Цього року відзначаємо 110-річчя від заснування спортового товариства студентів вищих шкіл Львова «Україна». У 1911 р. Іван Боберський (1873–1947) виступив співорганізатором цієї організації.
22 вересня 1911 р. у залі товариства «Сокіл-Батько» (вул. Руська, 20) відбулися збори студентської молоді, на яких остаточно вирішили заснувати спортивне товариство. Для найменування було обране особливе для кожного українця поняття – «Україна». 27 вересня 1911 р. обговорено статут товариства, який запропонував студент права Львівського університету Матвій Яворський. 12 листопада 1911 р. відбулися перші загальні збори організації. На них вибрано керівництво товариства у такому складі: голова – Матвій Яворський, містоголова (заступник) – Василь Косаревич, писар – Антін Зелений, скарбник – Василь Паліїв, господар – Володимир Костецький, начальник змагової комісії – Степан Гайдучок, відпоручник і писар змагової комісії – Іван Гасман, заступники виділових (правління) – Гриць Лучаківський, Роман Носковський, Денис Вахнянин. 26 листопада 1911 р. Галицьке намісництво заявило, «що не заказує завязання (не забороняє заснування – А. С.) Товариства Студентів вищих шкіл «Україна» на підставі предложеного статуту».
Метою товариства, зазначеною в статуті, було «плекати практично і теоретично спорт у всїх єго напрямах». Серед завдань першочерговими були такі: «а) удержуванє приладів для членів, льокалїв, площ для змагань та підручних бібліотек; б) видаванє публїкаций з обсягу спортового житя, уряджуванє відчитів збиранє статистичного материялу; в) уряджуванє публичних змагань, прогульок, руханкових вечорів, вечерниць та всяких иньших зібрань для науки і забави; г) веденє постійних вправ і науки в всїх напрямах спорту та руханки; д) творенє секций для поодиноких напрямів спорту; е) удержуванє зносин з иньшими спортовими та руханковими Товариствами».
У міжвоєнний період СТ «Україна» стало одним із базових спортивних товариств українців на західноукраїнських землях, а змагання, які воно організовувало – «Запорожські ігрища» (1911 р., 1914 р. та в міжвоєнний період), – головними комплексними національними чемпіонатами серед українців Галичини. Внесок Івана Боберського було належно оцінено: його іменовано першим почесним членом «України».
У 1936 р. з нагоди 25-річчя СТ «Україна» побачив світ альманах. У виданні поміщено декілька публікацій про становлення та розвиток різних видів спорту, статистичні дані, велику кількість світлин. Серед матеріалів є спогад Івана Боберського про обставини, за яких створювалося та робило свої перші кроки СТ «Україна». Текст відправлено 22 травня 1936 р. з Любляни. Адже на той час Іван Боберський проживав і працював у словенському містечку Тржич.
Текст публікації Івана Боберського «Рухливі «Україці»» подано із збереженням мови і правопису оригіналу.
Іван Боберський
Рухливі «Українці»
Зі споминів про початок Товариства «Україна» 1911 р. можу подати, що звернув я увагу моїм тодішнім знайомим серед академічної молоді, що на львівськім університеті потрібний доконче репрезентаційний спортовий клюб української молоді. Він повинен зватись «Україна» і заохочувати студентів університету й політехніки до плекання рухових гор, народніх вправ (хід, біг, скок, мет, дужба), боксу й шерму. Клюб мав спонукати українську молодь, придбати собі не лише інтелігенцію духа, але також інтелігенцію тіла. Дружини копаного мяча, гаківки й ставки (безболь), мали мірятись з дружинами чужих клюбів і притягнути українську молодь до співбігу з молоддю других народів.
Пригадую собі недовірчиве лице [Василя] Остапчука й задумані очі Василя Палієва, які мою замітку стрінули з якоюсь непевністю. Чи не натрапить клюб з таким іменем на університеті й політехніці на спротив. Смілість перемогла й клюб основано. Звертав я увагу на те, що товариство має мати свою таблицю на оповістки на коридорі обидвох високих шкіл у Львові, а в своїм одязі до прилюдних гор зазначувати жовто-блакитну краску.
Безпосередніх вражінь з початкових засідань основників мені брак. Не брав я участи в нарадах, але давав ради, коли вони були потрібні й нарошно не втручувався в справи клюбу, щоб члени, – а було між ними багато моїх учнів, – відчували, що рішають самі про себе. Вмію цінити здорову честилюбивість. Знаю, що влізливі поради знеохочують. Самостійне відкривання способів, як поконати труднощі, належить до приємностей енергійних людей. Правдивий мужчина хоче бути на свою власну руку відкривцем, ловцем, здобувцем, вояком, переможцем.
Колись знайду серед моїх паперів мою грамоту почесного членства і перешлю до Товариства «Україна» на спомин.
Діяльність Товариства йшла великими закрутами, як ріка, що завертає то вліво, то вправо, по широкій низині. Згубив я його з очей, бо події вид заступили. Дійшла до мене вістка, що лишило воно мури високої школи й перемінилось в загальне змагове товариство, яке мірить свої сили в стрічах з другими клюбами. В часописах читав я його назву й звіти з його виступів.
Лише боротьба вишколює засади боротьби.
Постійна вправа в шермі учить орудувати шпадою.
Дружинна гра на зеленій мураві впоює правила громадянського співділа: «Teamwork», яке веде до повного успіху, до перемоги противника в його власних «воротах»».
Любляна, Словенія, Югославія.
Дня 22-го травня 1936.
Джерело: Боберський І. Рухливі «Українці» // СТ Україна Львів. 25 ліття 1911–1936. – Львів: Накладом С. Т. «Україна», 1936. – С. 47–48.
Андрій СОВА
історик
Джерела та література:
- Боберський І. Рухливі «Українці» // СТ Україна Львів. 25ліття 1911–1936. – Львів: Накладом С. Т. «Україна», 1936. – С. 47–48.
- Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
- Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
- Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.
Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com
