Кілька фактів про діяльність організації “Пласт” у Бродах

285
Кілька фактів про діяльність організації “Пласт” у Бродах

Цього року відзначаємо 110-річчя від заснування організації “Пласт” у Галичині. Це товариство відіграло важливу роль у формуванні української еліти як в Україні так і в діаспорі. Вашій увазі представлено декілька фактів про діяльність “Пласту” в Бродах у другій половині 1920-х років.

У 1920-х рр. важливою складовою молодіжного руху у Галичині був “Пласт”. Згідно його статуту метою організації було: “а/ співділання з родиною й школою у вихованні молоді в напрямі вироблення у неї характеру, витревалости, карности почуття обовязку, точности, самостійности, зарадности, ввічливости та замилування до ощадности, розвитку її умових спосібностей і фізичної справности, пізнавання природи, заправлювання до суспільної праці й несення другим помочі та до науки ремесла, пластових умілостей і пожарництва. б/ ширення серед суспільности знання ідей та основ скавтінґу, як також пластового способу життя”. Для кращого ведення роботи й контролю над пластовими відділами Галичину поділено на округи. На чолі кожної округи поставлено Окружну Пластову Команду (ОПК). Спочатку ОПК об’єднували полки, які складалися з декількох гуртків. У 1924 р. поділ на полки було скасовано. Замість них введено курені. До складу куренів входило кілька гуртків. Однак їхня кількість була меншою, ніж у полках. З огляду на це, деякі полки довелося поділити на два курені. Всі пластові курені відносилися до трьох Уладів: Улад Українських Пластунів Юнаків (УУПЮ), Улад Українських Пластунів Новаків (УУПН), Улад Українських Старших Пластунів (УУСП). За підрахунками голови Верховної Пластової Команди (ВПК) у Львові Северина Левицького (псевда “Сірий Лев”, “Шерш”) у 1920–1930 рр. у Галичині і на Волині налічувалося 93 курені УУПЮ. Крім того у 1930 р. існували підготовчі курені, які не мали затвердженої нумерації.

У Бродах розвинули свою діяльність 85, 86 та 87 курені. Членами 85 та 87 куренів були хлопці, 86 – дівчата. Про діяльність “Пласту” в Бродах писали у своїх спогадах пластуни Маруся Завадівська, Надія Чума та Андрій Турчин. Найбільш інформативними є спогади Андрія Турчина. Але і в них є певні неточності. Зокрема про те, що курінь юначок отримав 87 число, насправді 86.

Володимир Мурський у пластовому однострої. 1930 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Володимир Мурський у пластовому однострої. 1930 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Об’єктивне висвітлення історії пластових гуртків та куренів у Бродах можливе із залученням документів. Увазі читача представлено 5 документів, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у Львові у 389 фонді “Верховна пластова команда, м. Львів”.

Документ № 1 – це звіт 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за другий чвертьрік 1929 р. (датування – липень 1929 р.), № 2 – звіт 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за третій чвертьрік 1929 р. (5 жовтня 1929 р.), № 3 – звіт 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за перший чвертьрік 1930 р. (30 березня 1930 р.), № 4 – лист Северина Левицького до Володимира Мурського про реєстрацію 87 пластового куреня ім. Тимоша Хмельниченка в Бродах (7 травня 1930 р.), № 5 – лист Олени Панас до о. Олександра Бучацького (3 квітня 1930 р.). Кожен пластун у Бродах, з огляду на конспірацію, мав псевдо. За словами Андрія Турчина, – під псевдонімами ми виступали на протоколах сходин гуртка, кожний з нас старався заховувати пластову тайну. З огляду на це у документах № 1, № 2 та № 3 особи подані під псевдами. Встановити справжні прізвища всіх пластунів на разі є проблематичним. Однак, представлені документи дають можливість простежити історію “Пласту” в Бродах, поглянути по-новому на весь спектр досягнень та проблем.

Документи висвітлюють історію “Пласту” в Бродах за 1929–1930 рр. З них дізнаємося про те, що члени 85 куреня проводили вишкіл (впоряд, картографія, знакування та ін.), курінні та гурткові мандрівки, виголошували реферати на актуальні теми, готувалися до пластових іспитів, проводили заходи із вшанування національних героїв, організовували свята (наприклад “Свято Матері”) та ін. При курені існував “кружок есперантистів”, засновано споживчу крамницю, два спортові “кружки копаного м’яча”, гурток “Пугачів” мав свій хор. Брідські пластуни займалися футболом, часто проводили міжгурткові футбольні матчі. Курінь мав у наявності бібліотеку та спортивне спорядження. Члени куреня збирали гроші на пресовий фонд та будівництво “Пластового дому” для пластунів Львова, передплачували львівський пластовий часопис “Молоде Життя”, дбали про збільшення фондів курінної каси тощо. Пластуни планували закупити туристичне спорядження та поширити свою діяльність на Брідщині.

