А чи знаєте Ви де у Львові “Кривавий Рів”? Так називається одна з приток Полтви в якій колись текла справжня кров! Притока йшла з вулиці Промислової по вулиці Богдана Хмельницького та впадала у Полтву за сучасним ринком “Торпедо”.
Звідки там кров? На вулиці Промисловій розташовувалася міська бойня а сама вулиця колись носила назву «Нової Різні». От цим ровом кров тварин і стікала у Полтву.
Старші мешканці міста ще пам’ятають Полтву відкритою в районі вулиць Липинського-Промислова. У 70-х роках її сховали під землю. А разом з нею і потік «Кривавий Рів». Напередодні Нового року ми вирушили під землю щоб відшукати та пофотографувати цей потік. А також дослідити ділянку Полтви яка останньою бачила сонячне світло.
На вул. Липинського коло монастиря отців Оріоністів є зручний вхід у Полтву. Саме ним, у далекому 2008 році, я колись в вперше в неї і потрапив. Річка Полтва тече по зеленій зоні між вулицями Липинського та Лінкольна. Випереджуючи ваші запитання відповім: жодна новобудова в цьому районі на самому колекторі Полтви не стоїть. Всі побудовані поруч. Але свої проблеми тут також є. Про це в кінці статті.
Вирушаємо вниз по течії правим берегом Полтви. Практично одразу ж нам дорогу перегороджує потік з сторони вулиці Липинського. На карті він позначений цифрою «1». Вода ллється на рівні грудей тож потрібен повний костюм хімзахисту аби не намочитися. Але ж ми дігери і водою нас не злякати!
Колектор Полтви по вул. Липинського це широкий прямокутний бетонний жолоб. Всередині тече вода, глибина десь до 1м. По бокам жолоба є бортики якими можна йти. В колекторі доволі часто зустрічаються люки та дірки назовні. То ж тут є достатньо свіжого повітря щоб дихати.
Продовжуємо йти за течією. Несподівано з правої сторони ми побачили якусь кімнату, точка «2» на карті. З Полтви всередину кімнати вів акуратний прохід. В кімнаті була драбина та люк на поверхню. Майже під стелею кімнати виднівся хід далі. В нас одразу ж з’явився азарт піти та дослідити куди він веде.
Допомагаючи один одному ми вибралися нагору. Перед нами відкрився прямий та довгий тунель. Він виглядав «як новий» та був неприродньо чистий. Так наче його недавно керхером помили. Це нетипово для Львівських колекторів які, зазвичай, брудні. А тут хоч бери і живи. Ще й на дні тунелю текла тоненька цівочка ґрунтових вод, вистачить щоб руки мити.
Рухаємося далі цим тунелем. Через кількасот метрів його несподівано перегороджує масивний бетонний поріг. Він займає половину всього перерізу тунелю. За цим порогом йде продовження у вигляді яйцеподібного ходу. Дно продовження викладене плиткою польського періоду. А цівка води з яйцеподібного колектора перетікає під порогом у наш прямокутний тунель. Хто і для чого робив цей поріг – загадка. Але, судячи зі стану бетону, він тут уже давно.
Нам стає ще більш цікаво куди ж може вести цей старий польських хід. GPS під люком показав що ми зараз знаходимося під вулицею Промисловою. То ж раптом вийдемо аж до самого початку «Кривавого Рову»?
Тут нас чекало справжнє дігерське пекло. Все дно тунелю було в густому чорному мулі. Ставиш ногу і засмоктує аж по коліно. Пробуєш її дістати – та костюм хімзахисту залишається там, в багні. Тому ми мусіли руками притримувати штанини костюма та витягати його разом з ногою. Таке просування вперед зайняло дуже багато часу та сил.
Так наша ходьба виглядала вживу. Увага! Нецензурна лексика.
Очевидно що мул тут взявся через цей бетонний поріг. Він перегороджує пів тунелю і заважає воді нормально стікати у Полтву. То ж намивається осад з піску та глини. З часом його тільки більшає та більшає. То ж, цілком очікувано, наш тунель рано чи пізно закінчився тупиком. В точці «3» на карті мул підійшов аж до самої стелі і далі рухатися було неможливо. Дещо розчаровані ми вертаємося назад. Але тішить думка що ми знайшли цікавий невикористовуємий хід. Швидше за все, до реконструкції це був старий колектор вулиці Промислової. І колись ним справді можна було потрапити аж до міської різарні. А зараз він забутований.
