Логотип Львова – офіційно затверджений як знак для товарів та послуг м. Львова. Автором логотипу є Юрій Крукевич, котрий почерпнув ідею з панорами Гогенберга. На логотипі зображено п’ять найбільш відомих веж Львова, які в сукупності символізують різнобарвний розвиток міста протягом століть. Внизу під малюнком присутній надпис: “Львів відкритий для світу”, як гасло туристичного Львова.
Дзвіниця Вірменської церкви (на емблемі виділено зеленим кольором).
Вірменський кафедральний собор, що знаходиться у Львові – пам’ятка архітектури національного значення, входить до Світової спадщини ЮНЕСКО. На емблемі зображена вежа-дзвіниця, яка є складовою частиною ансамблю Вірменського собору. Перше будівництво вежі відбулося у 1571 р. (архітектор Петро Красовський), у 1778 р. відбулася перебудова.
Архітектурні особливості дзвіниці: триярусна, прямокутна в плані, мурована з каменю. Закінчується вежа видовженим куполом та чотирма вежечками по кутах. Вікна мають півкруглі завершення.
На логотипі символізує вірменську діаспору Львова.
![Сучасне фото. Дзвіниця Вірменської церкви. Автор – Ілья Лєвін](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/12/em5-822x900.jpg?resize=696%2C762)
Вежа Корнякта. (на емблемі виділено червоним кольором).
Ансамбль Львівської Успенської церкви містить в собі такий важливий елемент як вежа. Збудована у 1578 р. і названа на честь відомого мецената Констянтина Корнякта, вежа славилася своєю висотою і фактично була найвищою спорудою Львова. Додав цікавості цій споруді ще й дзвін “Кирило” діаметром у 2 метри, який повісили ще до завершення будівництва вежі. Попри декілька сильних пожеж у Львові (1616 р., 1779 р.), вежа Корнякта ще й досі продовжує вражати своєю красою.
Архітектура: чотириярусна, прямокутна в плані, збудовна з каменю. Завершення вежі представлене видовженим куполом, на якому установлено хрест. Вікна мають півкруглі завершення.
На логотипі символізує український Львів та православну церкву.
![Вежа Корнякта, верхні приміщення якої слугували за в'язницю для членів Успенського братства](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/10/full_Lw__w_-_Cerkiew_Uspie__ska-816x900.jpg?resize=696%2C768)
Львівська Ратуша. (на емблемі виділено помаранчевим кольором).
Найперша згадка про ратушу, яку ми вже ніколи не побачимо, містилася у хроніці Зиморовича і датувалася 1381 р., коли згоріла під час великої пожежі у Львові. Споруда, яка існує зараз спроектована Йосифом Марклем та Францом Трешером і збудована у 1827-1835 рр. Нова споруда, проте, не вразила сучасників і, навіть, обурила: “…величезний та бридкий чотирикутник з вежею у вигляді комина”. Деяку пошкодженість, щойно збудована ратуша, отримала під час повстання у 1848 р., через що реставрована у 1851 р. У такому вигляді будинок ратуші зберігся дотепер.
Архітектура: пам’ятка національного значення, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО. Прямокутна в плані, двоярусна. На верхній частині встановлений механічний годинник.
На логотипі символізує єдність міста, давні традиції та історію.
![Сучасне фото. Львівська ратуша. Джерело: www.lvivcenter.org](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/12/em7-900x722.jpg?resize=696%2C558)
Вежа Латинської катедри. (на емблемі виділено синім кольором).
Латинський катедральний костел – унікальна пам’ятка (хоча б тим, що будувалася набагато довше, ніж триває людське життя, тому жоден майстер-будівничий не дочекався плодів своєї праці у завершеному вигляд), в якій присутня сукупність архітектурних стилів: готика, ренесанс, бароко. З лівого боку головного фасаду височить вежа-дзвінниця заввишки 64 м. Хоча, за первісним проектом у собору повинно було бути дві вежі – одну завершили наприкінці ХІV ст., інша так і залишилася незакінченою через брак коштів.
На логотипі символізує польський Львів, католицьку церкву.
![Сучасне фото. Вежа Латинської катедри. Джерело: Україна інкогніта.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/12/em8-900x819.jpg?resize=696%2C633)
Дзвіниця монастиря Бернардинів (на емблемі виділено фіолетовим кольором).
Раніше на пл. Соборній, знаходився архітектурний ансамбль типу захисного муру, який містив в собі монастир, храм та дзвіницю. В центрі муру спорудили високу дзвіницю, яка б мала сповіщати про загрозу місту. Сьогодні дзвіниця, як і будівля колишнього центру римо-католицького ордену бернардинів належить греко-католицькій громаді (церква св. Андрія).
Архітектура: будівля збудована з цегли, двох’ярусна, накрита чотирьохсхилим дахом, під яким вмонтовано механічний годинник. Спостерігається простота обробки.
На логотипі символізує спадковість міських традицій.
![Сучасне фото. Дзвіниця вежі Бернардинського монастиря. Джерело: Україна інкогніта.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/12/em9-675x900.jpg?resize=675%2C900)
Наталія ДАНИЛІВ
Список використаних джерел:
- Львівська ратуша. [Електронний ресурс] / Мистецька сторінка // Режим доступу: http://storinka-m.kiev.ua/article.php?id=927
- Львів. Латинська катедра. [Електронний ресурс] / Україна інкогніта // Режим доступу: http://ukrainaincognita.com/lvivska-oblast/lviv/lviv-latynska-katedra
- Монастир Бернардинів. [Електронний ресурс] / Україна інкогніта // Режим доступу: http://ukrainaincognita.com/orden-bernardyntsiv/monastyr-bernardyntsiv
- Вежа Корнякта. [Електронний ресурс] / Zabytki // Режим доступу: http://zabytki.in.ua/uk/1079/vezha-kornyakta
- Вірменський катедральний собор. [Електронний ресурс] / Lviv.travel // Режим доступу: http://lviv.travel/ua/trash/historicalplaces/~1486/virmenskij-katedralnij-sobor