Львів завжди зачаровував красою своїх вузеньких таємничих вуличок, загадковістю старовинних кам’яниць, неповторною архітектурою церков і костелів, величчю веж та оборонних споруд. Місто наче магнітом притягує до себе туристів, які приїхавши один раз, хочуть до Львова знову і знову.
Альфред Каменобродський. Палац Любомирських на пл. Ринок, 10.Поч. ХХ ст. Акварель; 21,5 х 26,5 см Колишній палац Любомирських перебудований у 1763 році за проектом інженера Яна де Віттез п’яти кам’яниць: з вулиці Руської та з боку сучасної вулиці Федорова. Парадний фасад будівлі вирішений у бароковому стилі і є однією з найкращих житлових камяниць Львова. Наріжник будинку оформлений військовою атрибутикою, яка представляє алегорію слави роду Любомирських. У 1895 році палац викупило українське товариство «Просвіта» і відтоді до 1939 року у цьому будинку містився ряд культурно-освітніх установ: саме товариство «Просвіта», книгарня Наукового товариства ім. Т. Шевченка, редакція і друкарня газети «Діло», журнал «Громадський вісник». Сьогодні на першому поверсі будинку знаходиться популярна серед туристів ресторанна локація «Львівська копальня кави», на вищих поверхах розміщуються експозиції Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.Альфред Каменобродський. Вежа-дзвіниця Онуфріївського монастиря по вул. Жовківській (нині Б. Хмельницького, 38). Поч. ХХ ст. Акварель; 21,5 х 26, 5 смАльфред Каменобродський. Ансамбль будинків східної сторони площі Ринок: Палаццо Бандінеллі, кам’яниця Вільчківська, Чорна кам’яниця. Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 19 смАльфред Каменобродський. Каплиця Боїмів. Львів. 1900. Акварель; 22 х 27 см
Митці присвячують Львову свої твори, які виливаються у поезії, музиці, піснях, живописних полотнах, акварелях, рисунках. Одним з таких поціновувачів краси Львова був Альфред Каменобродзький, який залишив відмітний слід в архітектурі міста.
Альфред Каменобродський. Вірменська церква зі сторони подвір’я. Львів. 1888. Акварель; 28 х 23 смАльфред Каменобродський. Вежа-дзвіниця Вірменської церкви і колона Христофора. Поч. ХХ ст. Акварель; 26 х 20 смАльфред Каменобродський. Вірменський провулок. Львів. 1909. Акварель; 25 х 20 смАльфред Каменобродський. Початок вул. Личаківської. Поч. ХХ ст. Акварель; 22 х 27 см Представлено вид на перехрестя вулиць Винниченка та Личаківської. Напроти з червоної цегли — двоповерхова будівля Бернардинської пожежної стражниці, яку розібрали на поч. 1930-х рр. За нею — вежа та тильна сторона фасаду Бернардинського костелу, на обрії — обриси церкви Св. Юрія. Праворуч — дах монастиря кларисок (з 1996 р. тут розміщений музей Пінзеля).
Альфред Каменобродський (1844—1922) — відомий львівський архітектор, живописець-аквареліст. У числі реалізованих архітектурних проектів були електростанція і трамвайне депо на стику вулиць Героїв Майдану і Сахарова, де нині знаходиться Музей історії науки і техніки, відділ Львівського історичного музею.
Альфред Каменобродський. Порохова вежа. Поч. ХХ ст. Акварель; 26 х 20 смАльфред Каменобродський. Костел Миколая. Нині церква Покрови Пресвятої Богородиці на вул. Грушевського, 2. Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 19 смАльфред Каменобродський. Оссолінеум. 1917. Колишній костел Кармеліток взутих, нині наукова бібліотека імені Василя Стефаника на вул. Стефаника, 2. Поч. ХХ ст. Акварель; 24 х 20 смАльфред Каменобродський. Комплекс монастиря Бенедиктинок. Поч. ХХ ст. Акварель; 20,5 х 26, 5 см
У фонді «Графіка» Львівського історичного музею зберігаються 25 акварелей з краєвидами Львова, які представляють площу Ринок з будинками, Порохову вежу, Міський Арсенал, комплекс Вірменської церкви, Успенську церкву, вежу Онуфріївського монастиря, комплекс монастиря Бенедиктинок, костел Миколая, види на Латинський кафедральний собор тощо.
Альфред Каменобродський. Мотив подвір’я Бенедиктинок. Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 19 смАльфред Каменобродський. Будинок біля костелу Марії Сніжної (нині вул. Звенигородська, . Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 19 смАльфред Каменобродський. Подвір’я Успенської церкви. Поч. ХХ ст. Акварель; 26 х 21 смАльфред Каменобродський. Перехрестя вул. Боїмів і Сербської (сучасні вул. Староєврейська і Сербська). Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 19, 5 см
Дві акварелі зображають руїни замків Чорштин і Оджиконь. Роботи намальовані з натури наприкінці ХІХ — початку ХХ ст.. Вони показують як виглядав Львів і львів’яни сто років тому, дають змогу простежити, що змінилося в урбаністиці міста за цей період.
Альфред Каменобродський. Вид на вулицю Підвальну і вежу Корнякта від костелу Кармелітів босих. Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 20, 5 смАльфред Каменобродський. Домініканський завулок. Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 19 смАльфред Каменобродський. Костел і монастир Бернардинів. Поч. ХХ ст. Акварель; 26 х 10 смАльфред Каменобродський. Апсида костелу Бернардинів. Поч. ХХ ст. Акварель; 26 х 20 см
20 акварелей подаровані автором у 1909 році Національному музею ім. короля Яна ІІІ, інші — у 1917—1918 рр. У 1929 році роботи були передані в Історичний музей міста Львова, де експонувалися у залах Чорної кам’яниці у 1929—1939 рр. У 1940 році збірка акварелей у кількості 29 творів перейшла у фонди Львівського історичного музею. Дві роботи: «Синагога «Золота Роза» та «Шпиталь і костел Святого Лазаря» у 1976 році були передані в музей історії релігії та атеїзму, нині — Львівський музей історії релігії.
Альфред Каменобродський. Міський Арсенал. 1900. Акварель; 22 х 27 смАльфред Каменобродський. Вид на Латинський кафедральний собор з рогу площі Ринок. Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 20 смАльфред Каменобродський. Вид на Латинський кафедральний собор з балкона будинку. Поч. ХХ ст. Акварель; 21 х 25,8 см
Протягом останніх десятиліть акварелі неодноразово експонувалися на виставках у Львівський історичний музей і за кордоном, періодично виставляються в постійних експозиціях. Оглядаючи їх, поринаєш у своєрідну мандрівку Львовом столітньої давності і милуєшся неповторною красою Львова.
Світлана ХАВАЛКО головний зберігач Львівського історичного музею
Кетрін Винник є мабуть, одним із уособлень європейськості на американському континенті: розкішна, мудра і незалежна. За її участі - десятки кінострічок світового рівня. Їй...
