Лютий – це місяць видатного данського літератора, перекладача та мандрівника Ґеорґа Брандеса (1842–1927). У лютому Брандес прийшов у цей світ, у лютому його залишив. Він народився у Копенгагені, навчався у Німеччині, а ще – дуже багато подорожував і побачив на власні очі безліч країн світу. Зокрема, був також і у Львові (1898 р.), який входив тоді до складу імперії Габсбургів. Про свою мандрівку до міста Лева Ґеорґ Брандес залишив колоритні та детальні спогади. Відтак маємо сьогодні ще одну унікальну можливість заглянути у минуле нашого міста.
Король на коні … але не Данило
Львів важко уявити без пам’ятника королю Данилу (1201–1264). Він уже чверть століття маркує простір однієї з найвідоміших площ міста. Однак ще задовго до появи цього монумента у місті вже стояв пам’ятник іншому монарху – також славному уродженцю нашого краю, королю Речі Посполитої Яну Собеському. Українці досі не визначились щодо сприйняття цієї персони та шляхетської спадщини загалом. Для поляків Ян ІІІ навпаки – особа надзвичайно шанована, не менш героїчна і героїзована, легендарна і ідеалізована (головно через зовнішню політику і часто без урахування багатьох невдач у внутрішній політиці).
Завдяки Ґеорґу Брандесу, гостю з далекої Данії, маємо унікальну нагоду заглянути у Львів зразка 1898 року й споглядати окремі деталі процесу відкриття пам’ятника королю Речі Посполитої Яну Собеському у місті. Принаймні, споглядати це урочисте дійство очима данського мандрівника та вченого, з акцентом на подіях, які видалися йому важливими чи цікавими.
Довгий шлях до Львова
Урочисте відкриття пам’ятника королю Яну ІІІ Собеському у Львові відбулося 20 листопада 1898 року. Автором скульптури був знаний майстер того часу Тадеуш Баронч. Дуже довго затягнулася його робота. Баронч неодноразово переробляв скульптуру, вносив корективи. Значні зміни відбувалися навіть після офіційного відкриття монумента. Загалом пам’ятник складався із відлитої у Відні бронзової фігури короля на коні, а також високого необарокового п’єдесталу, який виготовила фірма львівського майстра Юліана Марковського. Було багато супровідних деталей: перелік битв короля, його герб і ін.
Так реалізували задум, який зародився ще у 1883 році – з нагоди річниці перемоги союзницьких військ у Віденській битві над армією Османської імперії, у чому вагому роль відіграв Ян ІІІ Собеський і його сили. Так у Львові з’явився пам’ятник точно не чужому для міста історичному діячу – Собеський народився неподалік, володів нерухомістю у Львові і дуже часто тут бував.
Що бачив Брандес?
Урочиста церемонія відкриття пам’ятника Яну Собеському у Львові розпочалася із богослужіння у латинській катедрі. Ґеорґ Брандес був там поміж представників міської влади, найвищого духовенства, серед багатьох почесних делегацій. Данський письменник відзначив, що храм був суцільно заповнений людьми, а представники аристократії одягнули давній традиційний одяг. Як представник та обличчя влади, відмінно від інших знатних діячів був одягнений намісник — у сучасному й офіційному вбранні. Богослужіння у катедрі завершилося історико-патріотичною промовою одного з місцевих єзуїтів. Член “Товариства Ісусового” прославляв короля Яна III Собеського і його діяльність. Після богослужіння усі присутні рушили до пам’ятника.
Як і всі інші учасники цієї процесії, Ґеорґ Брандес відзначав чудову погоду, гарний сонячний день. Монумент був покритий тканиною, а охочих побачити церемонію відкриття зібралося так багато, що невдовзі людське море залило все довкола. Брандес писав, що площа темніла від людей; усі балкони та вікна були переповнені. Очевидно, подія дійсно була непересічною для життя міста.
Данському гостю дуже сподобалася промова президента Львова Ґодзіміра Малаховського на відкритті пам’ятника. Брандес назвав її “чудовою” і “повною сили”. Учений та мандрівник окремо зупинився на словах Малаховського про важливість факту відкриття пам’ятника королю Собеському саме в столиці Галичини. Після завершення офіційної церемонії відкриття у Львові відбувалася урочиста хода учнів шкіл, представників різноманітних товариств, журналістів, науковців і ін. До кінця дня усі бажаючі ходили біля пам’ятника й милувалися ним.
Ґеорґ Брандес, разом з президентами інших міст, а також різними шанованими гостями, був запрошений на урочистий бенкет до ратуші. Загалом, Брандес нарахував двадцять осіб на цій частині заходів. Там, зокрема, він мав нагоду детальніше познайомитися з єзуїтом, який виголошував промову у катедрі. Останній першим підійшов до Брандеса і подякував йому за те, що у книзі, яку той написав про Польщу, данський вчений виступив проти суспільних упереджень, які існують щодо єзуїтів.
Особливо на прийомі в ратуші данського вченого вразила присутність одразу трьох архієпископів. Він зазначив, що не мав нагоди поспілкуватися з ними детальніше і розвідати, що це за люди. Водночас, записав, що у жодному іншому відомому йому місті, навіть у Римі немає трьох архієпископів. Брандес не зазначив, чим його та гостей пригощали, і не зафіксував перелік тем, які тоді обговорювали, але все ж цікаві деталі закулісся життя львівського політичного бомонду сторічної давності він нам зрадив.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Гулюк Є. Львів очима данського вченого та мандрівника: видатні особистості // Фотографії старого Львова, 2026 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://photo-lviv.in.ua/lviv-ochyma-danskoho-vchenoho-ta-mandrivnyka-vydatni-osobystosti/
- Папа І. Ґеорґ Брандес про Львів. Візит данця до Львова у 1898 році // Інтерактивний Львів [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/events/brandes-lviv/
- Просп. Свободи – пам’ятник Яну ІІІ Собєському (не існує) // Інтерактивний Львів [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/monument-f-sobieskyi/
- Brandes J. Lwόw. – Lwόw, 1900. – S. 24-25.
