Львівсько-Чернівецька-Ясська та інші залізниці як кузня науковців Львівської Політехніки

0
131
Львівсько-Чернівецька-Ясська та інші залізниці як кузня науковців Львівської Політехніки

Фотографії Старого Львова продовжують цикл «Львівська залізниця. Постаті». У сьогоднішньому дописі ми продовжуємо розповідати про видатних галичан, які починали свою роботу на Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці.

У попередньому матеріалі циклу «Львівська залізниця. Постаті» ми розповідали про видатного інженера-залізничника і архітектора Людвіка Вежбицького, який починав свою трудову діяльність як архітектор, а закінчив – як керівник Львівської дирекції державних залізниць. Наші сьогоднішні герої починали трудовий шлях на залізниці. Юліан Октавіан Захаревич став відомим львівським архітектором, Роман Гостковський створив у Львівській Політехніці кафедру для підготовки професійних залізничників, а Кароль Скібінський працював над теорією штучних споруд на залізницях.

Ректор Львівської політехніки Юліан Захаревич
Ректор Львівської політехніки Юліан Захаревич

Юліан Октавіан Захаревич (Захарієвич) народився 17 липня 1837 року у Львові. Його батько Георгій походив із старовинного вірменського роду,  мати Юзефа – із родини Гросманів. Початкову і середню (реальна школа) освіту Юліан Захаревич здобув у Львові. У 1852 році вступає на навчання до Львівської технічної академії (нині Львівська Політехніка), продовжує навчання у Відні. Стажувався у архітектурному бюро Леопольда Ернеста на реставраційних роботах в готичному костелі Св. Стефана.

Молодий архітектор вирішив поєднати свою долю із залізницею. У 1858 році він розпочинає працювати в Генеральній дирекції будівництва державних залізниць на посаді інженера. Проте дуже швидко ця дирекція була зліквідована, отож Захаревич працює в управлінні будівництва залізниці в місті Темешварі (нині Тімішоара, Румунія). Захаревич в 1863 році отримує запрошення від Віктора Оффенгайма на роботу на Львівсько-Чернівецькій залізниці. Юліан Октавіан працює на цій залізниці із 1864 по 1871 рік і проходить шлях від звичайного інженера до начальника руху в Чернівцях.

Костел св. Стефана у Відні у реставрації якого в молоді літа брав участь Юліан Захаревич
Костел св. Стефана у Відні у реставрації якого в молоді літа брав участь Юліан Захаревич

Окрім прямих посадових обов’язків, Юліан Октавіан Захаревич разом із Людвіком Вежбицьким займається проектуванням вокзалів і станційних споруд. Зокрема Захаревич проектує вокзал в румунському місті Ясси. Цей вокзал, фактично, стає першою великою роботою Захаревича, як архітектора. Проект вокзалу в Яссах був виконаний у стилі «мавританської» неоготики, він значно відрізнявся від типових проектів Людвіка Вежбицького.

У 1871 році Юліан Захаревич звільняється із роботи на Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці – його запрошують викладати до Львівської політехніки. 16 липня 1871 року 34-річний архітектор отримує наукове звання «ординарного професора».

Залізничний вокзал у Яссах (Румунія), який побудовано за проектом Юліана Захаревича у 1869 році
Залізничний вокзал у Яссах (Румунія), який побудовано за проектом Юліана Захаревича у 1869 році

Паралельно із викладацькою роботою, Юліан Захаревич в 1872-73 роках працює над проектом синагоги «Темпль» для юдейської релігійної громади Чернівців. У 1873 році він розпочинає проектування нових корпусів Львівської Політехніки, які розташувалися між сучасною вулицею Степана Бандери і площею Святого Юра. Юліан Захаревич спроектував, зокрема, головний корпус Львівської політехніки, а також хімічну лабораторію (нині – хімічний корпус). Також за проектом Юліана Октавіана Захаревича збудовано Галицьку ощадну касу, в приміщенні якої розташовано Музей етнографії та художніх промислів на проспекті Свободи, 15. На замовлення художника Я. Стики Юліан Захаревич проектує для нього майстерню-особняк, в якому нині розміщено музей О. Новаківського.

Синагога «Темпль» у Чернівцях, споруджена у 1872-73 роках за проектом Юліана Захаревича
Синагога «Темпль» у Чернівцях, споруджена у 1872-73 роках за проектом Юліана Захаревича

Юліан Октавіан Захаревич також займається проектами реставрації давніх культових споруд Львова. За його проектами у 1876-88 році проведено реконструкцію костелу і монастиря францисканок, костелу Івана Хрестителя (1886-87), костелу Марії Сніжної та костелу Марії Магдалини.

Разом із архітекторами Іваном Левинським та Альфредом Каменобродським Юліан Захаревич створює у Львові комплексну архітектурно-будівельну компанію.

