Двадцять першого червня далекого 1982 року вечірній Париж перетворився на гігантський музичний вулик: професійні музиканти й аматори, старі і юні, колективи і солісти заполонили музикою, співами, танцями вулиці й площі Парижа… Тисячі музикуючих французів навіть уявити не могли, що стали творцями наймасштабнішого музичного свята планети!
А починалося це так…
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/DSC_3384c1_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C696&ssl=1)
Міністр культури Франції Жак Ланґ у жовтні 1981 року призначив Моріса Флере Директором музики і танцю (так ця посада подана на офіційному сайті Міністерства культури Франції: Maurice Fleuret au poste de directeur de la musique et de la danse). Розмірковуючи над музичною практикою та її еволюцією, Моріс Флере закладає основи нової концепції: «Музика буде всюди, а концерт – ніде»! Він викликав «революцію» в галузі музики, яка, на його думку, прагне охопити найрізноманітніші форми музикування – без ієрархії жанру чи походження – у спільному пошуку того, що він називає «звуковим визволенням, сп’янінням, більш автентичним, інтимним, красномовнішим, аніж мистецтво».
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P9240005c_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
У 1982 році Департамент досліджень Міністерства культури провів масштабне опитування французьких культурних практик і виявив, що п’ять мільйонів людей грають на музичних інструментах, в той час як організовані музичні заходи охоплюють лише незначну кількість французів. Як результат, Жак Ланг, Крістіан Дюпавільон, архітектор-сценограф, член його кабінету та Моріс Фльоре почали шукати шляхи, щоб змінити цю ситуацію. Вони уявили собі велику популярну подію, яка дозволить всім музикантам (як професійним, так і аматорам) висловитись і дати про себе знати.
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P1000772c_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
Отже, поштовхом до проведення першого свята музики в Парижі стала… статистика сімей з музичними здібностями: у Франції на кожну сім’ю припадало в середньому двоє музикантів і це тільки тих, які володіли якимсь музичним інструментом. Так виникла ініціатива спонукати цих музично обдарованих людей поділитися своїм мистецтвом публічно і неформально. Для свята обрали найдовший день у році 21 червня – день літнього сонцестояння. Міністр культури Франції Жан Ланґ звернувся до парижан із закликом вийти зі своїми інструментами на вулиці Парижа і від 20.30 до 21.00 творити музику. Звідси і назва – Fête de la Musique або англійською Make Music! – створюй музику!
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P9100081c_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C637&ssl=1)
В інтерв’ю газеті “Télérama” Моріс Фльоре згадував, як готували перше Свято музики: “Підготовка проходить поспіхом. Ми попереджаємо головних «дійових осіб» суспільного, політичного та музичного життя Франції. Ми не впевнені в Міністерстві культури, чи буде почутий цей дзвінок. Результат перевершує всі очікування. Тисячі ініціатив проводяться по цілій Франції. Музиканти облаштовуються скрізь на вулицях, площах, у дворах, садах, вокзалах, тощо, а тисячі людей блукають по вулиці до пізньої ночі, в гарній атмосфері. Нам потрібна була подія, яка дозволила нам оцінити, яке місце займає музика в індивідуальному та колективному житті. Ефектний рух усвідомлення, стихійний поштовх активізувати громадську думку і, можливо, також … політичний клас. Ось чому у Міністерства культури виникла ідея організувати музичний фестиваль у 1982 році. Недирективний фестиваль, який об’єднає всіх французів, для яких музика має значення “. Моріс Фльоре, “Святкуй! Створюй музику!”, Інтерв’ю з Ксав’єром Лакавалері, Télérama № 1744, 15 червня 1983 року. [1].
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P1210013c_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
У 1987 році до «Свята музики» долучились ще п’ятдесят країн. За свою майже сорокарічну історію фестиваль вийшов за кордони країни і став світовою подією у сфері музики. З кожним роком число міст і країн-учасниць зростає, фестиваль здобуває щораз більшу популярність. У 2019 році вже понад 120 держав і близько 1000 міст в усьому світі 21 червня провели живі виступи в рамках Fête de la Musique. Охопивши всі континенти, назва фестивалю Fête de la Musique зазвучала різними мовами і в різних інтерпретаціях: “Fête de la Musique”, “Make music!” – створюй музику, “Свято музики” “Всесвітній день музики” – The World Music Day, “Festival of music” тощо). Але, незважаючи на різне звучання назви, це – той самий щорічний музичний фестиваль, який відбувається в день літнього сонцестояння і спрямований на популяризацію музики різних стилів і жанрів серед найширших верств населення.
