«Львів графічний» – майже сотня унікальних гравюр і погляд вглиб віків

У п’ятницю, 4 листопада 2016 року, в межах  Міжнародного мистецького форуму графіки  «Leopolis-2016» у Львівському музеї історії релігії (вул. Музейна, 1) відкрилася виставка «Львів графічний» присвячена 760-річчю Львова.

Як змінювалось Місто Лева протягом останніх віків, як розвивалось тут мистецтво графіки, розповідають витвори майстрів минулого і сьогодення на виставці «Львів графічний». Більше, ніж експозиція – погляд в історію, графічна ретроспектива від середини ХІХ століття до останніх десятиліть ХХ-о. Майже 100 унікальних гравюр. Однією з найдавніших є мідьорит Карела Ауера «Коронація чудотворного образу Богородиці в Домініканському костелі», датований 1851 роком. У 1990-х виготовлена найновіша: кольорова ліногравюра «Король Данило» Людмили Лободи.

Карел Ауер “Коронація чудотворного образу Богородиці в Домініканському костелі 1 липня 1751 року” (До сторіччя коронації)

Карел Ауер “Домініканський костел”

Карел Аурел “Собор святого Юрія у Львові”

Графічне мистецтво першої половини XX століття презентують художники переважно львівської школи: Стефанія Гебус-Баранецька, Юзефа Кратохвиля-Відимська, Франциск Ковалишин, Ванда Коженьовська, Альфред Каменобродський, Маргарита Старовойт.

Галицьку столицю, якою вона була у другій половині ХХ століття пізнаємо очима Юрія Віктюка, Івана Остафійчука, Богдана Сороки, Юрія Чаришнікова, Євгена Удіна. Поетичними рядками промовляє гравюра останнього: «Місто Львів, місто Львів, місто пісень без слів, місто казкових снів –древній Львів!…».

У древньому граді століттями мешкали русини, поляки, євреї, вірмени, італійці, німці. Важливим штрихом до портрету «Львова графічного», стали роботи Павла Гранкіна та Ірини Соболєвої, котрі зображують єврейський Львів.

Завідувач виставкового відділу, куратор виставки Руслана Бубряк говорить:

–  На цих гравюрах ми бачимо той Львів, якого можемо більше не побачити. Сьогодні в середмісті будують нові споруди значно вище, ніж давні – місто втрачає своє обличчя. Колись тут жило багато різних народів. Усі вони лишили якісь архітектурні сліди. І ми досі помічаємо ці сліди всюди, де не йдемо. Власне, тим Львів і цікавий, тим він приваблював художників за різних часів. Вони хотіли його малювати, знаходили натхнення у цій музиці з каменю.

Член оргкомітету Міжнародного мистецького форуму графіки, історик мистецтва Роман Яців, аналізуючи твори майстрів, зауважує:

–  Якщо говорити про графічне мистецтво класицизму або романтизму, я сказав би, що тогочасна графіка не мала стильових рис. Їй був притаманний академізм, грамотне освоєння графічних технік. Автори початку ХХ століття були зовсім іншою категорією митців. Здебільшого, реалісти, у творчості декотрих впізнаємо рецепції модернізму. Що далі, то більше художники тяжіють інтелектуальної графіки.

Дух міста витає в архітектурних пейзажах, зображеннях соборів, церков, костелів, його душа в портретах видатних діячів. Гравюра з плином століть видозмінюється, прагне не тільки фіксувати зображуване, а творити із нього символ; не лише переповідати історію, а й дискутувати з глядачем.

Музей історії релігії запрошує відвідати «Львів графічний» поціновувачів графіки, львів’ян і туристів, усіх, хто любить древнє місто Львів.

Ксенія ЯНКО