Львів’ян кличуть на Четверті наукові читання імені Івана Боберського

539
Львів'ян кличуть на Четверті наукові читання імені Івана Боберського

У вівторок, 9 квітня 2024 року о 18.00, у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудуться Четверті наукові читання імені Івана Боберського на тему «Евритміка і хореографія в мистецьких закладах Львова міжвоєнного періоду».

Лекторка: Роксоляна Гавалюк – музикознавиця, викладач-методист вищої категорії Львівського музичного фахового коледжу ім. С. Людкевича. Модератори заходу: Андрій Сова, Роман Метельський.

Подія організована у співпраці Комісії тіловиховання і спорту імені Івана Боберського Наукового товариства імені Шевченка, Українського Фотографічного Товариства (УФОТО), Львівського Фотомузею та Львівського палацу мистецтв.

Міжвоєнний період ХХ століття в Галичині характеризується пожвавленням у сфері опанування та поширення шведської руханки, ритмопластики, евритміки методом Еміля Жака-Далькроза, вільного танцю за системами Мері Вігман, Айседори Дункан та Гертруди Боденвізер, їх поєднанням з народною хореографією, впливами європейського модернізму, зростанням популярності модерних естрадних танців на клубних та студентських вечірках і балах. Природно, що подібні предмети фігурували в навчальних програмах як державних, так і приватних навчальних закладів (балетних, хореографічних, естрадно-танцювальних студій), а результати їх діяльності дали потужний поштовх розвитку сценічної хореографічної культури (балети та хореографічні дивертисменти в оперних постановках), зумовили особливості характеру і складу академічних камерних та естрадних програм (хореографічні та пластичні імпрези; вечори танцю, музики і співу; дитячі хореографічні програми, поєднання програм танцю і показів народної ноші).

Першу українську школу ритмопластики було засновано у Львові 1930 року Оксаною Федів-Суховерською. Унікальними за силою впливу національної ідеї стали хореографічні студії Василя Авраменка, численні учні якого продовжили роботу за принципами свого наставника, заснувавши власні осередки. В подальшому вихованці курсів, студій, музичних навчальних закладів Львова склали основу балетної трупи Львівського оперного театру періоду німецької окупації, яку поповнили яскраві митці хореографічних закладів інших регіонів (В. Переяславець, Є. Вігільов, М. Трегубов, Я. Ярославців). Галицькі хореографині О. Ґурґула-Щуратова, О. Ґердан-Заклинська, Г. Голубовська-Балтарович, Д. Кравців-Ємець, Д. Нижанківська-Снігурович, О. Федак-Дрогомирецька та ін. розгорнули успішну діяльність в Україні, в таборах для переселенців в Австрії та Німеччині, американських, канадських, австралійських осередках діаспори, стали солістами і педагогами балетних труп Національного театру в Інсбруку, у Зальцбурзі, «Королівського Балету» у Великій Британії, Королівського балету у Вінніпезі, школі Американського театру балету, «Нью-Йорк сіті балету», засновницями власних шкіл академічного, модерного та національного танцю, авторами підручників та істориками хореографічного мистецтва.

Яскраві, модерні, ініціативні й віддані українській справі галичанки зберегли та пронесли свою самобутність через усі повороти долі в складних політичних й історичних обставинах, єднаючи сучасну виразовість танцювального руху та національну ідентичність.

До та після події гостинно пригощатиме Кава Старого Львова. Традиційно дякуємо нашим інформаційним друзям Агенції інформації та аналітики “Гал-інфо” та Українське радіо. Львів  за активний розголос.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.