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P9095210c_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C618&ssl=1)
“Свято музики” відрізняється від інших культурно-музичних заходів (концертів, фестивалів та аналогічних подій) своєю відкритістю: взяти участь у ньому може кожен, хто любить музику. “Кожен музикант – молодий і старий, аматори і професіонал, з будь-якого музичного переконання – виходить на вулиці, майданчики, в парки та під’їзди, щоб поділитися своєю музикою з друзями, сусідами та незнайомими людьми. Все це безкоштовно та відкрито для публіки”[2].
Для тисяч музикантів-аматорів, що грають у публічних просторах, це часто дебютний виступ, що може мати вирішальне значення для подальшої музичної кар’єри. Щодо професійних музикантів, то вони мають нагоду виступити перед новою аудиторіє, в нових умовах. І, напевно найважливіше те, що всіх присутніх запрошують співати, танцювати разом і насолоджуватися найдовшим літнім днем.
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P8083129c_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C668&ssl=1)
Образ свята твориться спільними зусиллями всіх охочих долучитися до нього. Музиканти в несподіваний спосіб освоюють публічний простір міста. Публіка отримує нагоду до вільного й безкоштовного спілкування з різнорідними музичними стилями, актуальними в конкретній спільноті.
Гасло свята – Вмієш грати – виходь і грай, не вмієш – витягай друзів на вулицю і слухай!
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P7282311c1_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C464&ssl=1)
2013 року Львів долучився до цієї світової музичної події, що є цілком закономірним. Давня історія музичного Львова містить знакові сторінки, пов’язані з такими видатними іменами як Франц Ксавер Моцарт (син геніального австрійського композитора Вольфганга Амадея Моцарта з невеликими перервами жив у Львові впродовж 11 років), угорський композитор, піаніст-віртуоз Ференц Ліст, австрійський композитор і диригент Ґустав Малер, французький композитор Моріс Равель, угорський композитор і фольклорист Бела Барток, які своїми гастрольними виступами в нашому місті засвідчували його музичний статус.
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/DSC_0962c3_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C926&ssl=1)
Сучасний Львів славиться великою кількістю музичних фестивалів, зокрема «Віртуози», «Контрасти», «LvivMozArt», «Leopolis Jazz Fest», «Фестиваль давньої музики», знаменитий Різдвяний фестиваль «Велика коляда», та багато інших. Та й поміж фестивалями Львів наповнений музикою: на старовинних вулицях і площах музиканти різного віку, різних жанрово-стилістичних уподобань і різним рівнем таланту, незважаючи на холод чи спеку будь-якої пори року своїм музикуванням привертають увагу львів’ян і гостей нашого міста.
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P5180511c_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
Тож нічого дивного, що на мапі міст, де відбувається свято музики, з’явилося у 2013 році перше українське місто, яке офіційно затверджене «Fete de la Musique» як учасник цього фестивалю, – наш Львів.
Організатори першого «Свята музики у Львові» бачили своїм завданням наповнити Львів мелодіями в кожному районі та дворі. “Свято музики” не мало перетворитися в один великий концерт дуже популярних виконавців. Навпаки – це багато невеликих виступів (20-30 хвилин), музика, що ллється з усіх куточків міста.
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P5100131_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C522&ssl=1)
Гуляючи звичними вулицями, ти спостерігаєш, як незвично вони звучать. Це місто і музика для всіх. Для глядачів, музикантів і організаторів.
У нинішніх умовах карантину «Свято музики» як жодне інше, є особливо доречним – адже основною характерною рисою цього фестивалю є безкоштовні виступи професіоналів та аматорів просто неба: концерти проводяться на відкритому повітрі в парках, скверах, на площах, у двориках, на балконах.
![Із серії "Мелодія на бруківці". Світлина Романа Гериновича.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/P4250732_nov-y-razmer.jpg?resize=696%2C928&ssl=1)
Свято відбувається задля поширення музики: для заохочення музикантів до самовираження в просторі міста, щоб відкрити міській громаді музику будь-якого жанру і стилю в живому виконанні. Музика — це універсальна сила, що поєднує людей різного віку, походження, статусу, переконання і смаку.
І «під завісу»… Якщо Ви не встигли зареєструватися на цьогорічне «Свято музики у Львові», не розпачайте. Цього дня Ви можете влаштувати музичний майданчик у своєму вікні, на балконі чи у дворі власного дому!
СТВОРЮЙ МУЗИКУ!
У публікації використано світлини із серії «Мелодія на бруківці» знаного львівського фотохудожника Романа Гериновича.
Роксоляна ПАСІЧНИК
старший науковий співробітник Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові
Джерела:
1. https://fetedelamusique.culture.gouv.fr/L-evenement/Historique-de-la-Fete-de-la-Musique
2. http://www.makemusicday.org/
3. https://varianty.lviv.ua/11662-sviato-muzyky-zanotuie-do-lvova
4. http://fetedelamusique.lviv.ua
5. https://www.facebook.com/fetedelamusique.lviv/