На початку 1990-х років в СРСР, а потім і в незалежній Україні сталася глибока економічна криза, відповідно влада міста не мала валюти для закупівлі чеських тролейбусів «Skoda 14Tr». Отож, було прийнято рішення про створення тролейбусного виробництва на ЛАЗі – на вулицях Львова мали працювати тролейбуси, виготовлені у цьому місті.
Саме тому до Львова не було завезено жодного тролейбуса виробництва Південного машинобудівного заводу імені Макарова, які у 1992 – 2008 рр. активно закуповували інші міста – завод виготовив понад 1000 тролейбусів моделей ПМЗ Т1 та ПМЗ Т2. Обсяги тролейбусного виробництва ЛАЗу в 1993 – 2005 рр. значно скромніші – було виготовлено лише 85 тролейбусів моделі ЛАЗ-52522, про яку сьогодні розповідатиимуть «Фотографії Старого Львова».
ЛАЗ – 52522 – один із перших тролейбусів незалежної України
На початку 1990-х років Львівський автобусний завод виготовляв більше 10 тисяч автобусів на рік, проте уже були відчутні значні проблеми на підприємстві, оскільки левову частку виробництва складали уже морально застарілі автобуси ЛАЗ-695 та ЛАЗ-699 «Турист». Освоєння перспективного дизельного міського автобуса середнього класу ЛАЗ-4202 (на базі експериментального ЛАЗ-698) на початку 1980-х років йшло дуже важко, перші такі машини були складними в експлуатації та мали малу довговічність. Отож, завод відмовився від випуску міської версії автобуса із гідромеханічною автоматичною коробкою передач і перейшов до випуску приміської моделі ЛАЗ-42021 із механічною коробкою передач. ВКЕІ іще в 1977-1978 роках розробила уніфіковану із ЛАЗ-4202 модель 12-метрового автобуса великого класу 5252 із трьома ширмовими дверима. Прототипи цієї моделі були побудовані в експериментальному цеху ВКЕІ у Львові, але Львівський автобусний завод у 1980-х роках навіть не готувався до запуску цієї моделі автобусів у серійне виробництво – планувалося, що автобуси великого класу КАвЗ-5252 освоїть Кургаський автозавод у Росії, який на той час випускав автобуси капотного типу КАвЗ-685.
Отож, не дивно, що під час створення перших тролейбусів незалежної України моделей «Київ – 11» та «Київ – 11у» на Київському заводі електротранспорту вирішили створювати кузови власними силами (їх «списали» із серійних чеських тролейбусів «Skoda 15Tr» та «Skoda 14Tr» із незначними змінами в дизайні) – на початку 1990-х років Львівський автобусний завод не міг би запропонувати КЗЕТу серійний 12-метровий автобусний кузов для побудови тролейбуса, не говорячи уже про кузов для зчленованого «рогатого». Зважаючи на незначні виробничі потужності КЗЕТу на рівні Уряду України було прийняте рішення про запуск виробництва вітчизняних тролейбусів на Південному машинобудівному заводі імені Макарова у Дніпропетровську – уже в 1992 році тут виготовили перші зчленовані тролейбуси ПМЗ Т1, розроблені на основі конструкції тролейбусів «Київ – 11».
Виробництво автобусів великого класу ЛАЗ-52521 Львівський автобусний завод налагодив тільки у 1992 році. Ці автобуси комплектувалися дизельними двигунами КамАЗ-7408.10, які потребували великого моторного відсіку. Оскільки серійний випуск автобусів ЛАЗ-52521 здійснювався у короткі терміни, під час експлуатації цих машин було виявлено велику кількість конструкторських і технологічних дефектів. Крім того, для виготовлення автобусів використовувалися сталі невисокої якості, про якісну антикорозійну обробку не було і мови.
