Львів’янин, який грав на одній скрипці з дияволом

3427
Львів’янин, який грав на одній скрипці з дияволом

З історією життя та творчості одного видатного львівського скрипаля та віолончеліста пов’язаний неймовірний та захоплюючий епізод. У самому епіцентрі тут музичний інструмент. Скрипка, на якій грав сам диявол, володар темного потойбіччя, дісталась згодом львівському майстру і по тому довгий час звучала у стінах закладів культури Львова та світу. На перший погляд, нічого особливого – скрипаль Кароль Ліпінський і презент йому від іншого видатного скрипаля, Сальвіні. Але якшо копнути глибше, в цій історії випливає ще одне ім’я – попереднього власника скрипки, який уклав угоду з дияволом, що і вносить в нашу цілком буденну історію містику таємничості, від якої мурашки по шкірі бігають, а серце провалюється у незвідані глибини нашого тіла.

Рейхан А. Портрет К. Ліпінського. Фото зcommons.wikimedia.org
Рейхан А. Портрет К. Ліпінського, 1835 рік. Фото зcommons.wikimedia.org

У 1799 році до Львова переїхала сім’я Ліпінських. Це польська родина, в якій віддавна захоплювалися музикою. Перебрались вони з Люблінського воєводства і одразу ж з головою пірнули у музичне життя міста Лева. Батько, Фелікс Ліпінський, став диригентом театру Адама Стаженського, а син, Кароль, приєднався до оркестру того ж театру у якості скрипаля. Вже 1809 року молодий Ліпінський, який тоді мав 22 роки, став першою скрипкою театру, а через три роки і його диригентом та музичним директором.

Кароль Ліпінський в молоді роки. Фото з aviolinslife.org
Кароль Ліпінський в молоді роки. Фото з aviolinslife.org

Львівські музикознавці писали: “Львову й театрові пощастило, що музичну частину…очолив такий видатний музикант, організатор музичного життя…майбутній вчитель Ф. Шопена. Це він створив у Львові т.зв. “Музичну Академію”…організовуючи концерти…”. Композитор і музикознавець Лєшек Мазепа писав про нього: “К. Ліпінський був ключовою постаттю в музичному житті Львова, завдяки якій воно збагатилося значним артистичним і естрадним досвідом, зокрема, в галузі симфонічної та камерної музики”. Відтак, досить швидко молодий і талановитий музикант зробив собі ім’я у Львові та здобув прихильність слухацької аудиторії.

Скрипаль Людвіг Шпор. Фото з konogonka.com
Скрипаль Людвіг Шпор. Фото з konogonka.com

Коли серця львівських шанувальників мистецтва належали Ліпінському, він відправився до Варшави, аби підкорити тамтешню публіку. Нові знайомства, а в тому числі і глибше вникання в особливості оперного мистецтва. Наступним етапом став Відень, де у 1814 році Ліпінський познайомився з відомим німецьким скрипалем Людвігом Шпором. Під впливом останнього, Кароль Ліпінський відходить від театральної діяльності і зосереджується більше на вдосконаленні своєї гри на скрипці.

Кароль Ліпінський. Фото з www.wikiwand.com
Ванковіч В. Портрет Кароля Ліпінського, 1822 рік. Фото з www.wikiwand.com

У 1817 році він дав першу серію скрипкових концертів у Львові. По тому, відправився на дебютні гастролі європейськими країнами. Саме тоді і відбулося знайомство з Ніколо Паганіні, якого Ліпінський завжди вважав найкращим скрипалем у Європі. У 1818 році Кароль Ліпінський навіть мав спільний виступ з видатним італійцем. Цей концерт увійшов до історії музики як дуель видатних скрипалів.

Скрипаль Ніколо Паганіні. Фото з www.biography.com
Скрипаль Ніколо Паганіні. Фото з www.biography.com

На той момент, Кароль Ліпінський уже мав ім’я у Європі і з великим успіхом виступав у столицях багатьох країн. У Лондоні він грав власний концерт перед королівським двором, а в Відні взагалі був визнаний почесним громадянином, у Парижі, першим в Європі, виконав українську народну пісню “Їхав козак за Дунай”.

Плухарт Є. Портрет К. Ліпінського, 1839 рік. Фото з https://commons.wikimedia. org
Плухарт Є. Портрет К. Ліпінського, 1839 рік. Фото з https://commons.wikimedia. org

Вершиною визнання творчості Ліпінськоого став 1818 рік, коли всесвітньовідомий італійський скрипаль Сальвіні подарував йому скрипку Страдіварі, яку було виготовлено у 1715 році. Цей інструмент згодом назвали скрипка Страдіварі-Ліпінського.

Антоніо Страдіварі за роботою. Фото з https://uk.wikipedia.org
Антоніо Страдіварі за роботою. Фото з https://uk.wikipedia.org

Ось цікавий спогад про цю подію самого Ліпінського: “Сальвіні зустрів мене дуже тепло. Щойно я приготувався грати, як він зупинив мене і сказав: “Будь ласка, дайте мені свою скрипку”. Я підкорився. Сальвіні схопив мою скрипку за гриф і зі всієї сили вдарив нею об стіл. Я був шокований – вона розлетілася на друзки. Потім він холоднокровно попрямував до футляра, що лежав на столі, витяг з нього скрипку і вручив її мені: Спробуйте цей інструмент”.

