Короткий вступ до історії львівського масонства та невидяче око, яким ми поглядаємо на “вільних мулярів”

646
Короткий вступ до історії львівського масонства та невидяче око, яким ми звикли поглядати на “вільних мулярів”

Останні місяці дали українцям безліч нагод, щоб переконатися, як багато в історії залежить від людини – не завжди вона приречена і обмежена обставинами. Якщо хтось щось робить, за ним також не завжди повинен стояти впливовий патрон чи потужніша сила – інколи достатньо твердих цілей та пріоритетів, вірності власним принципам.

Це важлива здатність – бачити в історії людину. Навіть причетність до таємних організацій зовсім не означала, що людина автоматично починала займатися чимось незбагненним для інших, а вся її діяльність узалежнювалась від керівних центрів цих організацій. Врешті, не завадить розібратися і з тим, про які саме організації мовиться, яка ціль їхнього існування. Почасти вони працюють на благородні цілі, а їхні члени – такі ж люди, з такими ж слабкостями і талантами, як і кожен з нас.

Поділи Речі Посполитої. Фото з https://gazeta.ua/
Поділи Речі Посполитої. Фото з https://gazeta.ua/

Річ Посполита, Австрія… одні орли довкола

Упродовж усього XVIII століття Річ Посполита неодноразово валилася, тріщала по швах, але все ж залишалась на плаву. Не менше, ніж від зовнішніх загроз, вона страждала і від внутрішніх протиріч та конфліктів. Інколи ці два фактори перетиналися. Саме так відбулося наприкінці століття, коли це державне утворення поділили між собою Російська імперія, Австрійська імперія та Пруссія. Трохи важко в таке повірити, коли дивишся на ці події через призму людей, що були безпосередніми учасниками – їхні вплив, освіту та світогляд, родинний та політичний досвід. Однак, нібито будучи разом, вони дивилися і йшли в різні напрямки. Звідси й відповідні наслідки.

Печатка львівських райців. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Печатка львівських райців. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Саме в таких умовах на наших теренах виникають та розбудовують свою діяльність перші масонські ложі. Ложа “Трьох Богинь” (“Des Trois Deesses”), заснована у Львові в 1747 році представником родини французьких переселенців Льоншан де Бер’є, існувала лише декілька місяців, але стала однією з найперших в Україні загалом. Ця спільнота самоліквідувалася на вимогу римо-католицької церкви, до якої потрапили протоколи засідань даної організації вільних мулярів. Тоді банкір та підприємець, пізніше бургомістр Львова, Франсуа Льоншан де Бер’є заснував наступну організацію, ложу “Трьох білих Орлів”. Її діяльність нараховує п’ятнадцять років. На початках до організації входило 10-12 осіб з Італії, Франції, Швейцарії і ін. Більшість з них були банкірами та промисловцями, купцями.

Люди орлів

Як можна зрозуміти зі сказаного вище, засновник львівської ложі “Трьох білих Орлів” Франсуа Льоншан де Бер’є був звичайною і простою людиною – мер міста, неодноразово переобраний на цій посаді, знаний і впливовий банкір, власник розкішного маєтку поблизу центральної частини Львова, де він неодноразово приймав найвпливовіших людей держави, включно з самим імператором. Врешті, певний час Льоншан де Бер’є володіли й кам’яницею №14 на Площі Ринок у Львові, яку жителі міста знають сьогодні як Венеційську.

Венеційська кам'яниця у Львові. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Венеційська кам’яниця у Львові. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Не надто відрізнявся від нього і наступник на посту Великого магістра ложі, Йозеф Клеменс. Той був поручиком австрійської піхоти, військовим з австрійського гарнізону, який розташовувався у Львові. Також він захоплювався кабалістикою, дешифруванням таємних знаків і послань у Святому Письмі. Сучасники характеризували його як великого містика. До цього можна додати, що був він і не меншим фанатиком, адже крім ложі, яку очолював, заснував ще декілька масонських спільнот у Львові та в регіоні. Зокрема, ложу “Трьох Штандартів”, до якої входили воїни австрійського гарнізону, а також ложі “Золотого мистецтва” в Заліщиках та “До надії” у Самборі. На час головування Клеменса припали важливі перетворення в структурі масонського руху. По-перше, склала повноваження Велика провінційна ложа Австрії, яка підпорядковувалась Великій німецькій національній ложі в Берліні. По-друге, було утворено Велику національну ложу Австрії – незалежний керівний орган. Відтак було проведено централізацію масонського руху в Галичині і відповідав за це саме Йозеф Клеменс.

Щасний Потоцький. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Щасний Потоцький. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Список членів масонської ложі “Трьох білих Орлів” був досить довгим. Найдовшим з-поміж інших подібних організацій в регіоні і складався він з багатьох простих, але владних діячів: це Станіслав-Щасний Потоцький, Міколай Потоцький, Ксаверій Любомирський, брати Адам і Калістрат Понінські і ін. Дивлячись на не надто зразкову поведінку деяких зі згаданих вище діячів, типовими масонами їх назвати складно – якщо говорити про популярний образ масонства, то точно. Водночас, усі вони запам’яталися людяним ставленням до своїх підлеглих та видатною меценатською діяльністю. Детальніше ознайомлення з біографіями цих людей може зруйнувати наші стереотипи про тогочасну еліту та окремі вияви соціальних відносин.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

  1. Матковський І. Львівські масони. Частини І-ІІ // Діло, 2021 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://dilo.net.ua/statti/lvivski-masony-chastyna-i/
  2. Слідами “Трьох білих Орлів” // Lviv. pm [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://lviv.pm/2007/07/slidami-troh-bilih-orliv.html
  3. Ходоровський М. Масони у Галичині XVIII ст. // Часопис “Ї”, 2004 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n36-1texts/xodorovskyj.htm
  4. Шиян О. Місто князів, королів і лицарів. Що туристам подивитися у Самборі // Zaxid.net, 2022 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zaxid.net/sambir_2022_shho_turistam_podivitisya_de_vidpochiti_i_poyisti_n1545089

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.