На той час перед Львівським трамвайно-тролейбусним управлінням (ЛТТУ) постала потреба оновлення тролейбусного парку. Станом на 1988 рік із 224 тролейбусів, які перебували на балансі ЛТТУ, 109 тролейбусів уже вичерпали свій технічний ресурс і потребували заміни. Постачання сучасних тролейбусів «Skoda 14Tr» тривало до 1990 року – у той рік було поставлено 20 машин «Skoda 14Tr11/6» (№№ 571 – 590). Далі чехи готові були постачати новий електротранспорт тільки за вільноконвертовану валюту, якої ні в ЛТТУ, ні в Львівської міськради не було. Отож, на початку 1990-х років на тролейбусні маршрути іще виходили тролейбуси «Skoda 9Tr», виготовлені іще на початку 1970-х років.
Не дивлячись на те, що у Львові працював Львівський трамвайно-тролейбусний ремонтний завод (потім – Львівський державний завод електротранспорту, а після приватизації – ВАТ «Електротранспорт»), він не входив в структуру Львівського ТТУ і теж відчував брак валюти на закупівлю оригінальних запасних частин для ремонту чеських тролейбусів. Отож, починаючи із 1991 року випуск тролейбусів на лінію у Львові почав падати – у 1992 році на лінію виходило в середньому 138 тролейбусів при 216 машинах на балансі депо, а у 1993 році випуск тролейбусів впав узагалі до 101 машини.
На відміну від інших міст України, керівництво Львівського ТТУ на початку 1990-х років вирішило не закуповувати зчленовані тролейбуси-«гармошки» ПМЗ Т1. Точна причина цього невідома, найбільш ймовірно, що у керівництва ЛТТУ була думка, що «гармошки» ПМЗ Т1 не зможуть нормально маневрувати на вузьких вуличках Львова. «Одиночні» тролейбуси «Київ – 11у» КЗЕТ виготовляв у дуже малій кількості, а «Південмаш» у 1992 році іще не освоїв виробництва свого «одиночного» тролейбуса ПМЗ Т2. Отож, виробництво нових тролейбусів для Львівського ТТУ було вирішено розгорнути на Львівському автобусному заводі. Проект тролейбуса ЛАЗ-52522 розроблявся у 1992 році.
Треба одразу сказати – не дивлячись на достатньо сучасний дизайн кузова та ергономічне планування салону тролейбуса ЛАЗ-52522, для Львівського ТТУ ця модель була кроком назад, порівняно із тролейбусами «Skoda 14Tr». Річ у тім, що тролейбус ЛАЗ-52522 мав реостатно-контакторну систему керування тяговим електроприводом від радянського тролейбуса ЗіУ-682В. У конструкції перших тролейбуса ЛАЗ-52522 було багато вузлів і агрегатів російського виробництва, зокрема вони приводилися електродвигунами ДК-210 виробництва заводу «Динамо» у Москві потужністю 110 кВт.
Перший тролейбус моделі ЛАЗ-52522 був виготовлений Львівським автобусним заводом навесні 1993 року. На відміну від серійних автобусів ЛАЗ-52521, які на той час уже виготовлялися заводом, перший тролейбус мав ширмові чотирьох-стулкові пасажирські двері, а не двостулкові із планетарним приводом. Довжина тролейбуса складала 11400 мм., він міг перевозити до 108 пасажирів, у салоні було встановлено 22 сидіння. Прототип ЛАЗ-52522 проходив обкатку у Львові, а після цього був відправлений на автомобільну виставку в місті Луцьку. Через кілька місяців ЛАЗ виготовив іще один тролейбус-прототип, на цей раз із дверима із планетарним приводом. Ця машина отримала заводський № 003 і протягом двох років проходила пробну експлуатацію у Львові. Крім того, ця машина брала участь у автовиставці в Києві. Цей тролейбус-прототип був прийнятий на баланс ЛКП «Львівелектротранс» під деповським № 19 (019).
