Леопольд Блауштайн. Безцінний досвід, обірваний війною

1258
Леопольд Блауштайн. Безцінний досвід, обірваний війною

Сприйняття та оцінка історичних подій є явищем дуже субєктивним. Те, що одному видаватиметься важливим, інший може сприймати як другорядне чи посереднє. Водночас, є незаперечним, що є події, плин яких залишив глибокий слід на тілі людство, навіть тавро, а подолання останніх зробило людину зовсім іншою. До таких подій, безперечно, належить Друга світова війна. Львів, чиє обличчя дуже змінилося в результаті даного глобального конфлікту, є живим підтвердженням сказаних вище слів. Найгірше, що може нести в собі війна – це дегуманізація, закривання очей на людське імя і на людську особу в принципі. Жорна війни здатні перетерти на порох все – від людського тіла і життя людини, до пам’яті про неї й навіть найменших вістей про її останній дні. Сьогоднішня історія також саме про таке.

42/44

Жорстокі та криваві події Другої світової війни стали завісою, за якою досить складно роздивитися, що ж сталося з видатним львівським вченим, філософом зі світовим іменем, учнем Казимира Твардовського і критиком Едмунда Гуссерля, у чомусь послідовником Романа Інґардена – Леопольдом Блауштайном (Leopold Blaustein, 1905 – 1942/1944).

Казимир Твардовський. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Казімеж_Твардовський
Казимир Твардовський. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Казімеж_Твардовський

За однією з версій, разом із дружиною Євгенією Ґінзберг, він був убитий нацистами. У цьому випадку називають 1942 рік і його перебування у ґетто. Водночас, можна зустріти інформацію і про те, що Леопольд Блауштайн звів рахунки з життям сам і трапилося це у 1944 році. У будь-якому з випадків, кожна з озвучених версій є жахливою та викликає не найприємніші емоції.

Через Львів і до … Гуссерля

Усі дороги ведуть в Рим, а більшість розмов про розвиток філософських студій у Львові наприкінці ХІХ і в першій половині ХХ століття ведуть до згадок про Львівсько-Варшавську школу логіків і математиків, про Едмунда Гуссерля, який, звичайно ж, до останньої не належав, але для багатьох її представників був фігурою знаковою. Актуальними ці слова є і щодо біографії Леопольда Блауштайна. Його називають представником останнього покоління учнів видатного львівського філософа та математика Казимира Твардовського. Саме довкола персони останнього й об’єдналися талановиті науковці, яких пізніше почали відносити до Львівсько-Варшавської школи. Остання, між іншим, вважається однією з найважливіших дослідницьких шкіл кінця ХІХ – першої половин ХХ століття.

Едмунд Гуссерль. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Едмунд_Гуссерль
Едмунд Гуссерль. Фото з https://uk.wikipedia.org/wiki/Едмунд_Гуссерль

Ян Лукасєвич, Владислав Витвицький, Альфред Тарський, Казімєж Айдукевич, Роман Інґарден і ін. За іменем кожного з цих дослідників стоїть цілий світ. Щодо двох останніх, то вони ще й відіграли непересічну роль в долі Блауштайна. Саме після їхніх рекомендацій, він, молодий студент філософського факультету Львівського університету, перебрався до Фрайбурга, де детальніше знайомився із вченням світила тогочасної філософської думки Едмунда Гуссерля.

Роман Інгарден. Фото з http://www.roman-ingarden.phils.uj.edu.pl/ang/galeria.php
Роман Інгарден. Фото з http://www.roman-ingarden.phils.uj.edu.pl/ang/galeria.php

Щодо Інґардена, то він відгукувався про Блауштайна як про такого, що освіченістю та ерудицією значно випереджає свій вік. Відтак, Роман Інґарден констатував, що з Блауштайном можна дискутувати як із колегою. Отож, у 1925 році Леопольд Блауштайн перебрався на навчання до Фрайбурга, а в 1927 – 1928 роках поглиблював знання у Берліні. У той час працював над докторською дисертацією, яка була присвячена вченню Гуссерля. У 1928 році, за сприяння Казимира Твардовського, Блауштайн видав свою дисертацію у форматі книги.

Погляд на те, як дивляться

Філософія Леопольда Блауштайна – це поєднання елементів феноменології та аналітичного підходу Львівсько-Варшавської школи логіки. Цю суміш він застосовував, у тому числі, для аналізу механізмів сприйняття фільмів, радіопрограм та інших результатів творчої діяльності. При цьому, особливий акцент вчений робив на психологічних моментах даних процесів. У 1939 році Блауштайн присвятив цьому окрему працю, яка, щоправда, була втрачена в роки Другої світової війни. У своїх дослідженнях вчений звертав увагу на природу сконструйованого образу й процесі сприйняття останнього. Також Блауштайн одним із перших почав говорити про освітню та виховну функцію фільмів, їхню культурницьку місію. Відтак про кіно як інструмент, з допомогою якого можна впливати на психіку та свідомість людей, змінювати їхні погляди. Очевидно, що багато озвучених ним ідей досі не втратили актуальності і були б особливо цікавими й корисними в наші дні.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Dzieła Leopolda Blausteina // Polona [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://polona.pl/search/?filters=public:1,creator:%22Blaustein,_Leopold_(1905–1944)%22
  2. Płotka W. Approaching the Variety of Lived Experiences: On the Psychological Motives in Leopold Blaustein’s Method, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.sciendo.com/article/10.2478/gth-2020-0015
  3. Płotka W. Leopold Blaustein jako krytyk I kontynuator filozofii Romana Ingardena, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://pf.uw.edu.pl/images/NUMERY_PDF/116/2020-04-PFIL-09-Plotka.pdf

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.