Сприйняття та оцінка історичних подій є явищем дуже суб’єктивним. Те, що одному видаватиметься важливим, інший може сприймати як другорядне чи посереднє. Водночас, є незаперечним, що є події, плин яких залишив глибокий слід на тілі людство, навіть тавро, а подолання останніх зробило людину зовсім іншою. До таких подій, безперечно, належить Друга світова війна. Львів, чиє обличчя дуже змінилося в результаті даного глобального конфлікту, є живим підтвердженням сказаних вище слів. Найгірше, що може нести в собі війна – це дегуманізація, закривання очей на людське ім’я і на людську особу в принципі. Жорна війни здатні перетерти на порох все – від людського тіла і життя людини, до пам’яті про неї й навіть найменших вістей про її останній дні. Сьогоднішня історія також саме про таке.
42/44
Жорстокі та криваві події Другої світової війни стали завісою, за якою досить складно роздивитися, що ж сталося з видатним львівським вченим, філософом зі світовим іменем, учнем Казимира Твардовського і критиком Едмунда Гуссерля, у чомусь послідовником Романа Інґардена – Леопольдом Блауштайном (Leopold Blaustein, 1905 – 1942/1944).
За однією з версій, разом із дружиною Євгенією Ґінзберг, він був убитий нацистами. У цьому випадку називають 1942 рік і його перебування у ґетто. Водночас, можна зустріти інформацію і про те, що Леопольд Блауштайн звів рахунки з життям сам і трапилося це у 1944 році. У будь-якому з випадків, кожна з озвучених версій є жахливою та викликає не найприємніші емоції.
Через Львів і до … Гуссерля
Усі дороги ведуть в Рим, а більшість розмов про розвиток філософських студій у Львові наприкінці ХІХ і в першій половині ХХ століття ведуть до згадок про Львівсько-Варшавську школу логіків і математиків, про Едмунда Гуссерля, який, звичайно ж, до останньої не належав, але для багатьох її представників був фігурою знаковою. Актуальними ці слова є і щодо біографії Леопольда Блауштайна. Його називають представником останнього покоління учнів видатного львівського філософа та математика Казимира Твардовського. Саме довкола персони останнього й об’єдналися талановиті науковці, яких пізніше почали відносити до Львівсько-Варшавської школи. Остання, між іншим, вважається однією з найважливіших дослідницьких шкіл кінця ХІХ – першої половин ХХ століття.
Ян Лукасєвич, Владислав Витвицький, Альфред Тарський, Казімєж Айдукевич, Роман Інґарден і ін. За іменем кожного з цих дослідників стоїть цілий світ. Щодо двох останніх, то вони ще й відіграли непересічну роль в долі Блауштайна. Саме після їхніх рекомендацій, він, молодий студент філософського факультету Львівського університету, перебрався до Фрайбурга, де детальніше знайомився із вченням світила тогочасної філософської думки Едмунда Гуссерля.
Щодо Інґардена, то він відгукувався про Блауштайна як про такого, що освіченістю та ерудицією значно випереджає свій вік. Відтак, Роман Інґарден констатував, що з Блауштайном можна дискутувати як із колегою. Отож, у 1925 році Леопольд Блауштайн перебрався на навчання до Фрайбурга, а в 1927 – 1928 роках поглиблював знання у Берліні. У той час працював над докторською дисертацією, яка була присвячена вченню Гуссерля. У 1928 році, за сприяння Казимира Твардовського, Блауштайн видав свою дисертацію у форматі книги.
Погляд на те, як дивляться
Філософія Леопольда Блауштайна – це поєднання елементів феноменології та аналітичного підходу Львівсько-Варшавської школи логіки. Цю суміш він застосовував, у тому числі, для аналізу механізмів сприйняття фільмів, радіопрограм та інших результатів творчої діяльності. При цьому, особливий акцент вчений робив на психологічних моментах даних процесів. У 1939 році Блауштайн присвятив цьому окрему працю, яка, щоправда, була втрачена в роки Другої світової війни. У своїх дослідженнях вчений звертав увагу на природу сконструйованого образу й процесі сприйняття останнього. Також Блауштайн одним із перших почав говорити про освітню та виховну функцію фільмів, їхню культурницьку місію. Відтак про кіно як інструмент, з допомогою якого можна впливати на психіку та свідомість людей, змінювати їхні погляди. Очевидно, що багато озвучених ним ідей досі не втратили актуальності і були б особливо цікавими й корисними в наші дні.
Євген ГУЛЮК
Використані джерела:
- Dzieła Leopolda Blausteina // Polona [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://polona.pl/search/?filters=public:1,creator:%22Blaustein,_Leopold_(1905–1944)%22
- Płotka W. Approaching the Variety of Lived Experiences: On the Psychological Motives in Leopold Blaustein’s Method, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.sciendo.com/article/10.2478/gth-2020-0015
- Płotka W. Leopold Blaustein jako krytyk I kontynuator filozofii Romana Ingardena, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://pf.uw.edu.pl/images/NUMERY_PDF/116/2020-04-PFIL-09-Plotka.pdf
