Ще задовго до новітніх часів Львів отримав повноваження солодкої столиці нинішньої України. Твердження ці є далеко небезпідставними, історичні джерела стоять на сторожі цього факту й доводять його правдивість… Історія львівської “Бранки” красномовне цьому підтвердження…
![Нинішня вул. Шептицьких,26 - давня адреса "Бранки". Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/128-600x900.jpg?resize=600%2C900)
На початку XX століття Львів являв собою ремісничо-торгове місто зі слабо розвиненою промисловістю. На одне підприємство припадало в середньому 10,4 робітників…
![Фасад головних потужностей "Бранки". Фото з преси початку XX століття](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/219-900x485.jpg?resize=696%2C375)
За даними польської офіційної статистики, у Львові 1926 року було 111 середніх і великих підприємств, на яких працювало 7006 робітників. Серед найбільш значних львівських підприємств слід назвати машинобудівний завод спілки “Зеленєвський Фіцнер і Гапнер”, деревообробний завод, електростанцію, кондитерську фабрику “Бранка”…
![Головний фасад "Бранки" на нин. вул. Шептицьких. Фото 1920-х рр](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/319-900x634.jpg?resize=696%2C490)
Проте, серед них, найстарішою і найпотужнішою кондитерською фірмою у Львові була створена у 1882 році парова фабрика цукрів та медівників “Бранка”- знаного у всій Європі кондитера Маурісія Брандштадтера.
![Колишня головна брама "Бранки". Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/419-900x600.jpg?resize=696%2C464)
З перших років існування продукція закладу позиціонувалась як товар найвищої якості, першим свідченням тому є факт, що Брандштадтер постачав свої вишукані солодощі до столиць Європи…
![Зала вафельних печей "Бранки". Фото 1925 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/517-900x487.jpg?resize=696%2C377)
Справді знаковим є той факт, що успіх “Бранки” у галузі, став однією з передумов того, що 1904 році у Львові було засноване Товариство цукерників для Галичини і Буковини, що до 1939 року визначало основні напрямки розвитку галузі у цілому краї.
![Фрагмент фасаду "Бранки". Фото 2015 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/615-600x900.jpg?resize=600%2C900)
Пізніше, 1910 року, на перетині нинішніх вулиць Заводської та Ткацької брати Гамер і Цимер побудували одну з найбільших у Європі кондитерських фабрик. За першими літерами імен братів – “G” й “Z”( Га та Зет) – фабрика і дістала назву. Саме “Бранка” і ” Газет” стали предтечею сучасного підприємства “Світоч”. Разом вони випускали рекордні для Східної Європи п’ять тисяч тонн солодкої продукції в рік…
![Цех виготовлення упаковки "Бранки". Фото 1925 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/78-900x492.jpg?resize=696%2C380)
На 30-ті роки ХХ ст. найбільшими підприємствами Львова у харчовій промисловості були кондитерські фабрики “Бранка”, “Газет” і відома фабрика Гефлінгера, на яких було відповідно 485, 290 і понад 100 робітників…
![Шоколадний цех "Бранки". Фото 1925 року](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/85-900x485.jpg?resize=696%2C375)
У радянські часи успішна “Бранка” стає одним з перших підприємств націоналізованих радянською владою. Вона стала фабрикою ім. Кірова, а 1962 р. на основі львівських кондитерських підприємств створили фірму “Світоч”.
![Рекламний автомобіль "Бранки" на теренах казарм Фердинанда. Фото міжвоєнного періоду](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/04/95-900x605.jpg?resize=696%2C468)
1998 року фірма “Світоч” увійшла до складу швейцарської транснаціональної корпорації Nestlе S.A. На початку ХХІ ст. кондитерське виробництво на вул. Шептицьких припинили, а виробничі приміщення переробили під офіси різних фірм. Фасадом на вулицю виходить адміністративна будівля колишньої фабрики, споруджена 1905 р. з нетинькованої цегли й оздоблена у стилі сецесії та історизму.
Використані джерела :
http://city-adm.lviv.ua/ , http://www.pohlyad.com/ , http://www.lvivpost.net/