Львівських студентів розстріляли за відмову навчатися російською

1142
свічка

Чого тільки не витворяла радянська влада в Україні, які дикунські методи не вигадувала, як тільки не нищила наш цвіт, аби лише вбити в людях почуття патріотизму! Нещодавно користувачів Інтернету шокував невідомий факт про розстріл українських студентів. Їх вбили лише за те, що відмовилися складати іспит російською мовою, а вимагали проводити навчання рідною, українською.

Про жахливий факт написали закордонні газети

Хоча незалежній Україні вже три десятки років, досі невідомо, правдивий цей факт чи ні. Річ у тім, що в українському суспільно-політичному журналі «Визвольний шлях», який видавався у Лондоні, 1966 року було опубліковано статтю Дмитра Нитченка «Нищення української літератури й культурних надбань в Україні московським окупантом». У ній, зокрема, зазначалося: «Русифікація вищих і середніх навчальних закладів дійшла так далеко, що у Львівському університеті в 1953 році студенти, не витримавши, підписали прохання до уряду, домагаючись української мови у викладанні лекцій. У відповідь на це, з наказу Москви, розстріляно 33 студенти, що підписали прохання». Про цей жахливий факт згодом написали швейцарські та інші закордонні газети. Усі згадані репресії Москви русифікувати найперше українців підтвердив колишній співробітник Київської кінофабрики Бродський, що втік на Захід і надрукував свої спогади в американській та англійській пресі. А 1996 року вже в українському незалежному часописі було опубліковано лист читача, який розповідав, що не у Львові, а в Харкові розстріляли 33 студентів та 800 репресували.

2009 року нардеп Володимир Яворівський зробив запит до СБУ щодо розстрілу харківських студентів. У відповіді зазначалося, що в Державному архіві Харківської області, архіві Харківського національного університету (ХНУ) ім. В. Каразіна, Галузевому державному архіві Служби безпеки України та установах, підпорядкованих Державному комітету архівів України, відомості щодо репресованих студентів відсутні. Крім того, працівники Центру краєзнавства ХНУ ім. В. Каразіна повідомили, що достовірність вказаного факту не підтверджена документально.

Університет Яна Казиміра, Львів. Фото 1938 року
Університет Яна Казиміра, Львів. Фото 1938 року

Молодь звинуватили у шпигунстві на Німеччину

А от розстріл 59 студентів у Львові у 1941 році – реальна і задокументована подія. Львівський процес над студентами і гімназистами, частина з яких були прихильниками ОУН або членами «Юнацтва», почався у вересні 1940 року. Тоді енкаведисти затримали 37 юнаків та 22 дівчат. Це були студенти Львівського університету, Медичного та Політехнічного інститутів, а також гімназисти і випускники вищих шкіл. Деякі не мали й 15 років. Молодь катували, забороняли спати вдень, жорстокі допити проводили вночі, тримали у переповнених запліснявілих камерах. Під час тортур вибили з них зізнання. Юних оунівців звинуватили у зраді батьківщини, тероризмі та шпигунстві на користь Німеччини. Причиною стали антирадянські листівки, знайдені під час обшуків. Їх юнаки отримали від керівництва ОУН, яке перебувало у Кракові, окупованому фашистами.

З 59 арештованих 42 юних оунівців засудили до розстрілу (серед них — 11 дівчат), 17 отримали 10 років таборів. Пізніше справу переглянули. Загалом 19 засуджених було розстріляно, 39 осіб отримали від 4 до 10 років ув’язнення, одну обвинувачену депортовано за кордон. Кілька засуджених зуміли втекти з тюрми у червні 1941 року, у перші дні війни, коли спецслужби знищували політв’язнів у Західній Україні.

Усі засуджені під час суду не покаялися і заявили, що залишаються непримиренними ворогами совітів і в майбутньому, якщо буде можливість, за будь-яких умов вестимуть боротьбу проти радянської влади.

Юлія ШЕВЧУК

Джерело: Вісник

2 КОМЕНТАРІ

  1. Пані Шевчук, Ви слідкуєте за тим, що пишете?
    1 абзац: «А от розстріл 59 студентів у Львові … – реальна і задокументована подія».
    2 абзац: «З 59 арештованих 42 … засудили до розстрілу».
    І далі: «Загалом 19 засуджених було розстріляно…»
    У Вас перше речення логічно не в’яжеться з подальшим текстом.
    Крім того, Вам, очевидно, дуже хотілось додати опису подій емоційності і тому від себе Ви додали те, чого не було насправді (маю на увазі весь останній абзац цієї публікації).

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.