Одним з найбільш яскравих архітекторів австрійського Львова був Фридерик Бауман. Уродженець Курляндії (сучасна Латвія), він більшу частину свого життя присвятив роботі у Галичині і долучився до створення цілого ряду неперевершених архітектурних шедеврів в стилі класицизму. Спробуємо поглянути на життя і діяльність цієї людини, без якої годі уявити собі обличчя сучасного Львова.
Народився Фридерик між 1765 та 1770 роками у Мітаві у сім’ї Вергілія Баумана, який також був митцем і був причетний до архітектурних робіт у Королівському замку у Варшаві у часи Станіслава Августа. Син пішов стопами батька і вивчав ремесло у Петра Айґнера у Варшаві, а після цього вирушив до Берліна. Наставником у плані різьби для нього став Йоганн Ґрааф. Однією з перших його робіт стало асистування Айґнеру у Пулавах під час будівництва костелу. Після цього, він розпочинає самостійну діяльність.
Працював у Ланьцуті (Польща), разом з сином Антонієм. Львівський період його творчості розпочинається у 1817 р. Фридерик здійснив реставрацію на пл. Ринок Палацу Корнякта. Останній від 1723 року належав родині Жевуських, після того як вона викупила будівлю у Собеських. 1804 року збірку картин та бібліотеку разом з будинком за 377000 золотих ринських купив генерал Александр Ходкевич, який перемістив картини та бібліотеку до свого маєтку у Млинові. 1816 року він продав будівлю Понінським. Ще одним будинком у самому центрі міста, до якого він доклав свою працю стала кам’яниця Бернатовичівська. У 1840-х вона була перебудована за в стилі віденського класицизму. Від первісного будинку залишився тільки цоколь. Тоді ж було добудовано четвертий поверх, який ми можемо бачити і сьогодні.
Не менш важливими його проектами стали перебудови палаців Бесядецьких та Сєменських-Левицьких. Перший 1756 року був перебудований за проектом французького архітектора П’єра Ріко де Тірргея. У 1780 році його чекала реставрація під керівництвом П’єра Дені Ґібо. А у 1830-ті роки розпочав свої роботи тут і Бауман. Зміни торкнулись як екстер’єру так і інтер’єру (Білий зал, Жовтий кабінет та Червоний покій). Палац змінив вигляд, набувши рис ампіру. Другий же повстав у 1849 році, коли посол Галицького станового сейму граф Константин Сєменський, замовив проект у Баумана.
Фридерик був архітектором будинку № 20 на вул. Коперника. Будинок належав віце-губернатору Галичини Францу Крауссу. У 1839 р. тут жив ерцгерцог Франц Карл Йосиф Габсбург, батько майбутнього цісаря Франца Йосифа І.
Бауман виконав оформлення інтер’єрів та перебудову фасаду Оссолінеуму у 1828-1830-ті рр.
Можливо він також є автором декоративного оздоблення театру Скарбека та палацу Туркулів-Комелло.
Фридерик закінчив своє життя у Пшеворську, проте, як ми намагались показати, без його творінь неможливо собі уявити обличчя сучасного Львова. Отож коли в черговий раз будете проходити вулицею біля однієї з будівель до будівництва яких він був причетний, згадайте про цього уродженця Латвії, для якого Львів та Галичина стали справою усього його життя.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела:
- Бірюльов Ю. Бауманн Фредерик // Енциклопедія Львова.— Т. 1.— С. 193-194.
- Piotrowski J. Fryderyk Bauman, architekt i rzeźbiarz polski w okresie klasycyzmu i romantyzmu (http://www.sbc.org.pl/dlibra/plain-content?id=17940)
