Львів — місто надзвичайне, не таке, як усі інші. Хто б сумнівався? Навіть клімат у цьому місті незвичний, загадковий і непередбачуваний. Тут чи не кожен куточок має свій особливий мікроклімат.
Фридерик Папе писав на початку XX століття, що в низині Полтви повітря завше лагідніше, аніж на відкритих навколишніх височинах, а метеорологічні спостереження у Львівському університеті виявляли завжди менш спекотне літо, менш холодну зиму і менш різкий вітер, аніж аналогічні спостереження на Політехніці. Але ж між будівлями двох найповажніших вишів Львова всього-на-всього десять хвилин пішої ходи! З іншого боку, важко не помітити, прогулюючись Погулянкою восени, що повітря тут значно вогкіше, важче і холодніше, аніж на трохи вище розташованій Пасічній, куди можна піднятися металевими сходами буквально за одну хвилину. У старому центрі міста завжди на декілька градусів спекотніше літо і тепліша зима: улітку скупчення розігрітого сонячним жаром каміння створює ефект «лазні на вулиці», тимчасом як на зелених, подекуди лісистих околицях тягне прохолодою, а взимку у тісному кам’яному лабіринті середмістя затишніше, аніж на відкритих зимним вітрам широких просторах Наукової, Кульпарківської чи Сихова.
![Винники, початок ХХ ст.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2014/12/919734992.jpg?resize=696%2C348&ssl=1)
Загалом помірно континентальний клімат Львова (перехідний від вологого морського до сухого континентального) доволі лагідний, але кількасот років тому був, імовірно, іще лагіднішим, позаяк ліс на львівських пагорбах був густіший і зелена стіна надійно охороняла затишні місцини від вітрів, пом’якшуючи взимку мороз, а влітку спеку. Недарма південні схили львівських пагорбів від Високого Замку і аж до Винників ще три століття тому були рясно вкриті виноґрадниками. Вони давали щороку до двохсот діжок місцевого вина, яке було таким смачним, що несумлінні продавці часто-густо
видавали його за привезене з Криту чи Іспанії. Натомість на високій, скелястій, ще не залісненій Замковій горі взимку дмухали такі пронизливі вітри, що, як стверджує хроніст Бартоломей Зиморович, князь Лев у Високому Замку довго не витримав і наказав збудувати собі для життя більш комфортний Низький Замок в долині над Полтвою. Прадавні густі ліси з усіх боків оточували місто, і вовки могли розшматувати необачного перехожого, чи навіть вартового самого короля Яна III Собеського під самими мурами.
![Низький замок на пластичній панорамі Львова Я. Вітвіцького](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/12/ryc04.jpg?resize=696%2C434&ssl=1)
Загалом клімат Львова вологіший і тепліший, аніж за Збручем, хоча порівняно зі Західною Галичиною — суворіший, бо, наприклад, у Кракові цвітіння дерев починається на два тижні раніше, аніж у Львові. За Фридериком Папе, найнижча температура була зафіксована у Львові в лютому 1870 року — мінус 30,5 градусів за Цельсієм, а найвища — плюс 37 — у серпні 1921 року.
![Копець Люблінської унії, 1915 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/06/kopec14.jpg?resize=696%2C462&ssl=1)
Місто, що, як і Рим, розташоване на семи пагорбах, не лінувалося цілковито оновлювати свій імідж. Упродовж другої половини X IX століття Львів став унікальним європейським містом, яке кардинально змінило своє ландшафтне обличчя: було зрізано Княжу, або Лису, гору (Mons Calvus), насипано до висоти 413 м над рівнем моря штучну гору (Kopiec Unji Lubelskiej), або Могилу, чи Пагорб Люблінської Унії — як кому подобається), пущено під землю річку Полтву — так місто отримало одну з найдосконаліших каналізаційних систем у Європі і незрівнянний оглядовий майданчик.
![Обгорілі будинки після катастрофічної пожежі в Стрию. Neue Illustrirte Zeitung, 1886 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/stryj2.jpg?resize=696%2C253&ssl=1)
З Високого Замку було видно, як свідчить Галицько-Волинський літопис, і пожежу Холма у 1256 році, і пожежу Станіславова (Івано-Франківська) у 1868, і пожежу Стрия у 1886 році. Кажуть, що сто років тому у погідні вересневі дні, коли повітря максимально прозоре, з Копця на Високому Замку можна було милуватися відрогами Карпат, що розташовані за сто кілометрів від Львова на південь. Зараз це вдається вкрай рідко, зате завжди можна розглядати горби Гологорів і Вороняків на сході.
Ілько ЛЕМКО
Джерело: Лемко Ілько. Цікавинки з історії Львова. — Львів: Апріорі, 2011.