На Рівненщині презентують Цифровий музей волинських рукописів

581
На Рівненщині презентують Цифровий музей волинських рукописів

«Центр дослідження та відродження Волині» та Український Культурний Фонд оголосили про запуск проєкту зі створення на базі етнопарку «Ладомирія» у Радивилові на Рівненщині віртуального музею українського рукопису.

Робота розпочалася з оцифрування Теслугівського «Апостола», що був написаний у 1593-1594 роках у містечку Теслугові, що на Рівненщині.

8 жовтня, о 12:00 відбудеться відкриття першого експонату майбутнього Цифрового музею волинських рукописів.

На інтерактивному екрані будуть презентувати електронну копі. Теслугівського Апостола: пам’ятки української рукописної книги, яку було створено 1594 року.

Більше про памятку розповіла Людмила Гнатенко, доктор історичних наук, старший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, яка дослідила цю пам’ятку.

— Пані Людмило розкажіть для читачів, що таке Теслугівський Апостол?

— Це волинський рукописний список з Апостола Франциска Скорини, що був надрукований у Вільні в 1525 році.

— В чому його цінність?

—Теслугівський рукописний Апостол, як і кожна рукописна книга, є унікальним, бо існує в одному екземплярі; друкованого Апостола Франциска Скорини 1525 р. збереглося раритетних 10 книг. Цінність Теслугівського Апостола в тому, що він належить до української рукописної скориніани, рукописних книг, які списані з друкованих книг Франциска Скорини, або є творчими переробленням книг Скорини.

— Якою мовою написаний рукопис?

— Писаний рукопис церковнослов’янською мовою української редакції, тоб-то з українськими мовними й графіко-орфографічними особливостями. Це точно датований і локалізований рукопис, який належить до таких українських скориненських списків як Радивиловський Апостол 1568 р., м. Радивилов, Волинь; Даниловецький Апостол 1571 р. (чи 1579 р.), с. Даниловці, біля Тернополя; Бутятицький Апостол 1580, с. Будятичі, Волинь; Четвертинський Апостол 1597 р., містечко Четвертня, Волинь. Теслугівський Апостол свідчить про українську самосвідомість тогочасних книжників і репрезентує волинську рукописну книжкову школу кінця XVI cт., її письмо, правопис.

— Чому важливо вивчати давні українські рукописні книги?

— Вивчення української книжної писемної спадщини сприяє вивченню історії, культури, мови, мистецтва нашого народу й розуміння його місця у світі.Дослідження конкретної книги сприяє й дослідженню крайової історії, особливостей культури, мови, мистецтва; дає відомості про людей, які діяли на українських теренах.

— Які складнощі виникають під час дослідження книжних рукописів?

— Я б це не назвала складнощами, оскільки вивченням наших давніх українських рукописних книг займаються унікальні фахівці, які спроможні розв’язувати різні завдання. Важливим є взаємодія вчених різних галузей. Вивчення рукописної книги вимагає серйозної фахової підготовки вчених багатьох гуманітарних та мистецьких галузей, зокрема, археографів, кодикологів, палеографів, мовознавців, літературознавців, текстологів, мистецтвознавців. При дослідженні, до кожної рукописної книжки має бути застосований індивідуальний підхід, який ґрунтується на її основних метаданих, оскільки кожна рукописна книга є унікальною, бо існує в одному екземплярі, навідміну від друкованої книги.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.