Процес впровадження у виробництво і експлуатацію тролейбуса ЛАЗ-52522 тривав значно довше, а ніж у його конкурента ПМЗ Т2, що виготовлявся на «Південмаші» у Дніпрі. Перші серійні тролейбуси ЛАЗ-52522 почали експлуатуватися із пасажирами у Львові на тролейбусному маршруті № 3 восени 1994 року. Тролейбусний маршрут № 3 для експериментальної пасажирської експлуатації тролейбусів ЛАЗ-52522 був вибраний не випадково – це був один із трьох у Львові тролейбусних маршрутів із легкими умовами руху, крім того на його трасі було аж три ремпункти – два на кінцевих і в тролейбусному депо. Через деякий час нові львівські тролейбуси ЛАЗ-52522 почали випускати на тролейбусний маршрут № 5 вул. Шота Руставелі – Автовокзал. Загалом у 1994 році на баланс ЛКП «Львівелектротранс» було прийнято чотири тролейбуси ЛАЗ-52522 (№№ 1 – 4, виготовлені у 1993-1994 рр.). Протягом 1995 року було постачано іще 14 тролейбусів ЛАЗ-52522 (№№ 5 – 18). Всі ці машини мали стандартне біло-блакитне фарбування – їх «ліврея» була схожою на кольорову схему фарбування перших автобусів ЛАЗ-52521.
Із самого початку виробництва тролейбуси ЛАЗ-52522 програли конкуренцію машинам ПМЗ Т2, які виготовлялися у Дніпрі. І справа не тільки у тому, що дніпровський тролейбус був дешевший, а ніж львівський, головне – ПМЗ Т2 був значно надійніший від ЛАЗ-52522. Крім того, керівництво КП «Південне» при розробці конструкції тролейбуса ПМЗ Т2 поставило задачу – максимально локалізувати виробництво цього електротранспорту в Україні, в той час як у конструкції тролейбусів ЛАЗ-52522 початково було багато вузлів із Росії, від яких поступово відмовлялися.
Досить швидко виявилося, що двигун ДК-210 із потужністю 110 кВт. є заслабким для тролейбуса ЛАЗ-52522 із масою в 10,2 тони в умовах «гірського» рельєфу міста Львова. Отож, російський тяговий електродвигун заводу «Динамо» був замінений на електродвигун ЕД-138У2 потужністю 130 кВт., тотожний тому, який використовувався на тролейбусах ПМЗ Т2.
У 1995 році Львівський автобусний завод намагався розширити географію постачання свої тролейбусів, отож машина із заводським № 022 була продана до Донецька, де отримав інвентарний № 1020. Машина працювала на маршрутах міста біля 13 років – до 2008 року. Тролейбус був списаний 4 лютого 2009 року. Це був єдиний тролейбус ЛАЗ-52522 у Донецьку – до міста постачалися тролейбуси виробництва «Південмашу». Окрім того, у 1995 році сім тролейбусів моделі ЛАЗ-52522 було продано в Чернівці – це місто, як і Львів, масово експлуатувало старі чеські тролейбуси «Skoda 9Tr», які були зношені і потребували заміни. У Чернівцях ЛАЗ-52522 першої партії мали деповські №№ 2001, 2002 і 2004 – 2008. Всі ці машини наразі уже списані у 2007 – 2014 рр.
У 1996 році ЛКП «Львівелектротранс» отримує від Львівського автобусного заводу іще 14 тролейбусів ЛАЗ-52522 (№№ 19 – 32). Із машин цієї партії довше всього пропрацювали тролейбуси із деповськими номерами №№ 027 і 032 – вони іще виходили на лінію у 2014 році, списані та утилізовані у 2018 році.
Наступного, 1997 року чотири тролейбуси ЛАЗ-52522 було відправлено у столицю Туркменістану Ашхабад у якості оплати за поставлений природний газ. Заводські №№ цих машин – 042 – 044 та 052. У Ашхабаді ці тролейбуси отримали інвентарні № 60 – 63, вони мали біло-зелене фарбування.
