Між Геродотом та Мойсеєм. Маєр Балабан, або як організувати євреїв і зберегти про них пам’ять

0
331
Між Геродотом та Мойсеєм. Маєр Балабан, або як організувати євреїв і зберегти про них пам’ять

Уже далекий, відносно нашого сьогодення, 1992 рік знаковий для історії Львова багатьма змінами – у тому числі і в топографії. З найвідомішого: саме 1992 у нашому місті, після стількох зусиль, нарешті поставили пам’ятник Тарасу Шевченку. Між усім іншим, тоді ж, на другому році державної незалежності, у місті зявилося багато нових назв вулиць. За деякими винятками, вони сформували топографічну сітку міста такою, яку ми знаємо сьогодні. Між персонами та особистостями, якими тоді увічнили вулиці, є багато таких, про яких сучасні львівяни можуть сказати не так вже й багато. Але це зовсім не означає, що ці люди не гідні наданої їм честі. Радше навпаки: гідні навіть того, аби ми про них щось дізнались. Про одного з таких, Маєра Балабана – нижче по тексу.

Маєр Балабан. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Маєр_Балабан
Маєр Балабан. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Маєр_Балабан

Маєр Самуель Балабан (1877 – 1942) не лише багато зробив для Львова. Він також народився у нашому місті і в ньому виростав, любив його і присвятив Львову та околицям міста окремі зі своїх праць. Народився він у 1877 році, в єврейській родині, яка віддавна займалася друкарством, а також просвітницькою роботою у різних значеннях цього словосполучення. Характерно, що друкарня Балабанів була одним із головних єврейських видавничих центрів у Львові і спеціалізувалася родина, головним чином, на виданні науково-релігійної та літургійної літератури. Історія родини Балабанів сягає як мінімум XVII століття, а окремі з представників роду навіть очолювали єврейську громаду Львова.

Велика міська синагога. Фото з праці "Dzielnica zydowska" Маєра Балабана
Велика міська синагога. Фото з праці “Dzielnica zydowska” Маєра Балабана

Змушений відповідати високому статусу представників родини, Маєр Балабан ще хлопчиком відзначався наполегливістю і цілеспрямованістю. Він дуже багато вчився, ще більше працював над собою у вільний час. Окрім характерного для єврейського народу налаштування на здобуття якісної і глибокої освіти релігійного характеру загалом, він також віддано займався самоосвітою: ще глибше вивчення єврейських наук, законів функціонування світу, історичні закономірності, принципи суспільної взаємодії тощо.

Маєр Балабан. Єврейська дільниця. Фото з http://ju.org.ua/ru/publicism/829.html
Маєр Балабан. Єврейська дільниця. Фото з http://ju.org.ua/ru/publicism/829.html

Як наслідок, у 1895 році Маєр Балабан став студентом юридичного факультету Львівського університету. Вчився, правда, не довго. Оскільки диплом не був його головною ціллю, він залишив навчання і пішов працювати вчителем. Спочатку у Глинянах, а потім – у Гологорах. Сталося це через пропозицію, яку молодий і енергійний юнак отримав від барона Гірша. Оскільки в Гологорах мешкали представники єврейського народу, останній заснував там приватну школу, яка згодом навіть отримала статус державної. Школи у провінційних містечках на Золочівщині відвідували не лише євреї. Аби мати право працювати там, Маєр Балабан мусив пройти практику, у тому числі, у школах з українською мовою викладання.

Фото з праці "Dzielnica zydowska" Маєра Балабана
Фото з праці “Dzielnica zydowska” Маєра Балабана

Вивчення біографічних відомостей про Маєра Балабана наштовхує на думку, що в його діях індивідуального почерку та підходу, відповідного стилю мислення було більше, аніж просто професії і статусу. До прикладу, дітей він не лише навчав програмних речей, а й намагався дбати про усебічний розвиток останніх, їх становлення та особистісне зростання. Звичні заняття супроводжувалися спробами хорового співу, рефлексіями про власні ідентичність та призначення. При цьому Маєр Балабан і сам не переставав читати та вчитися. Перебуваючи у Глинянах, перечитав усю місцеву історичну бібліотеку. Коли зрозумів, що в провінційних Гологорах йому тісно, повернувся до Львова. Там також працював у школі. Іноді в класах, де бувало по 65 – 85 учнів.

