Ратуша, Народний Дім, військова команда при вулиці Чарнецького, вулиця Жовківська. Вільгельм Вишиваний, Антон Лотоцький, професор Лошнів. “Забрав я [Іван Боберський. – А. С.] всі числа “Діла” з послідних тижнів, мої записки, рукописі, чистий папір, чорнило, ручку, пера, олівці. Пакунок не був великий. Десь коло 12-тої в ночі рушили ми з ратуша. Мій пакунок положив я на віз і з крісом в руках йшов за возом Жовківською вулицею. Ми переїздили через телєграфічні дроти, що лежали пірвані впоперек дороги, і їхали поволі годинами”.
Про ці та інші події, які відбулися 21 листопада у Львові інформацію можна почерпнути з “Дневника” відомого педагога, громадського та військово-політичного діяча Івана Боберського. Текст публікується із збереженням мови та правопису ориґіналу.
Так про події 1–21 листопада 1918 р. у Львові описав у своєму щоденнику Іван Боберський. 24 листопада він прибув до Тернополя, а 8 грудня опинився у Станіславові (тепер місто Івано-Франківськ). З листопада 1918 р. до кінця 1924 р. Іван Боберський присвятив себе діяльності Західно-Українській Народній Республіці. З 13 листопада 1918 р. до червня 1919 р. він – голова “Письменничого відділу” Державного Секретаріату Військових Справ ЗУНР, у 1919–1924-их рр. – представник ЗУНР спочатку у США, а з листопада 1920 р. – у Канаді.
Щоденник Івана Боберського розкриває перебіг подій гарячого листопада 1918 р. у Львові. Проілюстрований світлинами з різних архівів, особливо з приватного архіву Степана Гайдучка, він дає розуміння подій того часу. Отож до джерел, друзі, до джерел…
Витяги із “Дневника”. Дня 21.ХІ.1918, четвер, Львів
Неспокійні вісти. Поляки дістали якусь поміч, що йде зі сторони Личакова і Зеленої вулиці. Хто це провірив? Хто побачив і в який спосіб? Видно, українські стійки.
Хтось приніс вістку з Народного Дому, що маємо вибратись із Львова. Перед полуднем стрінув я архікнязя Вільгельма Вишиваного в сінях військової команди при вулиці Чарнецького. Високого росту, около 30 літний, уймаючого лиця, говорив спокійно кілька слів зі мною. Пополудні пакував я папери в бюрі, в будинку намісництва. Кріс, який я дістав вже передше для Антона Лотоцького, вложив я за шафу, чому, не знаю. Лотоцького не було, де мешкає, не знаю. З дверей не зняв я ані напису “Державний Секретаріят Військових Справ”, ні Льва, що його рисував професор Лошнів. Забрав я всі числа “Діла” з послідних тижнів, мої записки, рукописі, чистий папір, чорнило, ручку, пера, олівці. Пакунок не був великий. Десь коло 12-тої в ночі рушили ми з ратуша. Мій пакунок положив я на віз і з крісом в руках йшов за возом Жовківською вулицею. Ми переїздили через телєграфічні дроти, що лежали пірвані впоперек дороги, і їхали поволі годинами.
Іван Боберський
Особлива подяка за надані світлини та матеріали Андрієві Гречилу, Лесі Крип’якевич, Романові Метельському та Василю Стрільчуку.
Андрій СОВА
історик
Джерела і література:
- Сова А. Військово-політична діяльність Івана Боберського в роки Першої світової війни // Гуманітарні дисципліни у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів: [зб. наук. статей]. – Львів : ПП Сорока Т. Б., 2014. – Вип. 4. – С. 90–100.
- Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. – Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ [03.2018].
- Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / За наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.: іл.
- Сова А. Боберський Іван Миколайович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. – Івано-Франківськ, 2018. – Т. 1: А–Ж. – С. 143–144.
- Сова А. Гайдучок Степан Степанович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. – Івано-Франківськ, 2018. – Т. 1: А–Ж. – С. 309–310.
