Прогулюючись сучасними вуличками нашого чарівного міста, ми і не замислюємось як деякі з них виглядали в часи австрійського, польського чи радянського Львова. Але ж історія – річ мінлива, а тому кожна із вулиць протягом століть і десятиліть зазнавала певних метаморфоз, змінюючи, часом до невпізнання, свій екстер’єр.
Однією із вулиць, яка пережила не одну зміну свого вигляду, є вулиця Коперника. Її історія починається з Сокільницької дороги, що існувала нацьому місці з XVIст., та слугувала межею між Галицьким та Краківським передмістям. Впродовж XVIIст.при ній виникають перші будівлі, частина з яких збереглись до наших днів. Це був шпиталь Святого Лазаря з костелом, збудований в 1718-1720 рр. та костел Кармеліток Босих, що постав в 1677 році. До наших днів по вулиці Коперника зберігся як і сам костел шпиталю, так і автентичний його мур XVII ст., а також хвіртка, біля якої в стіну вмуровано дві кам’яні таблиці. Перша — рельєф, що ілюструє притчу про Св. Лазаря, на другій зображено рідкісний сюжет — Бог Отець, що тримає Ісуса на колінах, над дверима — фундаційний напис 1621 року про заснування шпиталю. У підніжжі муру з XIX ст. розташована криниця з двома кам’яними левами, що тримають герби родів Шольц-Вольфовичів та Кампіанів. Походять ці леви з старої львівської Ратуші.
Костел Кармеліток Босих зруйновано в кінці XVIII ст., а на його місці в 1823 році збудовано національний інститут імені Оссолінських. Ще до початку Другої світової війни вид на цю споруду зі сторони вулиці Коперника був дещо іншим, оскільки в сквері перед будівлею стояла статуя Діви Марії. На цьому ж місці в 1970 році, з нагоди 100 річниці народження вождя світового пролетаріату, споруджено погруддя Володимиру Леніну. Однак, воно не простояло й кількох років, і було досить швидко демонтовано через непрезентабельний вигляд.
В 1729 році з протилежної сторони вулиці збудовано монастир домініканок разом з костеломСв. Катерини Сієнської. Проте, після ліквідації цього ордену в 1873 році, імператор Йосиф II передав згадані будівлі для навчання і виховання греко-католицького духівництва. На місці монастиря було створено семінарію, а костел став називатися церквою Св. Духа.
Спочатку, практично уся частина вулиці Коперника з боку семінарії належала до її володінь. На кінець XIXст. до семінарії зі східного боку примикав великий сад. В 1887-1889 рр. на місці цього саду зведено будівлю Головної пошти, котру ми маємо можливість спостерігати і сьогодні. Тоді ж, позаду будівлі пошти, в межах колишнього саду, збудовано нові гуртожитки для семінаристів. В радянський час тут вже діяв гуртожиток Львівського державного університету. Зараз в цій будівлі розміщений географічний факультет ЛНУ ім. І. Франка.
Натомість, доля церкви Св. Духа склалась трагічно. 11 вересня 1939 року, під час бомбардування відділення Головної пошти, снаряд влучив прямісінько в сакральну споруду. Руїни, що залишилися на місті храму були розібрані, але відбудовувати церкву радянська влада не мала наміру. Вцілілою залишилась лиш вежа дзвіниці. На місці ж самого храму та семінарії в 1950-1960-ті роки був облаштований спортивний майданчик Львівського держаного університету. В 1970-х роках на його місці збудовано новий корпус АТС.
Окрасу вулиці Коперника, колишній палац Потоцьких, збудовано в 1889-1890 рр. До того часу, на його місці було кілька невеликих будівель та розпланований сад. В 1919 році будівлю було частково пошкоджено внаслідок пожежі, викликаної падінням на неї літака американського пілота Едварда Ґрейвса, що брав участь в показових польотах над центром Львова з нагоди першої річниці зайняття міста поляками. Повністю сучасного вигляду палац отримав після 1931 року в ході реставраційних робіт.
В 1894 році по вулиці Коперника прокладено трамвайні колії, проте їх розміщення було не таким, як тепер. Початково, коліяйшла на цю вулицю прямо від трамвайного депо, що зараз на початку вулиці Сахарова. Тягнулася ця лінія аж до Головної пошти, повертаючи після неї на вулицю Словацького в сторону вулиці Дорошенка. Частину колії від трамвайного депо до перехрестя з вулицею С.Бандери розібрали в 1970 році.
Більшість же кам’яниць вулиці Коперника збудовано в кінці XIX–на початку XX століття. Своїм зовнішнім інтер’єром увагу до себе привертаєколишній палац князів Сапіг (Сапєгів), збудований в 1868 та добудований в 1896 роках, а також колишній палац Бєльських, що постав в 1921-1923 рр., на місці старої будівлі палацу.
У 1970-х рр. екстер’єр вулиці дещо доповнила підпірна стіна, яку було збудовано вздовж підніжжя гори, що опускалася до самої вулиці крутим схилом аж від Цитаделі. В ційстіні влаштовано джерело з барельєфом Водолія, котрий можна спостерігати і досі.
Наступна видозміна вулиці Коперника відбулась в 1990 році, коли на захід від Дзвіниці церкви Св.Духа, на місці колишніх семінарських будівель, було зведено пам’ятник М.Шашкевичу.
Останньою ж метаморфозою вулиці Коперника, яка і зробила її вигляд таким як тепер, стало проведення в 2003 році трамвайної колії, між пам’ятником Шашкевича та колишнім палацом Сапіг, до вулиці Дорошенка. В 2005 році тут облаштовано першу криту трамвайну зупинку.
Володимир ПРОКОПІВ
Джерела:
- Котлобулатова І. Львів на фотографії 1860-2006. – Львів, 2006.
- Котлобулатова І. Львів на фотографії-2: 1860-2011. – Львів, 2011.
- Крип’якевич І. Історичні Проходи по Львові. – Львів, 1932.
- Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів, 2009. – 528 с.
- Інтернет-портал www.lvivcenter.org
- Топографія міста Леополіс з навколишніми передмістями 1770 року.