Виявлені документи, на жаль, не містять інформації про обставини та час заснування “Пласту” у Бродах. Ці документи, можливо, зберігаються у ЦДІА України у Львові та чекають, коли їх буде виявлено та введено до наукового обігу. Єдине, що наразі вдалося знайти про цей період – дві нотатки у “Записнику” (охоплює 1926–1929 рр.) голови Верховної Пластової Команди Северина Левицького. Перша: “Броди 1927/28 зал[ожив] Мур[ський] учит[ель] сем[інарії]”, друга: “85 ім. Б. Хм[ельницького] Б[роди] муж[еський] звяз[ковий] Мурмурандо 15/3.1929 [р.]”. Перша нотатка та спогади Андрія Турчина дають можливість зробити попередній висновок про те, що витоки “Пласту” в Бродах слід відносити не пізніше 1927 р.

З огляду на інформативну місткість, унікальність та історичну вагу публікую ці документи. Вони подані при збереженні лексичних і орфографічних особливостей. Розшифровані скорочення у тексті, ініціали, пропущені слова, підписи, наявність відбитків печаток позначені квадратними дужками. Опубліковані документи є цінним історичним джерелом, що дозволяють значно доповнити історію “Пласту” в Бродах у 1920-х рр.

Документи

Перша сторінка звіту 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за другий чвертьрік 1929 р. [Липень 1929 р.]. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Перша сторінка звіту 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за другий чвертьрік 1929 р. [Липень 1929 р.]. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

№ 1

Звіт 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за другий чвертьрік 1929 р.

[липень 1929 р.]

 

85 Пл[астовий] Кур[інь] Броди.          ОПК ІІ        Видів 3/Х.[19]29 [р.]

         звіт                                                                                        [В. Кархут]

816/18 26/10.[19]29 [р.].

Звіт.

Пл[астовий] рік 18.                                                                        чвертьрік 2

  1. Число і назва Куріня, місцевість: 85 Пл[астовий] Курінь ім. Б. Хмельницького в Бродах.
  2. Звязковий: бр[ат] В[олодимир] Мурмурандо [Псевдо Володимира Мурського. З 21 січня 1921 р. він – член “Пласту”. – А. С.], ст[арший] пл[астун] 3 К[уріня] “Л[ісові] Ч[орти]”.
  3. Команда: 1) Курінний: Микола Сумаренко. 2) пластовий суддя: Леся Українка. 3) писар: Маркіян Голинський. 4) скарбник: Степовий Лев. К[о]м[ан]д[а] вибрана 16.VІ.1929. р.
  4. Число членів: 23 (двайцять трьох).
  5. Прибули до Куріня: 1) Мільйон Крутішко 16.ІV.1929. [р.]
  6. Відійшли з Куріня: 1) Карий Орлик, звільнений від обов’язків пластуна на власне бажання 26.VІ.1929. [р.].
  7. Пластові ступені:
  • прихильників – 2,
  • учасників – 16,
  • розвідників – 5,
  • скобів – 0.
  1. Іспити вмілости: ·/·
  2. Домівки немає.
  3. Майно Куріня:
    1. курінна бібліотека (доперла заснована), 10 книжок пл. видань,
    2. курінна каса – 30 зл[отих].
  1. Курінні установи –
    1. хор гуртка “Пугачів”,
    2. кружок есперантистів.
  1. Діяльність Куріня:

а) одна Курінна Рада 21.VІ.1929. [р.]. В програму входили справи поконання недогідностий, які загрожують існуванню брідського Куріня, справи збільшення акції приєднування на передплатників “Молодого Життя”, збирання значків і пуделок з пасти Левицької, способи збільшення фондів курінної каси, поширення кружка есперантистів і т. п.,

б) 29 гурткових сходин, 2 курінні прогульки, 3 гурткові прогульки. На сходинах приготовлялись брати до пластових іспитів та інших практичних вмілостий як рахівництво, есперанто, так само плекано музику і спів. На прогульках переводжень теренові вправи, картографію, знання дерев, знакування та пл[астові] гутірки. 11.V.1929. р. здало 7 сестер і 1 брат 1 пл[астовий] іспит. 12.V.1929. р. присягало 12 пластунів(-ок). 26.V.1929. р. відсвяткував Курінь “Свято Матері”. В програму входили декламації, впоряд, реферат, веселість і т. п.