Освальд Бальцер
Освальд Бальцер

У Львові, де інше повітря і відмінні запити, Маєр Балабан продовжив власне навчання. Також взявся за перо. У 1902 році він повернувся до університету – цього разу вивчав філософію та історію. Разом з тим, публікував свої тексти у періодичних виданнях. Зокрема, йдеться про “Wschód” i “Przyszłość”. Мислитель співпрацював тоді з двома світилами історичної науки у Львові: Людвігом Фінкелем та Освальдом Бальцером. Відтак особливо інтенсивно почав опрацьовувати тематику історії львівських євреїв. Вже згодом справжнім успіхом стала його праця “Źydzi lwowscy na przełomie XVI – XVII wieku”. Високо оцінена науковою спільнотою, вона була номінована на декілька конкурсів водночас. Надалі Маєр Балабан продовжував вчительську діяльність, а паралельно писав наступні праці – присвячені історії євреїв у Львові та на Галичині.

Людвік Фінкель. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Людвік_Фінкель
Людвік Фінкель. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Людвік_Фінкель

Першу світову війну Маєр Балабан зустрів у Відні. Учителював тоді у гімназії для галицьких біженців. Співпрацював з різними організаціями, неодноразово залишав теплий кабінет і відправлявся на поле битви, де безпосередньо спілкувався із солдатами. Багато мандрував у той час. Паралельно з роботою, яка йому випадала з обов’язку, займався працею для душі та за покликом серця – збирав інформацію про єврейські старожитності, фотографував їх і фіксував для історії. Далі на якийсь час осів у Ченстохові. Займався там місцевою гімназією і синагогою. Пізніше, на запрошення Міністерства релігійних конфесій, перебрався до Варшави – очолив там першу сучасну Школу рабинів. До десяти років очолював цю структуру, паралельно викладав. У тому числі – історію. Був єдиним у міжвоєнній Польщі, хто мав посаду викладача єврейської історії в університеті.

Могила Маєра Балабана у Варшаві. Фото з https://ru.wikipedia.org/wiki/Балабан,_Майер
Могила Маєра Балабана у Варшаві. Фото з https://ru.wikipedia.org/wiki/Балабан,_Майер

Історія, яку Маєр Балабан викладав і яку дуже любив, до нього самого виявилася безжальною. Точніше безжальними виявилися люди, які усіляко сприяли тому, аби життя видатного вченого й мислителя закінчувалося у вкрай похмурих та трагічних барвах. Маєр Балабан до останнього не вірив, що розпочнеться нова велика війна і навіть переконував у цьому інших. Коли нацисти прийшли до Польщі, у нього не було ні сил, ні бажання втікати – вирішив залишитися. Помер він у варшавському гетто у листопаді 1942 року від серцевого нападу. Оскільки трапилося це ще до ліквідації гетто, похований він був на цвинтарі.

Фото з праці "Dzielnica zydowska" Маєра Балабана
Фото з праці “Dzielnica zydowska” Маєра Балабана

Життєвий шлях і спосіб життя людини – це надзвичайно важливо. Не менш важливим є також і те, що людина залишає після себе. Персона Маєра Балабана варта не однієї книги. Хоча б тому, що за своє життя він написав 70 історичних праць і біля 200 коротких статей та текстів. Згадуючи Маєра Балабана, говоримо не лише про ретельного та відданого дослідника, а й про одного з першопрохідців у своїй проблематиці. Відтак цілком заслужено і виправдано, що цього діяча сьогодні вважають творцем польської єврейської історіографії. А ще ж була організаційна робота, яку він проводив на користь громади. Відтак герой цієї статті – особистість ерудована та обізнана, а до того ще й багатогранна і віддана своїй справі.

м. Львів, вулиця Маєра Балабана. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Маєра_Балабана
м. Львів, вулиця Маєра Балабана. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вулиця_Маєра_Балабана

Вулиця, названа на честь Маєра Балабана, з’єднує сучасні вулиці Пантелеймона Куліша та Джерельну. Назвали її саме так зовсім не даремно. У такий спосіб підкреслено її зв’язок, як і нашого міста загалом, із спадщиною, про яку сьогодні вкрай мало нагадує – з єврейською спадщиною. Раніше на вулиці були заклади та споруди, які прямо вказували на єврейську сторінку історії кварталу. Сьогодні залишається сподіватися, що жителі Львова, почувши про назву вулиці, хоча б зроблять зусилля з метою дізнатися – чиє ім’я і чому вона носить.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Балабан Маєр. Дослідник юдейського Львова // Край. Краєзнавчо-туристичний портал, 2008 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kray.org.ua/1012/postati/mayer-balaban-doslidnik-yudeyskogo-l/
  2. Захарій Р. Маєр Балабан – видатний історик польського єврейства // Науковий центр іудаїки та єврейського мистецтва імені Ф. Петрякової [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.jewishheritage.org.ua/ua/5618/maer-balaban-vydatnyj-istoryk-polskogo-evrejstva.html
  3. Ісаєвич Я. Балабан Маєр // Енциклопедія сучасної України, 2003 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=41114
Loading...

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.