Кава та львівські кав’ярні, або з чого все починалося

578
Кава та львівські кав'ярні, або з чого все починалося

Каву люблять і п’ють по всій Україні, але титул кавової столиці вже багато років належить Львову. І хоч достеменно не відомо коли саме у нашому місті було випито першу філіжанку цього божественного напою, але він одразу став ароматним символом Львова.

І сьогодні Фотографії старого Львов, спільно з нашим партнером Торговою маркою Кава старого Львова, будуть розповідати вам дивовижні кавові історії.

До Львова кава потрапила саме з Австро-Угорщини. Одні джерела вказують, що привіз її до міста Лева Юрій Кульчицький, інші доводять, що це відбулось значно пізніше – після приєднання львівської землі до Австрійської імперії.

Пам’ятник козакові Кульчицькому і його мішечкам з кавою. Фото Сергія Гуменного
Пам’ятник козакові Кульчицькому і його мішечкам з кавою. Фото Сергія Гуменного

Львів по-справжньому розсмакував напій у XVIII столітті. До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу, з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив каварню “Під синьою пляшкою”.

Феномен традиції кавування досліджував, зокрема, письменник Юрій Винничук. Свої напрацювання він виклав у творі “Таємниці львівської кави”.

Письменник розповідає, що в місті здавна кожна кав’ярня мала особливу ауру. У ХІХ ст. у Львові переважали заклади віденського типу, де подавали до малого горнятка запашного напою три склянки зимної води. Існували у Львові каварні, в які ходили тільки чоловіки. “З’ява жінки в кав’ярні “Європейській” була тривожним винятком, бо збиралися там передусім люди інтересів. Природно, що жінок зі собою не брали. Але у вишуканіших кав’ярнях, особливо цукернях, повно було жіноцтва різного віку та в різноманітних строях”, – пише Юрій Винничук.

Кав'ярня «Атляс»
Кав’ярня «Атляс»

“Віденка”, “Театралка”, “Монополка”, “Централка”, а також “Кришталева”, “Народна гостиниця”, “Касино де парі”, “Міраж”, “Пегас”, “Атляс” і “Під синьою пляшкою” – кав’ярні, в яких формувалася львівська еліта.

Не кожна влада, що приходила в місто, розуміла, що означає кавування по-львівськи. “Совіти”, до прикладу, взагалі ледь не знищили цю традицію!

“Визволителі не знали, що воно – каварні. У них були чайні – гидкі брудні забігайлівки, в яких було багато чого, крім чаю. Кава з підпілля вийшла щойно на початку 60-тих. Першу каварню відкрили на вулиці Дорошенка, другу – на площі Міцкевича”, – пише Юрій Винничук.

Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”
Будинок Понінського, в якому протягом 1902 – 1912 років діяла кав’ярня ”Монополь”

Потроху львівські традиції кавування, що, вочевидь, муляли око “совітам” (адже не в споживанні кави суть справи була, а у спілкуванні бунтівних інтелігентів Львова), почали виходити з підпілля.

В наш час на кожній львівській вулиці є кілька, або й навіть кілька десятків кав’ярень. А кожен справжній львів’янин не задумуючись назве вам близько десяти місць, куди він періодично забігає на каву. І, звичайно, кава старого Львова стала найпопулярнішим подарунком друзям та колегам з інших міст.

А яка ваша улюблена кав’ярня у Львові?

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.