Кондитерська фабрика “Бранка” – найстаріша й найпотужніша у Львові

8797
Кондитерська фабрика "Бранка" - найстаріша й найпотужніша у Львові
Кондитерська фабрика "Бранка" - найстаріша й найпотужніша у Львові

Ще задовго до новітніх часів Львів отримав повноваження солодкої столиці нинішньої України. Твердження ці є далеко небезпідставними, історичні джерела стоять на сторожі цього факту й доводять  його правдивість… Історія львівської “Бранки” красномовне цьому підтвердження…

Нинішня вул. Шептицьких,26 - давня адреса "Бранки". Фото 2015 року
Нинішня вул. Шептицьких,26 – давня адреса “Бранки”. Фото 2015 року

На початку XX століття Львів являв собою ремісничо-торгове місто зі слабо розвиненою промисловістю. На одне підприємство припадало в середньому 10,4 робітників…

Фасад головних потужностей "Бранки". Фото з преси початку XX століття
Фасад головних потужностей “Бранки”. Фото з преси початку XX століття

За даними польської офіційної статистики, у Львові 1926 року було 111 середніх і великих підприємств, на яких працювало 7006 робітників. Серед найбільш значних львівських підприємств слід назвати машинобудівний завод спілки “Зеленєвський Фіцнер і Гапнер”, деревообробний завод, електростанцію, кондитерську фабрику “Бранка”…

Головний фасад "Бранки" на нин. вул. Шептицьких. Фото 1920-х рр
Головний фасад “Бранки” на нин. вул. Шептицьких. Фото 1920-х рр.

Проте, серед них, найстарішою і найпотужнішою кондитерською фірмою у Львові була створена у 1882 році парова фабрика цукрів та медівників “Бранка”- знаного у всій Європі кондитера Маурісія Брандштадтера.

Колишня головна брама "Бранки". Фото 2015 року
Колишня головна брама “Бранки”. Фото 2015 року

З перших років існування продукція закладу позиціонувалась як товар найвищої якості, першим свідченням тому є факт, що Брандштадтер постачав свої вишукані солодощі до столиць Європи…

Зала вафельних печей "Бранки". Фото 1925 року
Зала вафельних печей “Бранки”. Фото 1925 року

Справді знаковим є той факт, що успіх “Бранки” у галузі, став однією з передумов того, що 1904 році у Львові було засноване Товариство цукерників для Галичини і Буковини, що до 1939 року визначало основні напрямки розвитку галузі у цілому краї.

Фрагмент фасаду "Бранки". Фото 2015 року
Фрагмент фасаду “Бранки”. Фото 2015 року

Пізніше, 1910 року, на перетині нинішніх вулиць Заводської та Ткацької брати Гамер і Цимер побудували одну з найбільших у Європі кондитерських фабрик. За першими літерами імен братів – “G” й “Z”( Га та Зет) – фабрика і дістала назву. Саме “Бранка” і ” Газет” стали предтечею сучасного підприємства “Світоч”. Разом вони випускали рекордні для Східної Європи п’ять тисяч тонн солодкої продукції в рік…

Цех виготовлення упаковки "Бранки". Фото 1925 року
Цех виготовлення упаковки “Бранки”. Фото 1925 року

На 30-ті роки ХХ ст. найбільшими підприємствами Львова у харчовій промисловості були кондитерські фабрики “Бранка”, “Газет” і відома фабрика Гефлінгера, на яких було відповідно 485, 290 і понад 100 робітників…

Шоколадний цех "Бранки". Фото 1925 року
Шоколадний цех “Бранки”. Фото 1925 року

У радянські часи успішна “Бранка” стає одним з перших підприємств націоналізованих радянською владою. Вона стала фабрикою ім. Кірова, а 1962 р. на основі львівських кондитерських підприємств створили фірму “Світоч”.

Рекламний автомобіль "Бранки" на теренах казарм Фердинанда. Фото міжвоєнного періоду
Рекламний автомобіль “Бранки” на теренах казарм Фердинанда. Фото міжвоєнного періоду

1998 року фірма “Світоч” увійшла до складу швейцарської транснаціональної корпорації Nestlе S.A. На початку ХХІ ст. кондитерське виробництво на вул. Шептицьких припинили, а виробничі приміщення переробили під офіси різних фірм. Фасадом на вулицю виходить адміністративна будівля колишньої фабрики, споруджена 1905 р. з нетинькованої цегли й оздоблена у стилі сецесії та історизму.

Використані джерела :

http://city-adm.lviv.ua/ , http://www.pohlyad.com/ , http://www.lvivpost.net/

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.