Курси аматорської фотографії та прикрий інцидент під час великих фестин на дохід Пластового дому, або огляд українських культурних подій Львова у травні 1930 року

Продовжуємо щомісячну рубрику, де публікуємо невеликий огляд суспільно-культурних подій українського Львова, що відбувалися 90 років тому. Сьогодні про ювілеї, виставки, освітні заходи та свята, які висвітлювала українська преса у травні 1930 року.

2 травня 1930 р. у Львові відкрилися курси аматорської фотографії під керівництвом асистента львівської політехніки Івана Наймана.  На проходження курсу, тривалістю 26 лекцій, записалося 120 кандидатів. Запис на навчання проводили у «Фото-радіо-палясі», що містився у будинку Шпрехера на площі Марійській (сучасна Міцкевича).

4 травня 1930 на площі Сокола-Батька Товариство «Луг» провело весняний попис, чим відкрило літній сезон руханкових товариств: «Площа Сокола-Батька за стрийською рогачкою є побільшена, бо Сокіл-Батько докупив часть площі, яку займав перед тим Вовк. Докуплена часть площі єдуже гарна, покрита деревами, так що в тіні дерев можна спочити. У програму «Лугового попису» входять ріжні вправи Луговиків, Луговичок і малих дітей, вежі, вправи німецької руханки, ритмічні вправи і т.д. Початок в год. 3 поп. Сподіваємося, що публика прибуде численно на попис і матиме нагоду не тільки бачити вправи «Луговиків», але й оглянути докуплену площу”. («Діло»  ч. 95, 3 травня 1930 р.)

«Публика була вдоволена з перегляду лугової праці і своє вдоволення й захоплення виявляла рясними оплесками, якими нагороджувала усі точки попису» («Діло»  ч. 105, 15 травня 1930 р.)

11 травня жіноча секція «Рідної школи» ім. князя Льва на Личакові  влаштувала «Свято Матері», що відбулося в читальні на Личакові. «Програма: вступне слово, хори й декламації дітвори школи кн. Льва; «Мати Страдниця», інсценізована поема Марійки Підгірянки. Чистий прибуток на потреби школи ім. кн. Льва” («Діло»  ч. 102, 11 травня 1930 р.)

Одним з велелюдних свят травня 1930 року стало урочисте посвячення прапора пластового куреня ремісничої молоді при Товаристві «Зоря» у Львові, що відбулося  11 числа на площі перед Собором св. Юра за присутності та благословення митрополита Андрея Шептицького.

18 травня 1930 року в залі Музичного Товариства (кінотеатр Аполло) відбувся спільний концерт української піаністки Ольги Левицької та Едіт Ремлер. В програмі прозвучали твори на два фортепіано Баха, Рахманінова, Дебюссі та Ліста.

Також 18 травня Комітет Студентів Вищих Торговельних Шкіл під протекторатом Ревізійного Союзу Українських Кооператив  влаштував  Святкову Академію, присвячену 11 роковинам смерті відомого українського вченого економіста проф. Михайла Туган-Барановського.

«Академія зробила на учасників свята поважне й миле вражіння,  не вважаючи на дещо задовгу – як на полудневу пору – програму, тому належить повне признання її ініціаторам студентам (кам) торговельно-кооперативних курсів нашої Торговельної Школи, які до цього гарного діла обєдналися з своїми товаришами українцями  вищих торговельних шкіл Львова». («Діло»  ч. 110, 21 травня 1930 р.)

Ще одним багалюдним заходом стали організовані львівською філією «Товариства охорони дітей і опіки над молоддю» великі фестини на дохід Пластового дому, що відбулися 29 травня 1930 року на площі Сокола-Батька.

У програму фестивалю входили різні забави та спортивні змагання під виступ оркестру Товариства «Зоря», а також «торжественна роздача нагород за дружиновий марш пластунів та пластунок». Щоправда під час останнього стався прикрий інцидент: «Підчас промови верховного коменданта пластунів проф.Сев. Левицького завалилась провізорична трибуна, висока на два метри,а разом з нею впали на землю ціла верховна команда, члени журі, а з публики, на жаль пос. о. пралат Куницький, дир. Колтунюк і ще дехто, разом 10 осіб. Цей несподіваний і прикрий інцидент проминув на щастя без поважних наслідків, бо скінчився тільки легким потовченням заскочених осіб, з виїмком посла о.Куницького, якому сильно потовчено обі ноги. Зімлілим послом зайнялися присутні на фестині лікарі й відвезли автом додому. До речі, цього сумного інциденту не було би, коли б в перших днях листопаду 1928 р. якісь злочинні руки не спалили великої деревляної трибуни на площі. Після того закінчення фестину пройшло по програмі”. («Діло»  ч. 119, 1 червня 1930 р.)

Окрім того, «В Національному Музею відбулися протягом місяця травня два реферати. Перший влаштовано дня  11 травня з нагоди століття самостійности Греції, в якому дир. І.Свєнціцький вказав на замітні впливи Греції на українську культуру. Реферат доповнили численні експонати, а саме книжки, рукописи,мапи і зразки грецького народнього мистецтва. Дня 25 травня ц.р. виголосив дир. І. Свєнціцький реферат про методи й способи дослідів над людовим мистецтвом. Значна кількість присутніх доказала,що народнє мистецтво є предметом загального зацікавлення. Прелєґент вказав на завмирання народнього мистецтва й потребу його зберігати». («Нова хата» ч. 6 за червень 1930 р.)

Софія ЛЕГІН

Джерело:

1. “Діло”, ч.94-118, травень 1930 р.
2. “Неділя”, ч. 17-20, травень 1930 р.
3. “Нова хата”, № 6, червень  1930 р.