Історія аеропорту “Львів” там, де його усі звикли бачити

0
2029
Вид з льотного поля на ангари аеропорту на Скнилові
Вид з льотного поля на ангари аеропорту на Скнилові

У кінці 1929 року у нашому місті почав функціонувати новий аеропорт – летовище переїхало з, обмеженого забудовами, льотного поля на Левандівці у район ланів приміського села Скнилів. З того часу, уже більше як 90 років, триває історія львівського аеропорту на його сучасному місці.

Летовище на Левандівці, неподалік Головного залізничного вокзалу, діяло ще з 1914 року. Саме тут 5 вересня 1922 року було здійснено перший цивільний регулярний рейс за маршрутом Гданськ-Варшава-Львів, який розпочав історію пасажирських перевезень України та Польщі.

Київ та Харків отримали авіасполучення лише через два роки – у 1924 році.
Першою авіакомпанією, яка почала працювати у Львові стала польсько-німецька AeroLloyd згодом компанія розділилась і з німецького боку у 1926 році утворилась Luftgansa, а з польського – спочатку AeroLot, а згодом, у 1928 році – LOT Polish Airlines.

За період пасажирських перевезень аеропорту на Левандівці, з 1922 по 1929 роки було здійснено 4558 рейсів, а пасажиропотік становив 10 тис 784 особи. Найбільше – у 1929 році, коли обслужили 485 рейсів та 1894 пасажири.

Військові на фоні ангару аеропорту на Скнилові
Військові на фоні ангару аеропорту на Скнилові

Слід відзначити, що перші літаки, німецькі «Юнкерс» могли перевезти 4 пасажирів, згодом авіакомпанія закупила голландські «Фокери», які перевозили 8-10 пасажирів. Ці літаки першими у світі були обладнані туалетом. У середині 30-х років у парк надійшли американські літаки «Локхід», які мали також невеличкий буфет та перевозили до 11 пасажирів. У кінці 30-х закупили американські «Дугласи», місткістю 14 пасажирів. Міжвоєнний цикл замкнули «Юнкерси», місткістю 15 пасажирів. Дві останні моделі літаків вже мали вдосконалене навігаційне обладнання та автопілот.
Відстань Львів-Варшава перші «Юнкерси» долали за 2 год. 30 хв., а Фоккери – за 1год. 40 хв.

Рішення про перенесення аеропорту у Львові з Левандівки, де льотне поле вже було надто малим для розвитку, на Скнилів було прийнято ще у 1923 році. З цього часу з різною інтенсивністю велися роботи по облаштуванню нового об’єкту. Спочатку будівництво велося зусиллями військових, але згодом до цього долучились і цивільні.
У 1929 році було зведено спеціальний залізобетонний ангар, який, водночас, слугував першим аеровокзалом. Цього ж року сюди перенесено пасажирський аеропорт та почалось виконання регулярних внутрішніх та міжнародних рейсів. Водночас сюди було перебазовано і військовий авіаполк.

Цікаво те, що ці давні споруди збереглись і до сьогоднішнього часу у східній частині аеропорту та й досі вражають розмірами велетенських залізобетонних арок.
Розбудова аеропорту продовжувалась і після початку його роботи. У 1931 році до нього підведено залізничну колію. Наступного року встановлено радіостанцію, метеопункт, паливно-заправну станцію та лампу-маяк. Ще через рік льотне поле обладнано радіодальноміром та освітлювальною апаратурою.

Оскільки основною проблемою льотного поля було його розмокання у період дощів та снігопадів, у 1936 році були споруджені дві злітно-посадкові смуги. Відзначимо, що вони були розташовані навхрест: так, як зараз та з півночі на південь. Їх довжина становила 1200 м. Вони мали покращене покриття, викладене щебенем. Тоді ж почалося встановлення бетонного покриття. Спочатку його зробили на пероні біля аеровокзалу та планували на цілому летовищі.

