На наших теренах пальма зазвичай асоціюється із морем, сонцем і екзотикою Півдня. Але якщо розгорнути альбом про Львів чи Трускавець часів Австро-Угорської імперії, на фото вразить кількість… пальм.
Так, саме пальми за часів «бабці Австрії» були в моді не тільки в інтер’єрі, але й на вулицях та площах, парках і скверах. Ідея була простою: перетворити своє місто та містечко на «райський куточок». Тож сто років тому пальма у Львові стала символом комфортного, облаштованого міського життя.
Для тогочасних львів’ян не було проблемою доглядати за пальмами в кліматі, де вона зазвичай не ростуть. На зиму рослини дбайливо ховали до оранжерей, а весною знову виставляли назовні. Ця традиція у Львові дотривала до початку 1970-х, тож багато хто з мешканців пам’ятає пальми на проспектах Шевченка і Свободи, навпроти центрального корпусу університету і в Стрийському парку.
На жаль, сьогодні Львів може порадувати хіба що позолоченою пальмовою гілкою в руках статуї «Слави» на даху Опери – вона символізує нагороду тим, хто присвятив себе мистецтву. Чи металевою копією на Привокзальній площі так званої пальми Мерцалова, встановленої тут 2003 році. Оригінал авторства донецького коваля Олексія Мерцалова отримав Гран-прі на Паризькій міжнародній промисловій виставці 1900 року, і з того часу ця пальма є символом Донецька.
Прикладом позитиву появи у міському просторі пальми може служити Варшава. Тут 2002 року з’явилась 15-метрова, щоправда штучна пальма: іронічний мистецький проект Іоанни Райковської «Вітання з Єрусалимських алей!», який мав на меті додати несподіваного акценту «сірій Варшаві». Сьогодні варшавська пальма – один з найбільш тиражованих брендів міста, улюблена атракція мешканців і туристів, яка також активно використовується в політичній агітації Партії зелених.
Наталка КОСМОЛІНСЬКА
Джерело: AfishaLviv
