На сьогоднішній день, можна впевнено сказати, що постать Йоганна Зальцмана для львів’ян є маловідомою. А тим не менш, мова йде про людину яка причетна до побудови цілої низки ключових для міста споруд, зокрема Ратуші у її сучасному вигляді, Театру імені Марії Заньковецької та ін. Отож Йоганн Зальцман – ким він був?
Народився майбутній архітектор у Відні, 6 квітня 1807 року. Основою його успішної діяльності стала здобута добра освіта, тому після закінчення гімназії він навчається у Політехнічній школі у Відні, та там же у Академії мистецтв. У Львові він з’являється у 1832 році коли він починає працювати в будівельній дирекції міста.
У 1839—1840 роках Зальцман вивчав архітектуру західних театрів. Стиль Зальцмана вплинув на багатьох львівських сучасників. У листопаді 1848 року, під час обстрілу міста австрійськими містами він стає на чолі саперного загону, який бореться з пожежею. Після цього він бере участь у відбудові Ратуші. Приблизно від 1852 року він полишає Львів та починає працювати на посаді інспектора міського будівництва у Відні, де і помирає у 1876 році. І хоча його перебування у Львові тривало 20 років, проте цього часу йому цілком вистачило, щоб залишити власний слід у архітектурі міста. Поглянемо на деякі його найважливіші проекти.
Чільне місце у творчій спадщині Зальцмана займає Театр Скарбека. У 1833 році Скарбек розпочинає будівництво нового театру для Львова власним коштом. Перед цим, міський театр був розміщений у будівлі колишнього костелу Святого Хреста, секуляризованого 1785 р. у чернечого ордену францисканців. Очевидно, це приміщення не відповідало новому призначенню споруди. До того ж, 1796 року в театрі завалилося підземелля, а коли з крипти стало видно труни та скелети, що створювало вкрай специфічну атмосферу.
У театральній будівлі планувалося розташувати готель на 300 номерів, крамниці, кав’ярні, помешкання для акторів. Під час будівництва у вологий ґрунт (на той час біля місця будівництво проходила Полтва) було вбито 16 000 дубових паль. До роботи над проектом Скарбек залучає відомих архітекторів Людвіга Піхля та Йогана Зальцмана. Будівництво театру завершили у січні 1842 р. На той час це була найбільша театральна споруда в Европі за площею забудови і третя найбільша за кількістю глядачів. Зала мала п’ять ярусів і був розрахований на 1460 місць.
28 березня 1842 року театр відкрився комедією Олександра Фредро «Шлюби панянські», того самого, який був одружений з його колишньою дружиною (за іншими даними, вистава Фредро йшла другою, а відкривала театр німецька драма «Сенс життя»).
Палац архієпископів було збудовано у 1842 — 1844 р.р. Замовником будівлі виступив архиєпископ Франц Піштек. У 1886 році палац відреставрували і його вигляд змінився. Палац був спроектований Зальцманом в стилі бідермаєру (перехідний стиль між класицизмом та романтизмом).
Початково барокову будівлю монастиря кармеліток взутих Зальцман перебудовує у стилі класицизму.
Керував реставрацією львівських костелів св. Казимира і Матері Божої Громничої.
У 1851 році будинок Ратуші був відремонтований за проектом Йоганна Зальцмана. Купольне завершення замінили на зубчасте, яке ми бачимо і у наші дні.
Отож проходячи вулицями міста в черговий раз і дивлячись на Ратушу чи на одне з інше творінь архітектора, згадуйте подекуди і про нього самого.
Віктор ГУМЕННИЙ
Джерела
Бірюльов Ю. О. Зальцман Йоган // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 386—388.