Скрипка Страдіварі-Ліпінського. Фото зhttp://ua.euronews.com
Скрипка Страдіварі-Ліпінського. Фото з http://ua.euronews.com

З цим епізодом і пов’язана цікава історія, за яку варто зачепитись. Скрипка, яку Сальвіні вручив Ліпінському, була однією з найвідоміших скрипок у світі. Її виготовив у 1715 році італійський майстер Страдіварі. Раніше вона належала іншому видатному скрипалю, вчителю Сальвіні, Джузеппе Тартіні. Одним з найвідоміших творів Тартіні є “Devil’s Trill Sonata”, з якою пов’язана одна захоплююча легенда. Нібито, Тартіні ніяк не міг придумати кінець цього твору. Й зрештою, йому у сні з’явився диявол, який запропонував показати кінець сонати, якщо Тартіні продасть йому свою душу. Скрипаль погодився. Диявол взяв скрипку майстра і смичок та заграв кінець, який був дивовижним за звучанням. Тартіні захоплено слухав до останньої ноти, а коли диявол закінчив, підірвався у екстазі та зіграв сам і записав зіграну мелодію.

Скрипаль Джузеппе Тартіні. Фото з https://uk.wikipedia.org
Скрипаль Джузеппе Тартіні. Фото з https://uk.wikipedia.org

Ліпінський володів цією скрипкою до кінця свого життя. Сьогодні інструмент знаходиться у приватній колекції у США. 2008 року колекціонер передав її у позику філармонії Мілуокі.

Ноти до "Карнавалу" Шумана. Фото з www.belcanto.ru
Ноти до “Карнавалу” Шумана. Фото з www.belcanto.ru

У 1829 році, разом з Паганіні, Ліпінський виступав на коронації у Варшаві російського імператора Миколи І королем Польщі. Також на його рахунку є спільні концерти з Ференцом Лістом. Каролем Ліпінським в той час дуже захоплювався Шопен і навіть допомагав, в молодості, з забезпеченням одного концерту. Прихильно ставились до нього також Ріхард Вагнер та Роберт Шуман. Останній навіть присвятив йому свій твір “Карнавал”.

Кароль Ліпінські. Фото з https://uk.wikipedia.org
Кароль Ліпінські. Фото з https://uk.wikipedia.org

З плином часу, зіпсувались відносини Ліпінського з Паганіні. У зв’язку з цим, в історію ввійшов один вислів італійця. Коли його запитали хто є найкращим скрипалем, він відповів, що не знає, але точно може сказати, що другим є Кароль Ліпінський.

Вацлав Залеський. Фото з uk.wikipedia.org
Вацлав Залеський. Фото з uk.wikipedia.org

Під кінець життя, у 1845 році, митець переїхав на Зборівщину і там осів. Заснував на місці музичну школу для дітей, з українською мовою викладання.  Дбав про належне забезпечення закладу відповідними музичними  інструментами та всім необхідним для навчання. Окрім безпосередньо музичної діяльності, Кароль Ліпінський доклався і до книговидавництва та фіксації етнографічного пісенного матеріалу. Він був учасником процесу укладання збірника народних пісень – “Пісні польські і руські галицького люду”, який було видано 1833 року у Львові, головно стараннями Вацлава Залеського. 76 мелодій збірника є українськими.

Афіша до одного з виступів Ліпінського. Фото з imslp.org
Афіша до одного з виступів Ліпінського. Фото з imslp.org

У 1846 році, на терасі Почаївської лаври, Ліпінський зустрівся з Тарасом Шевченком. Схоже на те, що музика скрипаля так захопила Кобзаря, що він вирішив згадати його у одному зі своїх творів. Ось фрагмент із повісті “Близнецы” Шевченка: “заиграл – сначала мелодию, а потом вариации Лепинского на извесную червонорусскую песню: Чи я така уродилась, Чи без долі охрестилась?”

Погруддя К. Ліпінського у Радині Подляськім. Фото з taraskokovskysphotopage.blogspot.com
Погруддя К. Ліпінського у Радині Подляськім. Фото з taraskokovskysphotopage.blogspot.com

Помер Кароль Ліпінський у 1861 році, від астми. За заповітом, маєток мали продати і виручені від цього кошти спрямувати на створення стипендії для молодих і талановитих музикантів на навчання у найбільших українських містах. Цей фонд діяв до початку Першої світової війни.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Горак Р. Кароль Ліпінський, його збірка і фонд / Антропос [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.anthropos.lnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/3188/1/137-170_Горак_Р.pdf
  2. Мельник І. Другий після Паганіні // Zbruč, 2015 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zbruc.eu/node/43231
  3. Andrij та Mankurt. Ми пам’ятаємо. Кароль Ліпінський / Zaxid.net [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do?mi_pamyatayemo_karol_lipinskiy&objectId=1084105
  4. Пивоев В. М. Эстетика: учебное пособие. – М.: Директ-Медиа, – С. 248.

3 КОМЕНТАРІ

  1. Karol Józef Lipiński – ЛіпінЬський, пишемо і читаємо ПРАВИЛЬНО! Статтю нашкріб “писака” ДАЛЕКИЙ (очевидно), від музики. Факти теж взяв не з праць дослідників-музикантів, а публіцистів. Це – ПОПСА, а заголовок просто ЄРЕСЬ в загальнолюдському розумінні !!!

  2. Який “майбутній вчитель Ф Шопена”? Яка “Музична Академія” ? Все це стосується Йозефа ЕЛЬНЕРА, композитора, диригента, засновника ” Музичної Академії” у ЛЬВОВІ та справді учителя Ф.Шопена у тогочасній Варшавській консерваторії.

  3. Йозефа ЕЛЬСНЕРА – зробив опечатку (писав швидко і емоційно). Це коментар, і тут треба бути уважним, а стаття тягне на безмірно вищий рівень ДОСТОВІРНОСТІ та ДОВІРИ !!!!!

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.