Львівський клімат та його загадкові примхи

830
Львів. Фото 1938 року

Львів — місто надзвичайне, не таке, як усі інші. Хто б сумнівався? Навіть клімат у цьому місті незвичний, загадковий і непередбачуваний. Тут чи не кожен куточок має свій особливий мікроклімат.

Фридерик Папе писав на початку XX століття, що в низині Полтви повітря завше лагідніше, аніж на відкритих навколишніх височинах, а метеорологічні спостереження у Львівському університеті виявляли завжди менш спекотне літо, менш холодну зиму і менш різкий вітер, аніж аналогічні спостереження на Політехніці. Але ж між будівлями двох найповажніших вишів Львова всього-на-всього десять хвилин пішої ходи! З іншого боку, важко не помітити, прогулюючись Погулянкою восени, що повітря тут значно вогкіше, важче і холодніше, аніж на трохи вище розташованій Пасічній, куди можна піднятися металевими сходами буквально за одну хвилину. У старому центрі міста завжди на декілька градусів спекотніше літо і тепліша зима: улітку скупчення розігрітого сонячним жаром каміння створює ефект «лазні на вулиці», тимчасом як на зелених, подекуди лісистих околицях тягне прохолодою, а взимку у тісному кам’яному лабіринті середмістя затишніше, аніж на відкритих зимним вітрам широких просторах Наукової, Кульпарківської чи Сихова.

Винники, початок ХХ ст.
Винники, початок ХХ ст.

Загалом помірно континентальний клімат Львова (перехідний від вологого морського до сухого континентального) доволі лагідний, але кількасот років тому був, імовірно, іще лагіднішим, позаяк ліс на львівських пагорбах був густіший і зелена стіна надійно охороняла затишні місцини від вітрів, пом’якшуючи взимку мороз, а влітку спеку. Недарма південні схили львівських пагорбів від Високого Замку і аж до Винників ще три століття тому були рясно вкриті виноґрадниками. Вони давали щороку до двохсот діжок місцевого вина, яке було таким смачним, що несумлінні продавці часто-густо
видавали його за привезене з Криту чи Іспанії. Натомість на високій, скелястій, ще не залісненій Замковій горі взимку дмухали такі пронизливі вітри, що, як стверджує хроніст Бартоломей Зиморович, князь Лев у Високому Замку довго не витримав і наказав збудувати собі для життя більш комфортний Низький Замок в долині над Полтвою. Прадавні густі ліси з усіх боків оточували місто, і вовки могли розшматувати необачного перехожого, чи навіть вартового самого короля Яна III Собеського під самими мурами.

Низький замок на пластичній панорамі Львова Я. Вітвіцького
Низький замок на пластичній панорамі Львова Я. Вітвіцького (http://www.lwow.com.pl/panorama-1/1938/panorama.html)

Загалом клімат Львова вологіший і тепліший, аніж за Збручем, хоча порівняно зі Західною Галичиною — суворіший, бо, наприклад, у Кракові цвітіння дерев починається на два тижні раніше, аніж у Львові. За Фридериком Папе, найнижча температура була зафіксована у Львові в лютому 1870 року — мінус 30,5 градусів за Цельсієм, а найвища — плюс 37 — у серпні 1921 року.

Копець Люблінської унії, 1915 р.
Копець Люблінської унії, 1915 р.

Місто, що, як і Рим, розташоване на семи пагорбах, не лінувалося цілковито оновлювати свій імідж. Упродовж другої половини X IX століття Львів став унікальним європейським містом, яке кардинально змінило своє ландшафтне обличчя: було зрізано Княжу, або Лису, гору (Mons Calvus), насипано до висоти 413 м над рівнем моря штучну гору (Kopiec Unji Lubelskiej), або Могилу, чи Пагорб Люблінської Унії — як кому подобається), пущено під землю річку Полтву — так місто отримало одну з найдосконаліших каналізаційних систем у Європі і незрівнянний оглядовий майданчик.

Обгорілі будинки після катастрофічної пожежі в Стрию. Neue Illustrirte Zeitung, 1886 рік
Обгорілі будинки після катастрофічної пожежі в Стрию. Neue Illustrirte Zeitung, 1886 рік

З Високого Замку було видно, як свідчить Галицько-Волинський літопис, і пожежу Холма у 1256 році, і пожежу Станіславова (Івано-Франківська) у 1868, і пожежу Стрия у 1886 році. Кажуть, що сто років тому у погідні вересневі дні, коли повітря максимально прозоре, з Копця на Високому Замку можна було милуватися відрогами Карпат, що розташовані за сто кілометрів від Львова на південь. Зараз це вдається вкрай рідко, зате завжди можна розглядати горби Гологорів і Вороняків на сході.

Ілько ЛЕМКО

Джерело: Лемко Ілько. Цікавинки з історії Львова. — Львів: Апріорі, 2011.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.