У 1997 році в конструкцію тролейбусів ЛАЗ-52522 було внесено низку технічних змін, зокрема на тролейбуси почали встановлюватися компресори виробництва компанії «Bosch». Низка вузлів і агрегатів російського виробництва була замінена на вироби харківських заводів імені Малишева та «Серп і Молот». Замість електромашинного перетворювача для зарядки акумуляторних батарей і живлення низьковольтних кіл у тролейбусах ЛАЗ-52522 почали використовувати статичні перетворювачі українського виробництва.
До шостої річниці незалежності України у серпні 1997 року ЛКП «Львівелектротранс» отримало від Львівського автобусного заводу іще 5 тролейбусів ЛАЗ-52522 із деповськими номерами №№ 33 – 37 – закупівля цих машин була приурочена до відкриття нового тролейбусного маршруту № 24 «вул. Шота Руставелі – Кінотеатр ім. О. Довженка» 24 серпня 1997 року.
У серпні 1997 року іще один львівський тролейбус ЛАЗ-52522 із заводським № 65 і деповським № 199 брав участь в урочистому відкритті нової тролейбусної лінії на Гаразджу в місті Луцьку. Це був єдиний у цьому місті ЛАЗ-52522, який пропрацював на лінії до кінця 2014 року і був утилізований у 2015 р.
1997 – 1999 роки знаменуються черговою спробою розширити географію постачання тролейбусів ЛАЗ-52522. Зокрема 3 тролейбуси ЛАЗ-52522, виготовлені у 1997 році постачається у тролейбусне депо міста Біла Церква на Київщині (деповські №№ 110 – 112) – в експлуатацію вони були введені 20 січня 1998 року. Два тролейбуси ЛАЗ-52522, які потрапили до Білої Церкви, були знищені пожежами – машина № 112 згоріла у 2002 р., а машина № 111 – у 2009 році. Тролейбус № 110 кілька раз проходив капремонт і працює досі. Іще 3 тролейбуси ЛАЗ-52522 (заводські №№ 055, 063 та 073) у 1998-99 роках були придбані для міста Стаханова (нині офіційна назва – Кадієвка) Луганської області, де працювали під № 077 – 079. У 2007 році в цьому місті припинився рух трамваїв, а тролейбусний рух був припинений у 2011 році. У 2013-2014 рр. стахановські тролейбуси ЛАЗ-52522 були продані у Лисичанськ, де вони знаходяться на балансі і сьогодні, але справний лише один тролейбус. Також три тролейбуси ЛАЗ-52522 (заводські №№ 69, 71 і 74) отримало місто Миколаїв (деповські №№ 3160 – 3162) – всі вони наразі перебувають на балансі КП «Миколаївелектротранс», проте машина № 3160 не експлуатується із 2015 р., два інші тролейбуси кілька раз проходили капремонт і працюють на маршрутах. Щодо рідного міста, то у 1998 році ЛКП «Львівелектротранс» прийняло на баланс 2 тролейбуси ЛАЗ – 52522 (деповські №№ 038 і 039), із яких машина № 039 експлуатувалася до 2014 року. На початку 1999 року два тролейбуси ЛАЗ-52522 було продано до Москви – заводські №№ 54 і 59, виготовлені у 1997 році. Обидві машини потрапили до тролейбусного парку № 1, але експлуатувалися на лінії зовсім недовго – до 2002 і 2004 років відповідно. Зараз вони рахуються, як музейні.
У 1998 році виробництво тролейбусів ЛАЗ-52522 фактично припинилося – із 1999 і до кінця 2004 року Львівський автобусний завод не виготовив жодного нового тролейбуса. Із електротранспорту, виготовленого у 1993 – 1998 роках далеко не всі тролейбуси були реалізовані, відповідно три тролейбуси ЛАЗ-52522 із заводськими №№ 60, 66 і 72 (1997 – 1998 р. випуску) у жовтні 2004 року надійшли до міста Антрацита Донецької області – місту їх подарувала Партія Регіонів. Ці машини отримали деповські №№ 032 – 034 і експлуатувалися до 2019 р. Останні 8 ЛАЗів-52522 випуску 1997 року були введені в експлуатацію у Львові восени 2006 року.
