“Країна тисячі озер і рік”, або що писав Степан Гайдучок про тіловиховання у Фінляндії

265
“Країна тисячі озер і рік”, або що писав Степан Гайдучок про тіловиховання у Фінляндії

Професор українського тіловиховання Степан Гайдучок (13.03.1890 р., село Підтемне Пустомитівського р-ну Львівської обл. – 16.03.1976 р., місто Львів) за своє життя написав чимало праць з різних аспектів фізичного виховання і спорту. Вони присвячені як українцям так і різним народам Європи. Серед них є окрема невелика за обсягом публікація, в якій подано становлення і розвиток тіловиховання у Фінляндії.

Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.
Степан Гайдучок. Світлина з приватного архіву родини Білинських.

Стаття Степана Гайдучка “Країна тисячі озер і рік 1940”, опублікована 1939 року у львівському часописі “ Сокільські Вісти ”, є цікавим та цінним джерелом. Пропоную ознайомитися з її змістом широкому загалу. Публікую із збереженням мови та правопису оригіналу.

Степан Гайдучок
Країна тисячі озер і рік 1940

Дехто дивується, що олімпійський комітет припоручив Фінляндії зорґанізувати в р. 1940 у себе олімпійські ігрища. Як знаємо, япанці зрезиґнували, щоб ігрища відбувалися у них.

Фінляндія країна простором 388.279 км. квадр., а мешканців усього 3 і пів міліона. Озера, ліси, тундра, рени, дроворуби, папірні, фабрики целюльози, фабрики сірників. Бульба і овес, риба і хмари комарів, пів року день, а пів року ночи.

Публікація Степана Гайдучка «Країна тисячі озер і рік 1940» у часописі «Сокільські Вісти». Львів, 1939, квітень, число 4. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікація Степана Гайдучка «Країна тисячі озер і рік 1940» у часописі «Сокільські Вісти». Львів, 1939, квітень, число 4. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Всеж таки пішов фінцям олімпійський комітет на руку та погодився на уладження ігрищ в Гельзінках в 1940 р. Воно не дивниця. Фінляндія, чи як фінці самі свою державу називають Суомі, знана також із цього, що фізичне виховання там високо розвинулося. Деякі ділянки фізичного виховання у них сягають глибоко в старину. Хоч би лещатарство [лижний спорт. – А. С.]. Їхня народня епопея “Калевала”, що повстала около р. 1200, ось що розповідає:

Не журився Леммікейнен,
І такі слова промовив:
“Споряди мені ти нарти [лижі. – А. С.],
Щоб вони були готові.
Я піду, піймаю лося
У Хіїсі на галяві”.
Лійліккі на нарти майстер,
Він мистець у сій роботі,
Виріза він нарти в осінь,
Їх обточує у зимку,
Цілий день гемблює вигин,
Завтра він кільце ладнає,
Нарта ліва вже готова,
І також готова права,
Вже і вигин був скінчений,
Вже й кільце було, де треба.
Виглядав той вигин змиєм
І лисицею кільце те.
Помастив він лоєм нарти,
Салом лосевим ялозить…
(Калевала – руна тринадцята в перекладі Е. Тимчеика).

В новіших часах вже в р. 1934 повстає рухівня при університеті в Гельзінках та розвивається мужеська і жіноча руханка. Мужеська опирається на німецьких зразках, а жіноча на шведських. Піоніром на цьому полі був італієць Джіяніно Отто, полонений з наполєонських воєн, що в р. 1832 покінчив вишкіл у Лінґа в Штокгольмі. З діячів давніших слід підмітити працю В. Гайнля, М. Венерберґа, його сестри Калліо (по мужі), що поширила жіночу руханку. Венерберґ це основник першого руханкового фінського товариства. Завдяки учениці Калліо, Єллі Беркстен, вплинула Фінляндія на розвій жіночої руханки серед європейських народів. Свій досвід зібрала Беркстен у книжці “Жіноча руханка”, яка появилася в 1918 р.

Свято тіловиховання у столиці Фінляндії Гельсінкі. 1930 р. Світлина опублікована у часописі «Сокільські Вісти». Львів, 1939, квітень, число 4. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Свято тіловиховання у столиці Фінляндії Гельсінкі. 1930 р. Світлина опублікована у часописі «Сокільські Вісти». Львів, 1939, квітень, число 4. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Цілий рух зорґанізований в фінському руханково-спортовому союзі, який обхоплює майже усі ділянки фізичного виховання, а повстав в 1906 р.

Вже в р. 1912 бачимо фінців на олімпійських ігрищах в Штокгольмі, де вибиваються як легкоатлєти, а фінське жіноцтво викликує захоплення своєю руханкою. Це було ще в часах, як Фінляндія була автономним краєм Росії. Якже ж повстала самостійна держава, ще більше дають про себе знати фінці світові своєю фізичною тугістю так на олімпійських ігрищах, як на міжнародніх змаганнях. На них потвердилися слова І. Боберського, який сказав: “Навіть малі народи своєю фізичною тугістю можуть дати знати про себе світові”.

Свято тіловиховання у столиці Фінляндії Гельсінкі. 1930 р. Світлина опублікована у часописі «Сокільські Вісти». Львів, 1939, квітень, число 4. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
Свято тіловиховання у столиці Фінляндії Гельсінкі. 1930 р. Світлина опублікована у часописі «Сокільські Вісти». Львів, 1939, квітень, число 4. З фондів Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

З українців мав змогу приглянутися І. Худяк їхній роботі в Гельзінках, в 1930 р. Подаємо світлину з прилюдного виступу фінських руховиків в р. 1930. Як бачимо, то плекають вони також збірні вправи, що вишколюють почуття єдности і спільноти духа.

Джерело: Гайдучок С. Країна тисячі озер і рік 1940 // Сокільські Вісти. – Львів, 1939. – Квітень. – Чис. 4. – С. 7.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Галичина – український здвиг за матеріалами архіву Степана Гайдучка: [Альбом] / Авт. ідеї Л. Крип’якевич; упоряд. Ю. Николишин, І. Мельник; літ. редактор І. Лемко. – Львів: Апріорі, 2014. – 268 с.
  2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
  3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512 с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

Залиште відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.