25 квітня 2018 р. у Львівській національній музичній академії імені Миколи Лисенка відбувся концерт-присвята до 120 року з дня народження української композиторки, піаністки і музикознавиці Стефанії Туркевич, розповідає Гал-Інфо.
![Стефанія Туркевич](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/04/stefania-1-671x900.jpg?resize=671%2C900)
У програмі звучали різножанрові твори Стефанії Туркевич, а також молодих львівських композиторів. У програмі був виступ заслуженої артистки України Наталії Дитюк (сопрано), Ярослава Папайло (баритон). А також ансамбль сучасної музики студентів та викладачів ЛНМА імені М. В. Лисенка.
Здивував багатьох слухачів електрона композиція, яка була попередньо створена в класичній техніці для фіксованого запису. Автор цього твору використав алюзії до творів Стефаній Туркевич.
![Стефанія Павлишин. Фото: Олена Ляхович](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/04/img_8282-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Та перед тим вступне слово мала почесний академік, доктор мистецтвознавства, професор Стефанія Павлишин. Жінка розповіла, що талант композитки передався тій в генах. Адже вся родина була музичною, де кожен грав на якомусь музичному інструменті. Стефанія — на фортепіано, арфі й фісгармонії. Пізніше композиторка так згадувала своє дитинство і любов до музики:
«Причиною тут була моя мама, яка прекрасно грала на фортепяні. Малою дитиною я пристрастно любила слухати її гри… Ну, а потім повстала в нас домашня сальонова орхестра. Грали ми в такому складі: тато на басі (хоча властиво тато пяніст, вчився у проф. Марка), мама на фортепіяні, Льоньо на чельо, я на фісгармонії, Марійка і Зенко (учні проф. Перфецького) на скрипках. Тато оснував також наш домашній хор — ставив наші перші кроки в музиці. Не жалів ніколи грошей на наше музичне образування».
![Концерт-присвята до 120 річчя від дня народження Стефанії Туркевич. Фото: Олена Ляхович](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2018/04/img_8298-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Стефанії Туркевич випала щаслива нагода навчатися в Арнольда Шенберга, у Василя Барвінського, Вітеслава Новака та Зденека Неєдли. Творила у поміркованому модерністському стилі, поєднуючи традиційну тональну музику з елементами неокласицизму, неоромантизму, експресіонізму та інколи сюреалізму. До того ж, українська композиторка – одна з перших українців, які захистили дисертацію і отримали титул доктора філософії.
На відміну від своїх сучасників-галичан, Стефанія Туркевич зацікавилася новітніми віяннями європейської музики 1920-1930 рр. Її прізвище надовго зникло з концертних афіш Львова. І тепер ми відкриваємо творчість Стефанії Туркевич заново.
Чому заново? Адже до завершення ІІ світової війни та повернення радянського режиму в 1945 р. її твори регулярно звучали у програмах концертів нової музики. Справа у тоому, що доля закинула її до Англії, а повернення її творчості до Львова здійснив співак Павло Гунька. Презентація усіх відсканованих партитур творів композиторки, що відбулася 2 березня 2017 року в ЛНМА ім. М. В. Лисенка — це перепустка музикантам у світ її музики, у світ безперервного пошуку та прагнення до поступу.
Досить рано виробивши індивідуальний стиль, Стефанія Туркевич все ж ніколи не припиняла збагачувати його тим новим, що приносив час: імпресіонізм, експресіонізм, неокласицизм тощо. Проте композиторка не запозичувала «вже існуючі композиторські техніки чи стилістичні моделі, а переосмислюючи системи Шенберга і Гіндеміта витворює неповторну авторську мову.
Вокальні твори Стефанії Туркевич поступово займають свою нішу в репертуарі виконавців. Натомість її симфонічна творчість (а саме вона для неї мала найважливіше значення), камерно-інструментальні твори, балет «Мавка», опера «Серце Оксани» та інші твори все ще чекають на переродження.
Завершальним акцентом вечора концерт-присвяти став перегляд фільму про Стефанію Туркевич. Після чого представники родини композиторки щиро подякували усім учасникам та гостям концерту і висловили сподівання що музику Стефанії Туркевич і надалі будуть виконувати в Україні.
Олена ЛЯХОВИЧ