Латинські написи нового часу на будівлях Львова

0
544
Панорама Львова авторства Е.Лібанського
Панорама Львова авторства Е.Лібанського

Звичай прикрашати житло крилатими виразами й різноманітними сентенціями філософського змісту існує у Львові віддавна. Досить пригадати «Докторську кам’яницю» на площі Ринок № 28, споруджену наприкінці 16-го сторіччя для міського радного лікаря Гепнера, у якій обидва портали й наличники усіх вікон оздоблюють латинські написи. На третьому поверсі зліва направо: «Гідний не заздрить нікому», «Цнота перемагає все» та «Пошана – нагорода цноті»; на другому поверсі – «Де благодать, там Бог», «Де надлишки, там гріх», «Де багатство, там приятелі». Над головним (середнім) порталом – «Бог мій і все», над входом зліва – дуже характерна для епохи Ренесансу фраза «Ніколи корисне не минається з прекрасним».

Площа Ринок, 28 (з книги В.Верещагіна "Альбом старого Львова", 1917 р.)
Площа Ринок, 28 (з книги В.Верещагіна “Альбом старого Львова”, 1917 р.)

До цієї традиції у житлових та громадських спорудах знову повернулися у ХІХ-му сторіччі, під час чергового піднесення матеріального благополуччя міста. Одним з перших написів такого характеру був девіз на фасаді Вищої технічної школи (Політехніки): «Науками та мистецтвами» [або «Наукам і мистецтвам» – прим.ред]. Значно пізніше, вже у 30-х роках двадцятого сторіччя цей звичай продовжили написом на фасаді Технічної бібліотеки, нав’язуючи до книг: «Тут мертві живуть, а німі говорять».

Львівська політехніка
Львівська політехніка

Однак, другим за часом після головного корпусу Політехніки будинком, багато декорованим рельєфами роботи Г. Красуцького та латинськими написами, був широковідомий у Львові дім «Пір року» по вул. Вірменській № 23. Поміж вікнами другого й третього поверхів знаходяться п’ять рельєфів, чотири з яких алегорично відображають пори року, а центральний – римського бога посівів Сатурна, з іменем якого пов’язані уявлення про «золотий вік». Над цим рельєфом вміщені слова «Золотий Сатурн проводив своє життя на землі» з Вергілієвої поеми «Георгіки».

Бог Сатурн на будинку «Пір року» (фото Тетяна Жернова, 2015 рік)
Бог Сатурн на будинку «Пір року» (фото Тетяна Жернова, 2015 рік)

Цитати з цієї поеми поміщені й поряд зі сценами праці в різних порах року. Крайній зліва рельєф має напис «Весна», а під ним: «То ж не барися: ниву масну – щойно рік поведе свої місяці перші хай переорюють дужі воли». Наступний рельєф «Літо» супроводжується словами «В спеку треба стинати хліба золотії, в спеку зерно молотити сухе на току».

Літо на будинку «Пір року» (фото Тетяна Жернова 2015 рік)
Літо на будинку «Пір року» (фото Тетяна Жернова 2015 рік)

Сцену осіннього виноробства доповнюють слова «Осінь барвисті дарує плоди. Обігріті на сонці схили, куди не поглянь, соковитим ряхтять виноградом». І, нарешті, «Зиму» характеризують слова “В холоди землероби живуть урожаєм, й весело бенкетують поміж собою”.

Зима на будинку «Пір року» (фото Тетяна Жернова 2015 рік)
Зима на будинку «Пір року» (фото Тетяна Жернова 2015 рік)

Поміж третім й четвертим поверхами знаходяться рельєфні зображення знаків зодіаку з числами місяця, у які вступає в силу дія того чи іншого знаку. Суттєвим доповненням цілої картини є горельєфні зображення двох журавлів на рівні вікон четвертого поверху, біля лівого з яких написано «Провіщує весну», а з протилежного боку – «Повертає зиму».

Наприкінці ХІХ-го століття по вулиці Пекарській були споруджені корпуси медичного факультету Львівського університету. На фасадах навчальних корпусів вмістили написи (поновлені у 80-х роках ХХ-го сторіччя): зліва – «Патологія», «Патанатомія», «Профілактична медицина», в центрі – «Фізіологія», «Анатомія», «Гістологія»», справа – «Медична хімія», «Гігієна», «Фармакологія». Тут же, на площі перед навчальними корпусами, на фонтані-монументі вміщено слова «Безсмертній доблесті лікарів»., але як наслідок задавненого, ще сталінських часів, страху від «низькопоклонства перед Заходом» латинську фразу, зрозумілу медикам всього світу, помістили на задній стороні постаменту.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, сучасне фото
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, сучасне фото

Не пасли задніх  й власники приватних кам’яниць. На багатьох будинках ХІХ-ХХ сторіч зустрічаємо поряд з датою їх спорудження коротеньку абревіатуру «A.D.» (Анно Доміні – року Божого). Характерним прикладом може послужити фасад кам’яниці 1912 року на вулиці Князя Романа № 6. Власником будинку № 14 по вулиці Парковій під відомим рельєфом роботи Зигмунта Курчинського побажав мати латинську сентенцію «Неприятелю, обминай мій дім». Однак, у далеко більшій кількості будівель зустрічаємося з лаконічним «Salve» – «Вітаю» (наприклад, на підлозі брам кам’яниць №№ 20 й 22 на вулиці Новий Світ). Характерно, що в часи козаччини ми з цього латинського вітання зробили кальку  й означили так стрільбу залпами – сальвами.

Зиґмунд Курчинський. Гладіатор (Паркова, 14). Фото: Ксенія Янко
Зиґмунд Курчинський. Гладіатор (Паркова, 14). Фото: Ксенія Янко

Широко застосовано латину, яка ще три чверті віку тому була більшості медиків загальновідомою, для декорування «Будинку медиків» по вул. Конопницької № 3. У техніці сграфіто (продряпування на різнокольоровій штукатурці) поміж вікнами другого і третього поверхів знаходяться написи: «Життя коротке», «Наука довга», «Випадок скороминущий», «Досвід зрадливий» та «Твердження утруднене». Всі ці написи є перекладами афоризмів Гіпократа.

Львівський Палац Мистецтв, 2018 р.
Львівський Палац Мистецтв, 2018 р.

У найновіші часи спробою вернутися до давньої традиції, аби видаватися  розумнішими і благополучнійшими, є написи викарбувані на фасаді нового корпусу Ветеринарної академії – «Тварини, складіть пошану людям» та на вхідній брамі Палацу мистецтв по вулиці Коперника № 17 , де з чарівною наївністю латинське «Ars longa» (Наука довга) перетлумачено, як «Мистецтво вічне». [Це один з досить традиційних варіантів перекладу – прим. ред.] Однак, якби там не було, перечислені фрази є свідченням бодай мінімальної причетності Львова до європейської культури

Ольга НАВАГІНА

Джерело: Галицька брама. Квітень-травень-червень, 2002. – № 4-6

Напишіть відгук

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.