Гіршими за малих і завжди метушливих дітей можуть бути хіба свавільні, амбіційні, але безвідповідальні шляхтичі. Бали, танці, бенкети, а ще дуелі, бійки, суперечки – це досить характерні речі для публічного повсякдення шляхти. З іншого боку, після такого гуляння і осад певний може залишитися, образа, жадання помсти. Й комусь потім доводиться з цим всім розбиратися, розгрібаючи вчинене в емоціях.
Подорожуй, але дім не відпускає
Син коронного гетьмана Речі Посполитої Ян Станіслав Яблоновський, майбутній воєвода волинський, потім руський, а врешті – також канцлер коронний, приїхав до Варшави у справах. Не встиг він відтанцювати другий-третій танець на балу, відвідати якусь корчму чи потрапити на аудієнцію до когось з високопосадовців, а його знайшов посланець, що прибув з Русі. Новини, як буває звично, не надто втішні. У Жовкві побилися ловчий коронний, син брацлавського воєводи Стефан Александр Потоцький і воєвода поморський Ян Ґнінський. Як побилися? Вони сильно посварилися, а тоді Потоцький побив опонента булавою, розбивши тому лоба.
Очевидно, Яблоновського ця новина не потішила. Можливо, в хід пішли прокльони і нецензурні вислови. Не виключено, що він просто запитував себе чи для того всю юність провів в європейських містах, з навчальною метою відвідував двори магнатів, королів, духовенства і інших можновладців, щоб зараз бути посередником під час п’яних розбірок тут, у Речі Посполитій.
Жовква і король
Справа виявилась серйозною. Описане вище побоїще відбувалося у присутності короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського. Той саме перебував у Жовкві і настрій монарха був не найкращим. Його молодість лишилась далеко в минулому, та й миті бойової слави уже забували. Натомість, підводило здоров’я, а внутрішні справи в володіннях монарха були не найкращими. Не можна назвати успішними і спроби короля передати владу сину Якубу. Одним словом, його світ валився і Собеський нічого не міг вдіяти. Тут ще й шляхтичі побились у нього в резиденції, зневаживши цим і самого монарха.
Король не міг залишити цього просто так. Тому він взяв і образився на Стефана Потоцького, почав його уникати і взагалі не підпускав до себе. Це змінило життя вчорашнього улюбленця Яна ІІІ. Ще вчора він літав під хмарами і намагався намалювати булавою (є версія, що пірначем) герб Яніна на чолі Ґнінського, а сьогодні впав обличчям у багнюку. Та й все життя попереду, кар’єра, а тут – таке. Так, Потоцький дійсно мав при дворі репутацію “гуляки, розпусника, людини, яка не вміє панувати над своїми рефлексами”. Врешті, його син, Миколай Василій Потоцький, перевершить батька в харизмі й екстравагантності. З іншого боку, Стефан Потоцький і меценатом був знаним, а ласку короля втрачати не хотілося.
Потоцькі, Яблоновські і Собеські
Неприємну справу намагалися залагодити, між іншим, через Яна Станіслава Яблоновського. Той був посередником між сторонами конфлікту, їхнім комунікатором з королем. Водночас, Ян ІІІ Собеський розумів схильність Яблоновського до Потоцького, тому перший також частково впав у немилість в короля. Під час першої поїздки Яблоновського до Жовкви, яка відбулась після описаної бійки, з ним навіть не захотіли зустрітись і обговорювати ситуацію. Другого разу справи все ж пішли краще. Тим не менше, тягнулося все довго і лише в липні 1694 року король прийняв вибачення Стефана Потоцького.
На завершення цієї історії варто повернутися до дуету Потоцький-Ґнінський. Ця історія з їхнім конфліктом і бійкою у Жовкві не просто цікава, але й має декілька екзотичних нюансів. По-перше, інцидент між ними трапився у березні 1694 року, а лише в лютому того ж року Ґнінський став поморським воєводою. Можливо, Потоцький так вітав свого колегу. Або ж проводжав із посади, яку Ґнінський займав до того – він був воєводою брацлавським, де Потоцькі мали землю і вплив. По-друге, згадані персонажі зовсім не чужі один одному. Ян Ґнінський – це чоловік Терези Потоцької, сестри Стефана Потоцького.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Dziennik Jana Stanisława Jabłonowskiego. – Warszawa, 1865. – Cz. I. (R. 1694 – 1695). – S. 9-10, 12 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://polona.pl/item/dziennik-jana-stanislawa-jablonowskiego-cz-1-r-1694-1695,MjU4MzQyMjg/4/#item
- Gieroswski J. Jabłonowski Jan Stanisław h. Prus III (1669 – 1731) // Polski Słownik Biograficzny. – Wrocław – Warszawa – Krakόw, 1963. – T. X/2, zeszyt – S. 221 – 223.