Головний корпус НУ «Львівська політехніка». Автор проекту – Ю. Захаревич. Фото кінця ХІХ століття
Головний корпус НУ «Львівська політехніка». Автор проекту – Ю. Захаревич. Фото кінця ХІХ століття

У 1877 році 40-річний архітектор отримує від імператора Франца-Йосифа рицарський титул – Ritter von Lwigród (Лицар із Львигороду). Це була відзнака за чудові роботи архітектора.

У Львові Юліан Захаревич жив у власній віллі, яку спроектував і збудував на вулиці Кляйнівській (нині – Каменярів). Цей будинок зберігся до сьогодні.

Головний корпус НУ «Львівська політехніка». Сучасне фото
Головний корпус НУ «Львівська політехніка». Сучасне фото

Помер Юліан Захаревич 27 грудня 1898 року. Похований на Личаківському цвинтарі. У 1910 році в вестибюлі головного корпусу Львівської політехніки було встановлено погруддя Юліана Захаревича роботи скульптора Юліуша Белтовського. У 1901-46 році ім’я Захаревича носила сучасна вулиця Архітекторська поблизу Львівської політехніки.

Син Юліана Захаревича Альфред теж був архітектором і долучився до проектування і будівництва нового залізничного вокзалу у Львові в 1901-4 рр.

Сходова клітка головного корпусу НУ «Львівська політехніка». Сучасне фото
Сходова клітка головного корпусу НУ «Львівська політехніка». Сучасне фото

Барон Роман Гостковський народився 2 вересня 1837 року в селі Тржиця поблизу міста Седльце на території сучасної Польщі. Вищу освіту він отримав у Віденській Політехніці, яку закінчив у 1858 році. У 1860 році Роман Гостковський починає працювати інженером на Південні залізниці. У 1865 році Віктор Оффенгайм запрошує Романа Госковського на Львівсько-Чернівецьку залізницю.

Актовий зал НУ «Львівська політехніка». Сучасне фото
Актовий зал НУ «Львівська політехніка». Сучасне фото

На початку 1870-х років створюється Товариство залізниці імені ерцгерцога Альбрехта. Це товариство має за мету збудувати залізниці Львів – Стрий, Стрий – Станіславів (Івано-Франківськ) та Стрий – Мукачево. Із 1872 року на залізниці імені ерцгерцога Альбрехта Роман Госковський працює керівником руху. Через фінансову кризу залізниця імені ерцгерцога Альбрехта виявляється збитковою. Залізницю між Стриєм і Мукачево побудувати у 1870-ті рр. не вдається.

Погруддя Юліана Захаревича у вестибюлі головного корпусу НУ «Львівська політехніка». Сучасне фото
Погруддя Юліана Захаревича у вестибюлі головного корпусу НУ «Львівська політехніка». Сучасне фото

У кінці 1870-х років в Австро-Угорщині відчувається значний брак професійних інженерів-залізничників, отож у Львівські Політехніці створюється кафедра теорії залізничного руху. У 1878 році Роман Гостковський переходить на роботу у Львівську Політехніку, де працює на посаді доцента кафедри. У 1883 році він публікую велику наукову працю «Теорія залізничного руху», яка була перекладена у багатьох країнах світу. Як науковець Роман Гостковський обґрунтовує доцільність будівництва східної ділянки Галицької трансверсальної залізниці (від Станіславова до Гусятина).

Хімічний корпус НУ «Львівська політехніка», автор проекту Юліан Захаревич. Сучасне фото
Хімічний корпус НУ «Львівська політехніка», автор проекту Юліан Захаревич. Сучасне фото

У 1884 році у Відні створюється Генеральна дирекція державних австрійських залізниць. Керівник цієї установи Алоїз Чадік запрошує Романа Госковського на посаду керівника технічного відділу Генеральної дирекції державних залізниць. На цій посаді Роман Гостковський працює до 1890 року.

Барон Роман Гостковський – залізничний інженер, викладач НУ «Львівська політехніка», засновник Політехнічного товариства у Львові
Барон Роман Гостковський – залізничний інженер, викладач НУ «Львівська політехніка», засновник Політехнічного товариства у Львові

У 1890 році Роман Гостковський повертається до Львова на викладацьку роботу у Львівській Політехніці. Він стає професором кафедри теорії залізничного руху.

Роман Гостковський був одним із ініціаторів створення Політехнічного товариства у Львові. Із 1877 по 1884 рік він очолює це товариство. У 1881 році разом із інженером-винахідником Генріком Михальським Роман Гостковський організовує трансляцію до Львова по телефону концерту, який відбувається у Жовкві. Галицький винахідник телефону Генрік Михальський, до речі, теж починав свій трудовий шлях на Львівсько-Чернівецько-Ясській залізниці.