26.VІ.1929. р. 4 братів здало 2 пл[астовий] іспит.

27.VІ.1929. р. здав 1 брат 2 пл[астовий] іспит.

26.VІ.1929. р. здало 6 братів 1 пл[астовий] іспит,

в) проекти і виконання:

  1. заложення хору – прийнято і виконано,
  2. заложення кружка есперантистів – прийнято і виконано,
  3. Читання “Історії України”, на гурткових сходинах – прийнято і виконано,
  4. проекти збирання лісничих ростин, в ціли збільшення курінної каси, виучування ріжних пластових вмілостей і т. п. – прийнято і виконано,

г) плян діяльности Куріння на будуче: Курінь має повести акцію поширювання пластової ідеї межи товаришами – не пластунами, акцію приєднування основників Пл[астового] Дому, перевести інтензивну акцію збірки металів, пуделок, значків і монет.

збирання лісничих ростин, приготовлення членів прихильників до 1 пл[астового] іспиту, а других до 2 та 3 пл[астового] іспиту, та до іспитів вмілости, поширення кружка есперантистів, курінної бібліотеки, хору. В тій ціли урадила Курінна Рада скликати курінні сходини на вакаціях в Підлисю та вислати кількох пластунів до обласного пл[астового] табору на Соколі. Інтензивнішим уліпшенням та згуртуванням життя, котре в своїх початках, займеться Курінна Рада на найблищих сходинах.

Скоб!

[Микола Сумаренко]                                                                 [Карий Вовк]
курінний                                                                               за писаря

звязковий.
Мурмурандо.

 

ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 39. – Арк. 64–65. Мова українська. Оригінал. Рукопис.

Перша сторінка звіту 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за третій чвертьрік 1929 р. 5 жовтня 1929 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Перша сторінка звіту 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за третій чвертьрік 1929 р. 5 жовтня 1929 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

 № 2

Звіт 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за третій чвертьрік 1929 р.

5 жовтня 1929 р.

85 Пл[астовий] Кур[інь] Броди.                             816/18

ч: 6

Звіт!

Пл[астовий] рік 18.                                                                        чвертьрік 3

    1. Число і назва Куріня, місцевість: 85 Пл[астовий] Курінь ім. Б. Хмельницького в Бродах.
    2. Звязковий: п. Мурмурандо, ст[арший] пл[астун] 3 К[уріня] “Л[ісові] Ч[орти]”.
    3. Команда: 1) Курінний: Микола Сумаренко. 2) пл[астовий] суддя: Леся Українка. 3) писар: Маркіян Голинський. 4) скарбник: Степовий Лев. К[о]м[ан]д[а] вибрана 16.VІ.1929. [р.].
    4. Число членів: 23. /двайцять трьох/.
    5. Прибули до Куріня: ·/·
    6. Відійшли з Куріня: ·/·
    7. Пл[астові] ступені:
  • прихильників – 2,
  • учасників – 16,
  • розвідників – 5,
  • скобів – 0.
  1. Іспити вмілости: 0.
  2. Домівки немає.
  3. Майно Куріня:

а) бібліотека – 10 пл[астових] Книжок,
б) Курінна Каса – 37.35 зл[отих].

  1. Курінні установи: ·/·
  2. Діяльність Куріня:

а) Курінна Рада. В програму входили: економічні справи Куріня, справи буд[ови] Пл[астового] дому, поширення Пласту, передплата “Молодого Життя” і т. д.,

б) 26.VІІ.1929. [р.] здав І іспит один брат,

в) До Обласного Пл[астового] Табору на Соколі вислав Курінь 4-ох братів,

г) Плян діяльности Куріння на будуче. Заложення пл[астової] кооперативи, пл[астової] Щадниці, купно шатра, побільшення бібліотеки, та поширення Пласту.

Броди дня 5/10.1929. [р.].                                                                     СКОБ!

За Курінну Команду
[місце печатки]

[Сумаренко Микола]                                                  [Маркіян Голинський]
курінний                                                                    курінний писар

Звязковий.
Мурмурандо.

ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 39. – Арк. 63–63 зв. Мова українська. Оригінал. Рукопис. 

Печатка 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах. 1929–1930 рр. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах. 1929–1930 рр. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

№ 3

Звіт 85 пластового куреня імені Богдана Хмельницького в Бродах за перший чвертьрік 1930 р.

30 березня 1930 р.