Вертаємося звідки прийшли та йдемо далі вниз головним руслом Полтви. Невдовзі ми помічаємо яскраве світло в кінці тунелю. Воно ллється і зверху, і збоку колектора. Це ще не можуть бути очисні споруди, вони значно далі. Підходимо ближче та розуміємо що нам усміхнулася удача. Ми знайшли ще один вхід у Полтву про який раніше не знали. Він дуже зручний та гарно схований. Тому що цей вхід знаходиться посеред заросшого городу одного з приватних будинків по вулиці Полтвяній. Влітку, коли зелень, тут тебе ніхто не помітить. Кришки люка не було, от денне світло і проникало всередину. Ех, хотів би я теж мати приватний будинок з прямим виходом у Полтву! Прив’язав би там моторного човна і плавав би під Львовом без корків та черг на зупинках.
Минаємо кільце коло «Епіцентру» на вул. Б. Хмельницького. Тут Полтва піднімається та повністю заливає бортики водою. Намацуючи ногами дно рухаємося далі. Стараємося не послизнутися на невидимому бортику і не звалитися у воду. За ринком «Торпедо» колектор Полтви ширшає, вищає та роздвоюється. Таким він вже йде аж на самі очисні споруди. І саме таким він мав би бути по всій своїй довжині. Тоді б не затоплювало вулицю Торф’яну.
АЛЕ! Новобудови обступили колектор з усіх боків. Таким чином вони унеможливили його розширення! А це критично важливо для міста. Вже зараз колектор Полтви не справляється з існуючою кількістю води в зливу. Його висота на відрізку від вулиці Торф’яної і до ринку «Торпедо» є замалою. Через це затоплює вулицю Торф’яну та прилеглі. Дієвим способом усунення проблеми могла стати побудова ще одного колектора поруч з вже існуючим. Але ми це вже профукали.
Згідно карт, саме в цьому місці, перед розширенням колектора, і мав вливатися «Кривавий Рів» у Полтву. І справді тут виявилося аж дві притоки: одна поруч іншої. Першою є невелика притока на рівні голови. З неї постійно тече вода через дірку в стіні колектора. Другою притокою є величезний круглий хід два метри в діаметрі. Але води в ньому практично нема. Кожен з них може бути «Кривавим Ровом». Ми йдемо досліджувати велику притоку, так як в малу не вліземося.
На початку великої притоки є люк нагору. Так ми дізнаємося що зараз знаходимося в кущах позаду ринку «Торпедо». І наше розташування один в один збігається з точкою впадіння «Кривавого Рову» в Полтву. Значить це і є «Кривавий Рік». Щоправда М’ясокомбінат вже давно не працює, то ж крові тут нема. Але саме місце ми знайшли. Також припускаю що під час реконструкції вулиці Промислової всі комунікації М’ясокомбінату підключили до загальноміського колектора і сюди вони вже не йдуть.
Через сто метрів наш великий комфортний тунель закінчується квадратною кімнатою-камерою та глухою бетонною стіною. Нагору веде прогнила, але ще ціла драбина. Розуміємо що це наша кінцева точка на сьогодні. Адже ми вже побували всюди де це було можливим.
Піднімаємося нагору та опиняємося на задньому дворі офісно-складських приміщень що на вулиці Ковельській. В гумових костюмах та брудні з ніг до голови ми не викликаємо інтересу у місцевих працівників. То ж є нагода спокійно все роздивитися.
Зараз ми стоїмо рівнісінько на Старому Польському колекторі. Це він несе води з центру міста та промислових районів на окремі очисні споруди. «Окремі очисні» – бо ці стоки дуже забруднені. Нижче на фото добре видно як над колектором топиться сніг. Адже всередині, під землею, тече тепла вода. Цей колектор знаходиться якраз за замурованою стінкою в кімнаті під нами. Припускаю що великий тунель був колись призначений для відводу вод з «Старого Польського колектора» в Полтву під час виконання ремонтних робіт. Тому тунель зараз і закінчується тимчасовим «тупиком». А так то ці дві гілки Полтви були колись об’єднані! Не виключено що новий тунель проклали якраз поверх “Кривавого Рову”. А залишки води пустили в дирку у стіні колектора Полтви. Або «Кривавий рів» це і є сусідня, менша притока- водопад в Полтві що лилася нам на голови.
Добряче втомлені вирішуємо йти назад по поверхні. Хоч ми і не надто естетично виглядаємо, зате так швидше. На жаль наші мокрі гумові костюми зовсім не гріють, а мороз щипає з усіх сторін! В Полтві було тепло, +16 градусів. А надворі зараз мінус п’ять. Розуміємо що ні в таксі, ні в громадський транспорт у такому вигляді нас ніхто не пустить 🙂
Підсумовуючи: ми дослідили місце де колись був «Кривавий Рів». Так називався потік який йшов від міської бойні (різні) в Полтву. Зараз це м’ясокомбінат на вул. Промисловій і він не працює. Після реконструкції вулиці, потік перетворився в звичайну каналізацію.
Андрій РИШТУН
30 грудня 2021р