Бучацький тунель і міст на виході із нього на Галицькій трансверсальній залізниці (ділянка Станіславів – Гусятин)
Бучацький тунель і міст на виході із нього на Галицькій трансверсальній залізниці (ділянка Станіславів – Гусятин)

Окрім телефонного зв’язку Роман Гостковський був одним із ініціаторів впровадження електричного освітлення. Разом із електротехніком і фотографом Франтішеком Рихновським Роман Гостковський організували 14 червня 1881 року електричне освітлення зали засідання Галицького крайового сейму.

Із 1902 року Роман Гостковський мешкав у власному будинку на сучасній вулиці Короленка, 5. У 1904 році він вийшов на пенсію.

Бучацький вокзал. Листівка 1914 року
Бучацький вокзал. Листівка 1914 року

Помер видатний вчений-залізничник 27 березня 1912 року. Похований у Львові на Личаківському цвинтарі.

Згадаємо тут іще одного вченого-залізничника, який отримав практичний досвід працюючи на різних залізницях Австро-Угорської імперії. Це Кароль Скібінський. Він народився у місті Кам’янець-Подільському, який був центром Подільської губернії Російської імперії в 1849 році. Його батьком був відомий актор і директор театрів у Любліні і Вільнюсі Казимир Скібінський.

Вокзал станції Чортків Галицької трасверсальної залізниці. Кінець ХІХ століття
Вокзал станції Чортків Галицької трасверсальної залізниці. Кінець ХІХ століття

Середню освіту Кароль Скібінський отримав у Львові у реальній школі. У 1866 році вступив на навчання до Львівської політехніки, де навчався протягом двох років, а далі продовжив навчання у Віденській політехніці.

У 1871 році розпочав працювати інженером на Центральній Моравсько-Сілезькій залізниці. Далі працював у конструкторському бюро мостів і залізниці імені архікнязя Рудольфа. У 1872 році працює над проектом будівництва залізниці в Каринтії. У 1875 році працював на будівництві трансальпійської залізниці.

Залізничний міст у Заліщиках. Листівка початку ХХ століття
Залізничний міст у Заліщиках. Листівка початку ХХ століття

У 1879 році розпочинає науково-педагогічну роботу на кафедрі нарисної геометрії у Львівській політехніці. В 1880 році отримує ступінь доцента нарисної геометрії і будівельної механіки. У 1883-84 роках працює на посаді професора кафедри нарисної геометрії. У 1884-88 роках Кароль Скібінський працює на посаді професора будівельної механіки і нарисної геометрії, отримує звання почесного доктора.

Залізничний міст через Дністер у Нижневі (залізниця Станіславів – Гусятин)
Залізничний міст через Дністер у Нижневі (залізниця Станіславів – Гусятин)

В 1888 році Кароль Скібінський стає професором інженерних наук і будівництва доріг, залізниць і тунелів. Протягом багатьох років Кароль Скібінський працює деканом інженерного факультету Львівської політехніки.

У 1891-92 роках Кароля Скібінського обирають ректором Львівської політехніки.

Вокзал станції Тисмениця Галицької трансверсальної залізниці
Вокзал станції Тисмениця Галицької трансверсальної залізниці

Під час роботи у Львівській Політехніці Кароль Скібінський опублікував цілу низку наукових робіт і підручників в галузі статики споруд і залізничного будівництва. Він запропонував нову систему побудови залізничного полотна. Паралельно із науковою і педагогічною роботою Кароль Скібінський був керівником проектного бюро.

Потрібно зауважити, що інженери, які були учнями Кароля Скібінського, займалися проектуванням кам’яних мостів і віадуків на залізниці Станіславів – Вороненка – Рахів, Східно-Галицьких залізницях (Тернопільщина), а також на залізниці Оброшин – Самбір – Ужгород.

Кароль Скібінський – видатний вчений-залізничник, ректор Львівської Політехніки у 1891-92 рр.
Кароль Скібінський – видатний вчений-залізничник, ректор Львівської Політехніки у 1891-92 рр.

За значний науковий і педагогічний внесок Кароля Скібінського в 1904 році було нагороджено Орденом Залізної Корони ІІІ ступеня.

У Львівській Політехніці на викладацьких посадах Кароль Скібінський працював до 1919 року, коли вийшов на пенсію в 70-річному віці.

 Пам’ятник на могилі Кароля Скібінського на Личаківському цвинтарі.
Пам’ятник на могилі Кароля Скібінського на Личаківському цвинтарі.Кароль Скібінський

Помер Кароль Скібінський у Львові 14 травня 1922 року. Похований на Личаківському цвинтарі.

Антон ЛЯГУШКІН 

Список джерел інформації

  1. Гороховский А.Г. Львовская железная дорога. Годы, события, люди / Гороховский А.Г. – Львів: Каменяр, 1991;
  2. Гранкін П.Е., Лазечко П.В., Сьомочкін І.В., Шрамко Г.І. Львівська залізниця. Історія і сучасність. Львів: Центр Європи, 1996;
  3. Мельник Б.В. Вулицями старовинного Львова. – Львів: Світ, 2001.

 

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.