      1. Пл[астовий] К[урінь] Броди Броди, дня 30.ІІІ.1930 [р.]

ч. 39.

[Місце печатки]

Звіт.

Пл[астовий] рік 19.                                                                        Чвертьрік І.

      1. Число і назва Куріня, місцевість: 85. Пл[астовий] Курінь ім. Богдана Хмельницького в Бродах.
      2. Звязковий: п. Мурмурандо ст[арший] пл[астун] “Л[ісові] Ч[орти]”.
      3. Опікун: [п. Мурмурандо ст[арший] пл[пластун] “Л[ісові] Ч[орти]”.
      4. Команда:

а) Сумаренко Микола, курінний,
б) Леся Українка, пл[астова] правниця,
в) Степовий Лев, скарб[ник],
г) Голинський Маркіян, писар.

      1. Число членів: 65 (шістдесять пять), 22 заприс[яжених].
      2. Прибули до Куріня: 22 прихильників.
      3. Відійшли з Куріня: ·/·
      4. Пластові степені: 6 розвідчиків, 16 учасників, 43 прихильників.
      5. Іспити вмілости: ·/·
      6. Домівки немає.
      7. Майно:

а) бібліотека – 29 примірників,
б) кур[інна] каса – 150 зл[отих],
в) по гурткам спортові приладдя.

      1. Курінні установи:

а) сп[оживча] кооператива,
б) два спортові кружки (копаний мяч).

      1. Діяльність Куріня:

а) (Курінь зложив 4.ХІ.1929. [р.] вінок на могилі У. С. С.),
б) розпродаж 15 “Перших проб”, 5 Других і третих проб, 10 калєндарців “Скоб”, 10 “Гей гу, Гей га”, 10 прим[ірників] “Пластового Шляху”,
в) пренумерата 23 прим[ірників] “Молодого Життя”,
г) плян діяльности на будуче:

      1. відсвятковання одинайцятьліття повстання Укр[аїнської] Держ[ави], та зєдинення укр[аїнських] земель з початком квітня,
      2. відсвятковання 69 річниці смерти Тараса Шевченка – тоді само,
      3. скликання Курінної Ради дня 2.ІV.1930. [р.],

ґ) переведено анкети в Укр[аїнській] Бурсі, що до відступлення підвечерку на будову “Пластового Дому” у Львові – себто около 100 зл[отих] місячно почавши від 1.ІV.1930. [р.],
д) заложення споживчої крамниці,
е) міжгурткові спортові змагання в копаного м’яча.

Скоб!

За Курінну Команду

[Сумаренко Микола]                                                                 [Карий Вовк]
[курінний]                               [місце печатки]                           [за писаря]

[Мурмурандо]
[звязковий]

Звіт прийнято до відома.
На усне предст[авлення] зв’язкового
апробую розділ Куріня.
Новий Курінь носить назву
87 К[урінь] ім[ені] Тиміша Хмельниченка.
Опік[ун] і зв[язковий] той самий,
що у 85-ім.                                                    ч. 171/19
17/4.[1]930 [р.]
[місце печатки] [Северин Левицький]
звіт прийшов точно
[місце печатки] [Василь Кархут]

ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 42. – Арк. 49–49 зв. Мова українська. Оригінал. Рукопис.

Пластова присяга брідських пластунів. Світлину опубліковано у збірнику: Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Редактор Богдан Зробок. – Броди, 1998. – Кн. ІІ. – С. 302.
Пластова присяга брідських пластунів. Світлину опубліковано у збірнику: Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Редактор Богдан Зробок. – Броди, 1998. – Кн. ІІ. – С. 302.

№ 4

Лист Северина Левицького до Володимира Мурського про реєстрацію 87 пластового куреня ім. Тимоша Хмельниченка в Бродах

7 травня 1930 р.

7 травня [19]30 р.

      • – – – – [Львів, вул.] Шашкевича ч. 5

До
Звязкового В. П. К.

cт[аршого] пл[астуна] скоба МУРСЬКОГО Володимира

в/ Бродах

У відповідь на звіт 85. К[уріня] УУПЮ в Бродах і на Ваше усне представлення В. П. К. годиться поділити 85. К[урінь] УУПЮ на Курінь шкільний і позашкільний.

Новоутворений Курінь зареєстровуємо як 87. К[урінь] УУПЮ ім. Тимоша Хмельниченка в Бродах. Опікун і звязковий ті самі, що в 85. Куріні.

Новоутвореному Куріневі бажаємо як найкращих успіхів у його пл[астовій] праці і здоровимо нашим

СКОБ!

