На що звертати увагу пластунам під час мандрівки, або поради сторічної давнини від Степана Гайдучка

0
217
На що звертати увагу пластунам під час мандрівки, або поради сторічної давнини від Степана Гайдучка

Степан Гайдучок (13.03.1890 р., с. Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 16.03.1976 р., м. Львів) – професор тіловиховання, журналіст, громадський та культурно-просвітній діяч, вояк Галицької армії; активний діяч, практик і теоретик гімнастично-спортивного руху, один з організаторів і активних діячів руханкових і спортивних товариств («Український спортовий кружок» в Академічній гімназії у Львові, «Сокіл-Батько», «Україна», «Пласт», «Карпатський лещетарський клуб», «Український спортовий союз», «Український студентський спортовий клуб», СК «Сагайдачний» у Філії Академічної гімназії у Львові та ін.), збирач документів і укладач фотоархіву українського гімнастично-спортивного руху, учень і послідовник професора Івана Боберського.

Степан Гайдучок
Степан Гайдучок

За своє життя написав чимало праць про фізичне виховання та спорт. Чимало мандрував Карпатами. При чому проводив мандрівки у різні пори року. Своїм досвідом ділився на шпальтах українських часописів «Діло», «Молоде Життя», «Сокільські Вісти» та ін. Степан Гайдучок як один із тих, хто у 1911 р. стояв біля витоків «Пласту», долучившись до організаційної розбудови організації, активно працював у цьому напрямку у 1920-х роках. Зокрема чимало статей і дописів помістив на сторінках часопису «Молоде Життя» – друкованому органі організації «Пласт». Запропонована публікація «Як радить собі пластун? Кілька порад мандрівникам» вийшла друком 15 червня 1925 р. у спареному числі 5–6. Вона підписана псевдонімом Степана Гайдучка – «Blue boy», яке він почав використовувати ще напередодні Першої світової війни.

Публікую статтю із збереженням мови та правопису оригіналу.

Степан Гайдучок

 Як радить собі пластун? Кілька порад мандрівникам

Не знаю чи може діждемося другого підручника мандрівництва (перший доволі скромний але й добрий написав А[льфред] Будзиновський «Туристка» [вийшов друком 1909 р. у Львові. – А. С.]), тому подаю сих кілька порад для мандрівників – пластунів.

Карпати, гірський хребет Довбушанка (Добошанка, Довбошанка), Надвірнянський р-н Івано-Франківської обл. Підпис Степана Гайдучка: “На хребті Довбушанки зліва: Гайдучок С., Мигаль Т., Копач Роман”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Карпати, гірський хребет Довбушанка (Добошанка, Довбошанка), Надвірнянський р-н Івано-Франківської обл. Підпис Степана Гайдучка: “На хребті Довбушанки зліва: Гайдучок С., Мигаль Т., Копач Роман”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Чим менший гурток тим ліпше мандрувати. Найменше треба 3, щоб в нещастю могло двох одного перенести, чи один міг остати біля захворівшого, а другий поспішити за помічю. В гуртках, що мають більше як 5 людей справджується дуже часто пословиця «скілько голов стілько розумів».

Наплечник мусить мати ремені широкі щоби не вгризалися в рамена. Минулорічний досвід навчив, що мандрівки, які мають на ціли тілько число кільометрів, дають звичайно втому тіла і отупіння духа. Увага мандрівників звернена не на красу природи, інтересне окруження, але на се чи багато кільометрів перед ними. Що в мандрівку треба добирати товариство рівне віком і силою є само зрозуміле. Хлопець 14-літній не може мандрувати з 17-літнім.

Пускатися в дорогу ранком, щоб до полудня пройти як найбільше, а пополудне використовувати як відпочинок.

Карпатські краєвиди. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Карпатські краєвиди. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Відпочивати стоячи, а не сідаючи. Що годину малий 10-мінутовий відпочинок.

Все ліпший відпочинок за селом чим у селі, ліпше ночувати у стодолі чим у селянській хаті.

Часто мандрівники нагадують верблюдів, як тільки дірвуться води. Пють стільки її, немовби вона мала вистарчити на тиждень. Забувають, що спрага не лежить в жолудку, але в горлі. Вистарчить переполокати горло водою а спрага вступиться. Колиж напємося води, робимося охлялими і тяжкими. Пріємо ще більше і тратимо через те, ще більше енерґії. Тому-то пити найменше води, чи плинів, так як се роблять спортовці (очевидно не наші) під час тренінґу.

Перша сторінка часопису «Молоде Життя». Львів, 1925, 15 червня, число 5–6.
Перша сторінка часопису «Молоде Життя». Львів, 1925, 15 червня, число 5–6.

Воду до вжитку, фільтруємо так, що перепускаємо її через верству піску або потовченого деревляного вугля.

Колиж таборує цілий гурток, і маємо з собою ведро, то Фріцше радить робити з нього апарат до фільтровання. В стінці ведра з долу робимо отвір, заправляємо туди рурку, насипаємо в ведро вугля чи піска і апарат готовий. В одній годині маємо 6 літрів чистої води до кухонного вжитку.

На мандрівку не порадно брати елєктричних лямпок, бо батерії переходять вохкістю, і через цілу дорогу лямпка не до вжитку.

––––––

Щоб літом, ухоронитися перед соняшним ударом і його дальшим наслідком запалення мозку, зовсім не треба капелюха на голові. Природа сама дала нам покриття на голові. Треба вважати конче на неослонений карк, де лежить продовжений стриж. Се дуже вражливе місце, і тому підчас мандрівок треба закривати білим платком. Те саме робити, коли беремо соняшні купелі. З досвіду носять Араби білий турбан, який спадає їм на карк, а наш селянин літом капелюх з величезними крисами.

Публікація Степана Гайдучка «Як радить собі пластун? Кілька порад мандрівникам» у часописі «Молоде Життя». Львів, 1925, 15 червня, число 5–6.
Публікація Степана Гайдучка «Як радить собі пластун? Кілька порад мандрівникам» у часописі «Молоде Життя». Львів, 1925, 15 червня, число 5–6.

Коли ми зігріті, а хочемо пити воду, то вмочуємо пальці рук в воду і держимо кілька хвиль. Можемо пити сміло воду, а се нам не пошкодить. Чому? – Кров за сей час переплила вся через пальці і вирівнала температуру у всіх внутрішніх орґанах іншими словами: охолодила їх.

Джерело: Blue boy [Гайдучок С.]. Як радить собі пластун? Кілька порад мандрівникам // Молоде Життя. Часопис Українського Пласту. – Львів, 1925. – 15 червня. – Чис. 5–6. – С. 4.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. URL: https://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ (дата звернення:03.2018).
  4. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.