Львівська ратуша, найголовніша будівля Львова та осередок міської влади, прикрашає площу Ринок від XIV сторіччя. Проте, будівля магістрату, яку маємо змогу бачити сьогодні, постала у серці міста Лева лише 1835 року; історія її попередниць є тривалою, уславленою та …сумною, сьогодні маємо лише згадки про них… На зламі XIX-XX століть лихоманка перебудов та новацій не оминула і цієї стратегічної споруди. Ще перед I Світовою війною львів’яни мали усі шанси побачити зовсім іншу, оновлену ратушу…
![Проект реконструкції ратуші у Львові. Архітектор Сильвестр Паздерський. 1908 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/135-900x835.jpg?resize=696%2C646)
Нинішня будівля ратуші, знана та улюблена городянами, — фактично четверта за всю історію Львова. Зараз вона тішить око, але коли її тільки побудували у стилі казенного віденського (австрійського) класицизму, тодішні львів’яни, які бaчили і пам’ятали її прекрасну ренесансну попередницю, називали цю ратушу “потворним чотирикутником з комином”…
![Проект львівської ратуші Йозефа Гандзелевича. 1908 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/225-581x900.jpg?resize=581%2C900)
Вперше про реконструкцію головної споруди міста заговорили невдовзі після її спорудження. Вежа ратуші мала завершення у вигляді купола. Але 1 листопада 1848 року “весна народів” прийшла до Львова, спалахнуло повстання. Ремісники і студенти захопили Ринок, спорудили тут барикади. За наказом генерала Гамерштейна, почалося бомбардування міста — з гармат і бойовими ракетами. Одна з ракет влучила у вежу ратуші. Вона загорілася. Спалахнув і провалився всередину купол… Ремонт тривав до 1851 року, проте, новий вигляд не давав спокою багатьом, видаючись “куцим, надто бюрократичним, потворним”…
![Проект перебудови будівлі магстрату у Львові Романа Бандурського. 1908 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/322-647x900.jpg?resize=647%2C900)
Наприкінці XIX століття вже сам магістрат Львова вирішив розпочати реконструкцію своєї резиденції. У 1897 році було оголошено конкурс на проект реконструкції. Умови конкурсу передбачали добудову з північної сторони нового залу засідань і організацію другого головного входу, відповідну акцентацію його зовні, багатше оздобленя всіх фасадів, перебудову вежі, докорінний ремонт і нове оздоблення інтер’єрів… На всі ці роботи міська рада призначила 250.000 австрійських крон.
![Бічний фасад проекту ратуші архітекторів Стриєнського та Манчинського. 1908 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/422-751x900.jpg?resize=696%2C834)
Одноголосно першу нагороду присудили талановитому Альфреду Захаревичу (сину Ю. Захаревича). Майже однакову кількість голосів дістали два інші проекти – Адольфа Каменобродського і тоді ще маловідомого у Львові краківського архітектора Яна Сас Зубжицького…
Але до реалізації проекту так ніколи і не дійшло… Чому так сталося, можна тільки припускати. Конкурс відбувся у кінці 1897 року, підсумки були підведені весною 1898, практично у переломний момент у львівській архітектурі. На зламі століть, у Львові, на зміну „неостилям” прийшов і запанував новий напрям — сецесія… Новий конкурс був оголошений тільки у 1903 році.
![Головний фасад проекту ратуші архітекторів Стриєнського та Манчинського. 1908 рік](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/05/520-757x900.jpg?resize=696%2C827)
Було створено низку проектів перебудови ратуші, участь у яких брали відомі архітектори імперії, але жоден з них не був реалізований – до Львова прийшла нова біда – I Світова війна…
Використані джерела :
http://www.wikiwand.com/ , http://lviv-format.livejournal.com/ , http://www.lvivcenter.org/ , http://nsau.lviv.ua/
“бойовими ракетами” ? Нарід, ви про що?
Та ні, їх тоді вже вигадали 🙂
Наприклад, https://goo.gl/Q2hQe1