Книжкові новинки газети „День“ вже стали традицією Форуму видавців у Львові, тож шанувальники літератури, яка позбавляє нас комплексу меншовартості та повертає обличчям до нашої історії, із нетерпінням чекають новинок. На презентації приходять постійні читачі газети і ті, хто прагне черпати цікаві факти з нових видань. Цьогоріч колекцію мудрих книг поповнила ще одна — „Корона, або Спадщина Королівства Руського“. Як охарактеризувала її головна редактор газети „День“ Лариса Івшина — „книга, що лікує історичну амнезію“.
Це видання із чотирьох розділів, зібрало кращі публікації відомих авторів газети „День“, які акцентують увагу на визначальних подіях української історії, відкривають значимість української аристократії, про яку в нашій не надто багато говорять. Головним своїм завданням упорядники книги поставили нагадати: причиною того, що в нас сьогодні так гостро стоїть питання справжньої еліти, криється в минувшині. Адже в Україні надто довго домінувала „народницька“ історіографія, в якій не було місця еліті й тим, хто своїми вчинками, моральними й інтелектуальними якостями, підіймався над загальною масою, а їм хіба відводили роль антагоністів, яким протистояв пригноблений клас „трудящих“. Тож, коли нарешті вдалося відновити свою незалежність, з’ясувалося, що ми не маємо сформованого елітарного прошарку. А саме такі видання допомагають подолати комплекс меншовартості та спонукають пишатися власною історією.
Директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Львівської політехніки Ірина Ключковська, яка модерувала презентацію, зазначила, що ця книга дає нам надію на повернення європейської величі, вона адресована кожній українській родині, кожній українській дитині, тож її можна інтегрувати в навчальний процес.
— „Корона, або Спадщина Королівства Руського“ пропонує принципово нову оптику на ключові події української історії, яка точно не розпочалася не 25 років тому і навіть не з 1654 року, в чому намагалась переконати нас колоніальна історіографія. На сторінках книги переосмислені витоки і сама природа української державності. Це наша спроба поставити надважливе питання — з якого етапу Україна починає своє літочислення? Можливо, від київського князя Святослава, який у 971 році уклав мирний договір з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм, чи від Ярослава Мудрого, тисячоліття утвердження якого на престолі будемо відзначати у 2019 році? Нам приготовлена нашими предками величезна багатюща спадщина і її треба осмислено взяти. Тільки наша готовність дозволить опанувати її, — наголосила Лариса Івшина.
Про значимість усвідомлено підходити до своєї історії, не лише знати її, а й черпати з неї безцінний досвід, говорив і Проректор Острозької академії Петро Кралюк. Він зокрема наголосив, що наша проблема в тому, що ми не лише пороздавали свою історію, а й відклали її. Живемо лише козаччиною, забуваючи, що в нас була блискуча аристократія, яка зробила чимало цінного і їй варто віддати належне.
Один із авторів книги, екс-голова СБУ, дослідник Київської Русі, Візантії, Болгарії Ігор Смешко наголосив на тому, що сучасна російсько-українська війна — це боротьба за історію і за генетичний код. Адже без України не було би Російської імперії, бо історія Московії — це історія татарського ярма. Ми створили монстра, який тепер воює проти нас і веде інформаційну війну. Без відновлення історії, свідомості, в нас мало шансів.
Наталія ПАВЛИШИН