Наприкінці 2004 року Львівський автобусний завод відновив випуск тролейбусів ЛАЗ-52522 – це була рестайлінгова версія тролейбуса із антикорозійною обробкою кузова та вклеєними панорамними вікнами салону. Перша рестайлінгова машина отримала заводський № 078 і наприкінці 2004 року була передана ЛКП «Львівелектротранс» замість переданої на капітально-відновлювальний ремонт на ЛАЗ машини із деповським № 008 1995 року випуску. Цей тролейбус у Львові експлуатувався до весни 2020 року і був відсторонений від експлуатації у зв’язку із коронавірусним карантином.
Загалом було виготовлено 9 «рестайлінгових» тролейбусів ЛАЗ-52522 у 2004 – 2005 роках: шість таких машин було продано в Чернівці, а іще дві – до Тернополя. Один із двох тернопільських ЛАЗ-52522 уже списаний.
Таким чином загалом за 12 років було виготовлено лише 85 тролейбусів ЛАЗ-52522, більшість із яких – 48 машин, було постачано до Львова. Наразі в нашому місці жоден із таких тролейбусів не експлуатується із пасажирами. Загалом в Україні наразі налічується 16 тролейбусів ЛАЗ-52522, із них експлуатується 10 тролейбусів, найбільше – у Чернівцях. Для порівняння – Південним машинобудівним заводом імені Макарова у 1993 – 2008 рр. було виготовлено 545 тролейбусів ПМЗ Т2, із них досі на балансі підприємств перебуває 375 машин, справні – 279. Як бачимо, виготовлені у Дніпрі тролейбуси виявилися значно довговічнішими і надійнішими, а ніж львівські.
Через низьку якість металу, із якого виготовлявся кузов тролейбусів ЛАЗ-52522, відсутність якісної антикорозійної обробки металоконструкції, велику кількість конструктивних і технологічних дефектів та через (давайте скажемо чесно) незадовільні умови експлуатації обслуговування у тролейбусному депо Львова, уже через кілька років після введення в експлуатацію львівські тролейбуси ЛАЗ-52522 потребували проведення капітального ремонту (у інших містах, завдяки кращому обслуговуванню ці тролейбуси служили значно довше). Було вирішено відправляти тролейбуси ЛАЗ-52522 перших років випуску для капітально-відновлювального ремонту на завод. У 2000 році, зокрема, було відновлено чотири тролейбуси із деповськими №№ 006, 010, 012 і 013. Під час ремонту було полагоджено кузови, встановлено нові компресори та внесено іще низку технічних змін. Також на ремонт на Львівський автобусний завод було передано тролейбуси із деповськими №№ 001, 003 і 018, але через те, що закінчилося фінансування ремонтних робіт, на ЛАЗі полагодили і пофарбували лише кузови і некомплекті тролейбуси повернулися у депо. Ремонт цих машин так і не був завершений. Вузли електрообладнання тролейбусів ЛАЗ-52522 відправляли на ремонт на Київський завод електротранспорту. Кілька тролейбусів ЛАЗ-52522 пройшли капітальний ремонт силами тролейбусного депо ЛКП «Львівелектротранс».
Антон ЛЯГУШКІН, Дмитро ЯНКІВСЬКИЙ та Юрій КАУКАЛОВ
Автори висловлюють подяку шанувальнику електротранспорту із міста Луцька Юрію Лісінчуку за надану інформацію про виробництво тролейбусів ЛАЗ-52522 та їх заводські номери.
Перелік використаних джерел інформації
- Тархов С.А. Історія Львівського трамвая. – Львів: Фенікс ЛТД, 1994;
- Марчук Л.П., Шипова В.С. Іде трамвай, їде… – Львів: ЛКП «Львівелектротранс», 1994.
