Листопадові бої за Львів зі щоденника Івана Боберського. 11 листопада 1918 року

743
Листопадові бої за Львів зі щоденника Івана Боберського. 11 листопада 1918 року

Військова лічниця при вулиці Личаківській. Загиблі українські вояки в ході боїв за український Львів. Роздуми Івана Боберського. “Не помагає ніяка туга і ніякий сум і ніяке зітхання, треба без упину старатись доглянути вчас з котрого боку грозить небезпека і поборювати її спритом, силою, збруєю. Перемогу окуповується все жертвами. Нема перемоги без страт. Мені не було ані лячно, ані сумно на душі. Зрозумів я вже перед роками: не плачем, – не плачем, а мечем, дійти можемо до розради, за якою тужить кожне сотворіння, а це до свободи. […] Лишень боротьба, не байдужність, лишень рух, не лінь надають життю вартости і приманчивости”.

Про ці та інші події, які відбулися 11 листопада у Львові можна почерпнути інформацію з “Дневника” відомого педагога, громадського та військово-політичного діяча Івана Боберського. Текст публікується із збереженням мови та правопису ориґіналу.

Перша сторінка часопису “Діло”. Львів, 1918, 11 листопада, число 258. З сайту Libraria. Архів української періодики онлайн.
Перша сторінка часопису “Діло”. Львів, 1918, 11 листопада, число 258. З сайту Libraria. Архів української періодики онлайн.

Витяги із Дневника”. Дня 11.ХІ.1918, Львів, понеділок

В кістниці військової лічниці при Личаківській вулиці глянув я на трупи, що там лежали на тапчані, що тягнувся попри довшу стіну. З карток, причіплених до мерців, відписав я такі написи в німецькій мові: “Ляйтнант Ліськевич помер 9.ХІ.1918 від ран”. Мав на собі блюзу старшини від пушкоти. При другім мерці звучала картка: “Полк піхоти ч. 15. Піхотинець Ґріґорія Юрко Миколай, греко-східного обряду, роджений 1896, пібраний 1915, Хлімча, Буковина, помер 10.ХІ. Стріл в голову”. Третій мерлець мав на листку напис: “Старовецький Володимир, уроджений в Знесінню, Львів, приналежний до Клепарова, уроджений 1892, греко-католик, вільного стану, прибув 6.ХІ. Діяґноза: стріл в черево. Помер 10.ХІ.1918, 8:10 перед полуднем”. Це три мерці з боїв за Львів. При четарі Ліськевичу не було на картці ніяких дат, коли родився, де служив, які рани спричинили його смерть.

Іван Боберський в однострої Українського січового стрільця. Відень, 27 серпня 1916 р. Збірка світлин УСС з Бродівського історико-краєзнавчого музею.
Іван Боберський в однострої Українського січового стрільця. Відень, 27 серпня 1916 р. Збірка світлин УСС з Бродівського історико-краєзнавчого музею.

Всі три лежать на плечах з немічно простягненими руками при тілі, очі на пів замкнені, лиця бліді, у Ліськевича голова дещо скривлена на право. Відважно перейшли через град польських куль на другий берег життя, яке з безперестанною боротьбою за лучі сонця. Не помагає ніяка туга і ніякий сум і ніяке зітхання, треба без упину старатись доглянути вчас з котрого боку грозить небезпека і поборювати її спритом, силою, збруєю. Перемогу окуповується все жертвами. Нема перемоги без страт. Мені не було ані лячно, ані сумно на душі. Зрозумів я вже перед роками: не плачем, – не плачем, а мечем, дійти можемо до розради, за якою тужить кожне сотворіння, а це до свободи. Український нарід на власній землі не є господарем, але невільником. Неволю побороти можна лишень боротьбою з власною лінию, байдужностю, несвідомостю, безсильностю, нерішучостю, незгідливостю, служальчостю, зі смоком, який відбирає притомність і бистрість духа, а постає кільканайцять голов. Той смок спричиняє неволю народів.

Листівка видана українським гімнастичним товариством “Сокіл-Батько” з нагоди проведення І Краєвого здвигу. Львів, 1911 р. На ній поміщено афоризми Івана Боберського: “Злукою і роботою здобуває нарід свободу”, “Все вперед! Всі враз!”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).
Листівка видана українським гімнастичним товариством “Сокіл-Батько” з нагоди проведення І Краєвого здвигу. Львів, 1911 р. На ній поміщено афоризми Івана Боберського: “Злукою і роботою здобуває нарід свободу”, “Все вперед! Всі враз!”. З приватного архіву Степана Гайдучка (м. Львів).

Хто рветься до меча за свою свободу, у того будиться вже свідомість, уступає байдужність, зникає лінь, гине зрадлива служальчість, розвивається сила і рішучість, зрастає змисл до злуки і єдности з другими.

Стрілець біля Ратуші. Малюнок Едварда Козака
Стрілець біля Ратуші. Малюнок Едварда Козака

Говорив я не раз моїм співпрацівникам: “Злукою і боротьбою здобуває нарід свободу”. Боротьбою з кожною перепоною в собі і довкола себе, злукою своїх сил, щоб навіть найдрібнійші сили лучились в одну велику силу, як пластинки снігу лучаться у великанський кругляк, що котиться непереможно і пробиває собі дорогу стрімкою полониною і високим смерековим лісом. Що значить одна мала пластинка сама? Якась мілліонова частина сили одного коня. Але пластинки злучені торощать високі ялиці і рвуть скали із собою.

Пам’ятна відзнака “За Волю Україна”, відштампована у 1916 р. Світлина опублікована у виданні: Круковський О., Пахолко С. Українська фалеристика (із фондів Львівського історичного музею). – Львів: Апріорі, 2011. – С. 81.
Пам’ятна відзнака “За Волю Україна”, відштампована у 1916 р. Світлина опублікована у виданні: Круковський О., Пахолко С. Українська фалеристика (із фондів Львівського історичного музею). – Львів: Апріорі, 2011. – С. 81.

Ліськевич і Ґріґорія і Ставровецький це пластинки, які зачинають свідомо з лінивої байдужности переходити в живий рух і пірвуть за собою другі пластинки українського народу, щоб промостили собі лявіною шлях до свободи на своїй землі і стерти всяку перепону і всякого противника в собі і поза собою.

Лишень боротьба, не байдужність, лишень рух, не лінь надають життю вартости і приманчивости.

Іван Боберський

Особлива подяка за надані світлини та матеріали Андрієві Гречилу, Лесі Крип’якевич, Романові Метельському та Василю Стрільчуку.

Андрій СОВА
історик

Джерела і література:

  1. Сова А. Військово-політична діяльність Івана Боберського в роки Першої світової війни // Гуманітарні дисципліни у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів: [зб. наук. статей]. – Львів : ПП Сорока Т. Б., 2014. – Вип. 4. – С. 90–100.
  2. Сова А. Степан Гайдучок – творець та літописець історії українського гімнастично-спортового руху. – Режим доступу: http://photo-lviv.in.ua/stepan-hajduchok-tvorets-ta-litopysets-istoriji-ukrajinskoho-himnastychno-sportovoho-ruhu/ [03.2018].
  3. Сова А., Тимчак Я. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / За наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.: іл.
  4. Сова А. Боберський Іван Миколайович // Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія. – Івано-Франківськ, 2018. – Т. 1: А–Ж. – С. 143–144.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.