Ангар з залом очікувань аеропорту на Скнилові (фактично перший аеровокзал аеропорту на Скнилові)
Ангар з залом очікувань аеропорту на Скнилові (фактично перший аеровокзал аеропорту на Скнилові)

Остання довоєнна модернізація відбулася у 1938 році. Тоді було споруджено спеціальну залу для очікування пасажирів. Загалом вартість робіт впродовж 20-30-х років становила 12 млн злотих. Бетонувати ЗПС почали вже німці у період Другої світової війни.

Примітно, що спочатку цивільна авіація у Польщі входила до складу залізниці, але потім, зрозумівши конкуренцію обох видів транспорту, авіацію відділили у окремий підрозділ міністерства транспорту.

Ще одним цікавим фактом було те, що Львів у міжвоєнний період знаходився на маршруті однієї з найдовших у світі авіаліній. У 1931 році маршрут Гданськ-Варшава-Львів було продовжено з галицької столиці до Бухаресту, Софії та Салонік, а наступного року – з Гданська до Вільнюса, Риги та Таллінна. Таким чином маршрут пролягав між двома морями на Півночі та Півдні становив більше 2 тис. км, які літаки долали за 14 годин. Шлях залізницею тривав 5 діб.

У 1936 році авіалінію продовжено до Афін, а у 1937 році – до о. Родос та Лідди у Палестині. Також на півночі – до Хельсінкі. Тепер протяжність маршруту становила 4,3 тис км. Що було абсолютним рекордом у Європі. Літаком її долали за 34 години, а поїздом – 10 діб.

Розклад рейсів зі Львова у міжвоєнний період
Розклад рейсів зі Львова у міжвоєнний період

У 1939 році встигли продовжити маршрут до Бейрута, але не встигли – до Стамбула.
Таким чином у міжвоєнний період зі Львова можна було летіти у 15 напрямках. Окрім основного маршруту, відбувались польоти у Краків. Були плани суттєвого розширення внутрішніх перевезень, але їм перешкодив початок Другої світової війни.

Цікаво, що відкриття нових напрямків також, як і зараз, супроводжувалося яскравими дійствами у присутності офіційних осіб та делегацій. До прикладу, на відкриття рейсу у Салоніки міністр транспорту Польщі передав кубок з водою із Балтійського моря, а грецький міністр наповнив його водою Середземного. А наступного року до Афін було проведено, своєрідний прес-тур з кількох представників ЗМІ.

Квитки на літаки продавались не лише в аеропорту, але й у туристичних агентствах та великих готелях. На купівлю квитків у два боки існували суттєві знижки. Діти до 3 років,летіли майже безкоштовно. З центру Львова до аеропорту курсував безкоштовний автобус. Були й обмеження щодо багажу – дозволялось перевезення сумки, вагою 15 кг, а на дальні рейси – 20 кг.

Щоправда на посадку можна було прибувати за 15 хв. до вильоту. Але треба було здавати свої «гаджети» – фото та радіоапаратуру.

Ангар для ремонту літаків аеропорту на Скнилові.
Ангар для ремонту літаків аеропорту на Скнилові.

В період першої радянської окупації у 1939-41 роках відкрилися рейси зі Львова у Київ, Москву та ще ряд міст СРСР. Також тут розмістились військові, санітарні та сільськогосподарські авіачастини.

У 1941 році німецька та словацька авіація повністю розбом

била злітну смугу і вже їхні літаки сідали на поля поблизу Рясного. Згодом німецька влада відновила діяльність аеродрому на Скнилові та почала бетонувати смугу. У цих роботах використовували, зокрема, в’язнів концтабору «Шталаг», що розташовувався на Цитаделі.

У 1944 році до Львова повернулась радянська влада. Летовище знову було розбомблене та невдовзі відремонтоване. Аеропорт увійшов у систему «Аерофлоту». Було відновлено рейси у Київ та Москву, організовано – у сусідні області. До середини 1960-х років усі літаки, що летіли на захід, сідали у Львові на дозаправку.

Богдан БІЛАН та Юрій ТАНЧИН

Leave a Reply

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.