Був час, коли Львів уособлював собою певний оазис посеред відносно пустельних теренів інших регіонів сучасної України. Багато видатних поетів та письменників, друкарів, науковців і т. д. спрямовували каравани своєї думки до цього міста, адже тут у них була можливість і простір для дій та реалізації власних задумів. Двері міста, за винятком тих моментів, коли сторожі міцно засинали, були відкритими для важливих ідей. І дуже добре, що головний герой цієї оповіді, ігумен Єлецького монастиря в Чернігові Іоаникій (Галятовський), до міста таки зайшов.
Про о. Іоаникія (Галятовського) ми не знаємо нічого, окрім того що знаємо, а знаємо небагато. Імовірно, він походив з Волині і точно навчався у Києво-Могилянській академії, де його вчителем був відомий полеміст о. Лазар (Баранович). Згодом о. Іоаникій викладав курс риторики у цьому навчальному закладі, а в 1658 навіть став його ректором. Через конфлікт в місцевому церковному середовищі, у 1664 році о. Іоаникій (Галятовський) був змушений залишити Київ. Однією з точок на карті його тривалого маршруту став Львів.
В “Місті Лева” почесного гостя з Києва особисто прийняв тогочасний львівський православний єпископ Атанасій (Желиборський). В місті о. Іоаникій (Галятовський) залишався не довго і згодом проміняв Львів на Луцьк, Слуцьк і Мінськ. Зрештою, осів в Чернігові, в Єлецькому Успенському монастирі, де саме був архімандритом його наставник та хороший товариш о. Лазар (Баранович). Там, провівши насичене подіями життя, о. Іоаникій і помер у 1688 році.
Але чим персона Галятовського, окрім короткотривалого перебування у Львові, цікава нам? Насправді багатьма речами. І тут йдеться, перш за все, про його багату полемічну спадщину. В цьому аспекті Галятовський був чи не найбільш плідним, цікавим і впливовим діячем свого часу. Також варто говорити і про перший підручник з гомілетики, відомий як “Наука, альбо способ зложення казання”. Вперше виданий 1659 року в Києві у збірці “Ключ розуміння”, цей текст було передруковано у 1663 і 1665 роках і в Львові, у друкарні Михайла Сльозка. Таким чином, “ключ”, яким священник “двері до казання відмикає”, потрапив і до Львова.
Варто сказати, що “Наука…” о. Іоаникія (Галятовського), стала першою спробою, в рамках київського християнства, створити подібний текст. Раніше про методику і шляхи написання промов з наших мислителів не говорив ніхто. Від цього, цінність і значення твору о. Іоаникія стають ще вищими. Але чому ж він взявся за цю працю? “Тепер не хочуть люди Слова Божого слухати, вони з церкви тікають!”, “…сплять, говорять, або з церкви тікають, коли Слово Боже проповідують…” – відповідає нам сам автор. Відповідь досить трагі-комічна і може змусити як посміятись, так і серйозно замислитись. Якщо ж перевести її на більш академічну мову, то можемо сказати, що в той час була криза з рівнем освіченості духовенства і існував великий та очевидний запит на подібні збірники-посібники. З них священники на місцях могли черпати зразки для наслідування і виголошення власних проповідей. Тобто твір о. Іоаникія мав і тісну практичну прив’язку – підготовка вправних богословів і проповідників.
Проповідь, гомілія (тому і гомілетика), казання (у Галятовського) – це різні назви одного й того ж церковного літературно-ораторського жанру, з яким працював і який вдосконалював Галятовський. У своєму творі він детально і на прикладах розповідає з яких частин повинна складатись проповідь, як її слід будувати, на що звертати увагу і як виголошувати. Аби проповідь була цікавою, він радив насичувати її “exempla”-ми: розповідями про екзотичних звірів, птахів, про далекі краї, наповнювати цікавими легендами. При цьому, сам обирає легкий і ненав’язливий стиль викладу, часто вдаючись до цікавих і оригінальних метафор і порівнянь. Скажімо, коли Галятовський говорить про конклюзію, тобто закінчення, радить остерігатись пихи, бо за неї Бог вигнав ангела з неба, а чоловіка з раю.
Характерною ознакою повчального твору о. Іоаникія є і гумор, що простежується у багатьох моментах. Один з них – це рекомендації не насичувати проповідь драматичними і песимістичними нотками, не лякати цим людей. Для кращого розуміння даних слів, о. Іоаникій наводить приклад з власної практики виголошення проповідей, коли він спочатку налякав людей і сказав, що до Царства Небесного потрапить дуже мало вірних, а більшість піде до пекла. По тому, дав людям надію і сказав, аби вони не засмучувались, адже багато є на світі “жидів, турків, татар, аріан, несторіан, інших поган і єретиків” і ними буде наповнене пекло. Тут, очевидно, одразу можна робити висновки і про сприйняття представників інших народів та інших конфесій у той час.
Такою, якщо в кількох словах, була причетність Львова до виходу і поширення першого на наших теренах підручника з гомілетики і таким, в двох словах, був цей підручник. Структурованість і якісне наповнення в ньому, автор вміло перемішував з тонким почуттям гумору і глибоким розумінням реалій свого часу.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Іоаникій Галятовський. Наука, альбо способ зложення казання / Ізборник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://litopys.org.ua/old17/old17_04.htm
- Іоаникій Галятовський. Ключ Разумення. – Київ: Наукова думка, 1988. – С. 14 – 16, 59, 231.
- Куньч З. Йоаникій Галятовський в історії української риторики, 2009 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://vlp.com.ua/files/05_75.pdf
- Стратій Я. Галятовський Йоаникій // Ізборник [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://litopys.org.ua/fdm/fdm09.htm
- Сумцовь Н. Ф. Іоаникій Галятовський (Кь исторіи южно-русской литератури XVII века) // Кіевская старина, 1884. – Кн. 1. – С. 2 – 3, .
- Сумцовь Н. Ф. Іоаникій Галятовський (Кь исторіи южно-русской литератури XVII века) // Кіевская старина, 1884. – Кн. 2. – С. 185, 188 – 189.
- Шпак І. Друкарі Львова. Частина перша. Михайло Сльозка // Фотографії старого Львова, 2016 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/drukari-lvova-chastyna-persha-myhajlo-slozka/