За Команду УУПЮ:

Верх[овний] Отаман [Северин Левицький. – А. С.].

ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 71. – Арк. 84. Мова українська. Копія. Машинопис.

№ 5

Лист Олени Панас до Олександра Бучацького

3 квітня 1930 р.

відписано 5/5.1930 [р.]

Броди. 3.ІV.1930 [р.]

Всечеснійший Отче Добродію

Команданте [йдеться про о. Олександра Бучацького. – А. С.]!

Прошу мені вибачити, що я приватним листом звертаюся до Вас Всечеснійший Отче з проханням у пластових справах. Але пластова ідея так мене опанувала, що я цілий рік живу споминами з таборового життя і надіями на слідуючий табор. Се мабуть тому, що в Бродах не можна займатися явно пластом, бо дирекція ґімназії ворожо відноситься до нього. Одиноким для мене полем до праці є Табор Новиків.

Длятого я вже в Підлютім згадувала, що бажалаби в слідуючім році заняти становиско впорядчиці, але Вс[ечеснійший] О[тче] Добродій недали мені тоді рішучої відповіди.

Можливо що Вс[ечеснійший] О[тче] Добродій сумнівалися, чи я розумію пластову карність, бо я не приняла заряду маґазину. Але я зробила се з обаву,що недам собі ради, бо не знала, що до мене буде належати, а при тім була ще хора по тяжкій ґрипі. Тепер я вже здорова і ніяких обовязків небоюся.

Крім обовязків звичайної впорядчиці моглаби занятися вправами, національними танками, співом, грами та забавами.

Дотого моя осьмилітна сестричка Дарця маєвелику охоту їхати до табору, а без мене перший рік булаби дуже несвоя.

Знаючи Доброту Вс[ечеснійший] О[тця] Добродія прошу ласкаво поперти моє прохання о приняття до Табору Новиків на впорядчицю і ласкаво мене повідомити чи можу приготовлятися.

Довідалася я, що в біжучім році Табор Новиків має бути поділений на два табори; хлопячий і дівочий.

Хоча мої спостереження немають тут ніякого значіння, то прошу приняти кілька моїх гадок.

Булоби се дуже добре, бо новики малиби більшу свободу, але поколи оба табори мають бути в одній будівлі в Підлютім, то тяжко погодити. Поодинокі табори малиби бути по однім місяци. Після мене, се рішучо закоротко. На Соколі се можливе, бо там приїздять вже карні пластунки котре добре знають пластове життя. Новики, є по найбільшій части діти малі, котрим тяжко привикнути до карности протягом дня, чи навіть двох. Приміром на се може бути тамторічний табор, а навіть з 1928 р. де поправду табор зачався щойно по тижни. Було то можливе в пять тижневім таборі,бо як раз на повний табор припало чотири тижні. А мимо то при відїзді всі жаліли що вже скінчився. В поділенім таборі подвійні видатки, все осібне, а табор ще добре не зачнеться, а тут вже мине чотири тижні. Може мої спостереження хибні, однак здається що не дуже. Поділ цей певно має бути з огляду на сподівану скіль[кість] зголошень, але сумніваюсь чи табор буде богато більший від тамторічного. З гори красненько дякую за рішення. Поздоровляю пластовим “Скоб” і цілую руки.

Панасівна Олена.

ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 71. – Арк. 60–61 зв. Мова українська. Оригінал. Рукопис.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

      1. Сова А. Декілька невідомих документів про “Пласт” у Бродах (кінець 1920-их рр.) // Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Матеріали шостої краєзнавчої конференції, присвяченої Дню пам’яток історії та культури 20 квітня 2012 року). – Броди: Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2012. – Вип. 5. – С. 127–133.
      2. Сова А. Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції / Андрій Сова, Ярослав Тимчак; за наук. ред. Євгена Приступи. – Львів: ЛДУФК; Апріорі, 2017. – 232 с.
      3. Сова А. Іван Боберський: суспільно-культурна, військово-політична та освітньо-виховна діяльність: монографія; Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України; Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2019. – 512с.

Докладніше про Степана Гайдучка, Івана Боберського, Петра і Тараса Франків, Оксану Суховерську та інших провідних діячів українського тіловиховання, спортивне життя Галичини можна буде ознайомитися у книзі, яка готується до друку. Збираємо усі можливі джерела (документи, фотографії, книги, періодику, поштівки тощо), записуємо спогади. Відгуки, коментарі та додаткову інформацію просимо надсилати на електронну адресу: andrijsova@yahoo.com; sovaandrij1980@gmail.com

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.