Іван Боберський (1873–1947) – професор тіловиховання, педагог, громадський, військово-політичний і державний діяч, організатор, спортсмен, журналіст, редактор, видавець, перекладач, меценат, фотограф, архівіст, знавець декількох європейських мов.
Упродовж свого життя листувався з багатьма українськими діячами та інституціями як на українських землях так і за кордоном. Серед них – Дмитро Вітовський, Степан Гайдучок, Сень Горук, Іван Коссак, Лев Лепкий, В’ячеслав Липинський, Осип Назарук, Євген Петрушевич, Теодор Рожанковський, Іван Раковський, Володимир Старосольський, Олена Степанів, Олександр Тисовський, Степан Томашівський, Тарас і Петро Франки, Андрей Шептицький та багато інших; Наукове товариство імені Шевченка, українське товариство “Сокіл-Батько” тощо.
Значний інтерес епістолярної спадщини Івана Боберського викликають поштівки, які він надсилав різним адресатам. При цьому, він, намагався підібрати листівки із відповідним зображенням, яке надавало тексту особливої ваги або підкреслювало основний зміст написаного. Іноді Іван Боберський на лицевій стороні листа дописував свої дотепні коментарі. Цікавою у цьому відношенні є поштівка, адресована антропологу, зоологу, педагогу, громадському діячу Іванові Раковському (1874–1949) у Петербург. Текст Івана Боберського на ній датується 17 квітня 1913 р. Нагадаю, що упродовж 1912–1914 рр. Іван Раковський проводив свої антропологічні студії у Петербурзі.
Поштівка видана 1906 р.
На її звороті міститься такий текст:
“Четвер. 17.ІV.1913 [р.] нов[ого] ст[илю]
Володарю фауни і фльори живого і неживого сотворіня!
Чи були Ви ласкаві полагодити безпроволочно пересланї рукописи? Пригадую ся сьміло.
З повним п[оважанням] Бібр”.
“Бібр” – це псевдо Івана Боберського. Свої листи він іноді підписував, окрім свого прізвища, різноманітними криптонімами та псевдонімами: «Бб», «Бібр», «Бібр в Канаді», «Бібр Канади», «Бібр в Манітобі», «Бібр на Балкані» та ін.
На лицевій стороні поштівки бачимо львівську ратушу, на якій Іван Боберський дописав: 1) Сонце – заглядає часом в Галичину; 2) комин фабричний – служить яко ратуш; 3) годинник для пізних Іванів.
Андрій СОВА
історик
Джерела і література:
- Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
- Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.
Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com
