша та генерал-майора «СС і поліції» Фрідріха Кацмана. Загальна площа табору ‑ 2990 м², 13 бараків та інші споруди та майстерні. Тут утримували військовополонених Червоної армії, а також цивільне населення – чоловіки, жінки, діти, літні люди різних національностей (в тому числі і євреї). Одночасно утримували більш ніж 11 тис. осіб.

Головна в’їзна брама Янівського концтабору.

Головна в’їзна брама Янівського концтабору.

Перегородки з колючого дроту внутрішнє розмежування зони концтабору.

Зовнішні мури концтабору.

Адміністративний будинок концтабору після його ліквідації.

Працівники адміністрації табору.

В’язні табору.

Повернення в‘язнів табору з примусових робіт.

Оркестр з в’язнів табору, серед яких були відомі львівські музиканти євреї. Диригентом табірного оркестру був відомий львівський скрипаль, композитор і диригент Яків Мунд (єврей). Ідея створення такого оркестру належала заступнику коменданта табору Ріхарду Рокіті – і минулому скрипаль та ще й схильний до садизму.

Табірний оркестр примушували грати під час проведення тортур та знищення в‘язнів або на втіху адміністрації. Відома легенда про сумнозвісне «Танго смерті», котре виконував оркестр під час страт.

Убиті в’язні табору. Їх тіла висіли тижнями для остраху інших в’язнів.

Наслідки ліквідації табору айнзацкомандою «СД» № 1005.

Повішені в таборі наглядачі за порядком, котрих набирали з самих в’язнів. Це відбулося після ліквідації табору влітку 1944 р.

Речі в’язнів табору після його ліквідації.

Речі в’язнів табору після його ліквідації.

Табірний режим був спрямований на масове знищення людей різними засобами: морили голодом, виснажували каторжною працею, розповсюджували інфекційні хвороби. Більшість в’язнів працювали за межами табору. Початку робочого дня передував т. зв. «Апель» – огляд, який закінчувався побиттям та розстрілом людей. Масові розстріли айнзацкоманда «СД» № 1005 проводила у долині за табором, а також в’язнів вивозили для знищення у «Личаківський табір» (інша назва – «Долина смерті»). За час існування «Янівського табору» тут було знищено понад 200 тис. осіб різних національностей. В червня 1944 р. табір ліквідували, а в’язнів, що залишилися – вивезли до м. Белжец (Польща) в табір смерті.

Ігор ДЕРЕВ’ЯНИЙ
Старший науковий працівник Національного музею «Тюрма на Лонцького»