Львівський музей історії релігії запрошує на виставку про трагедію євреїв у Львові в роки Другої світової війни

322
Медаль Праведників народів світу
Медаль Праведників народів світу

В п’ятницю, 16 червня 2023 року, о 13 годині, у Львівському музеї історії релігії (на площі перед музеєм) презентують банерну виставку «Ми пам’ятаємо. До 80-ї річниці ліквідації львівського гетто».

Дванадцять тематичних інформаційних стендів розповідають про страшні звірства нацистського режиму, які випробували на собі євреї Львова.

Виставку підготовлено на основі пам’яток Львівського музею історії релігії, Державного архіву Львівської області, Всеукраїнського єврейського благодійного фонду «Хесед Ар’є», молодіжної єврейської організації «Гілель», за сприяння Львівської обласної державної адміністрації і Львівської обласної ради.

Леопольд Соха - переховував євреїв у каналізації
Леопольд Соха – переховував євреїв у каналізації

Беручи за основу документальні і матеріальні джерела, організатори ставили за мету нагадати і спільно переосмислити цю болючу й трагічну сторінку історії єврейської громади Львова у роки Другої світової війни.

Виставка розпочинається світлинами, які розповідають про релігійне, економічне й культурне життя євреїв у період між двома світовими війнами. Діяли політичні партії, численні товариства й організації, працювали єврейські театри, виходили єврейські газети і журнали, були відкриті синагоги і молитовні доми, інше.

Про створення єврейської дільниці у Львові – гетто, життя у ній, засвідчують історичні документи – сторінки спогадів і щоденників жертв Голокосту, тексти наказів, розпоряджень, протоколів нарад, підписаних їхніми вбивцями, фотосвідоцтва тих часів, тощо. Варто нагадати, що львівське гетто, за оцінками дослідників, було найбільшим на території СРСР і третім за величиною у Східній Європі. Через нього пройшли понад 136 тисяч євреїв. Живими залишились менше ніж 300. (Проіснувало гетто з листопада 1941 року до червня 1943 року).

Завіса на шафу з сувоями Тори
Завіса на шафу з сувоями Тори

Страшними є кадри з місця розстрілу в урочищі біля Янівського табору, ексгумації трупів ув’язнених, яких розстріляли німці, численні списки розстріляних єврейських сімей, які проживали в Красноармійському районі Львова (тепер Личаківський).

Окремий банер присвячений акції порятунку, в якій взяли участь, ризикуючи життям, монахи й монахині, отці, найвищі достойники УГКЦ, які відчули потребу рятувати людей іншого віросповідання. Серед них – брати Шептицькі – Митрополит Андрей й Архімандрит Климентій, отець Марко Стек, ігуменя Йосифа Вітер… Цікавими є уривки зі спогадів Лілії Польман-Штерн, професора Адама Ротфельда, рабина Давида Кахане й інших врятовах євреїв.

Родина торговця тканинами Іґнація Хіґера переховувалися в каналізації
Родина торговця тканинами Іґнація Хіґера переховувалися в каналізації

Привертають увагу світлини синагогольних і ритуальних предметів з фондів Львівського музею історії релігії: корона на сувій Тори, оксамитовий парохет з дарчим написом, який присвячений загиблим у Голокості, ханукальні підсвічники, бсамім, скринька для зберігання плоду етрог.

На презентованій виставці відвідувач ознайомиться із збірками книг колишніх в’язнів нацистських концтаборів і гетто. Це документальні свідчення про долю українського єврейства в роки Другої світової війни. Книги надруковані у різних країнах і перекладені українською мовою.

Виставку можна оглядати протягом двох місяців.

Олена МАЛЮГА
наукова співробітниця ЛМІР

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.