Історії львівського кохання. Фатальний любовний трикутник

3412
Закохана пара на вході до Поєзуїтського парку. Листівка поч. 20 ст.
Закохана пара на вході до Поєзуїтського парку. Листівка поч. 20 ст.

У Львові вміли кохати і траплялося таке кохання, за яке можна було віддати все, що маєш, і навіть інколи більше того – власне життя. Третій будинок Площі Ринок колись називався Вільчківською кам’яницею, тому що тут мешкала 18-річна красуня Ганна Вільчківна, через яку 1580 року у Львові розгорівся кривавий скандал. Претендентів на руку (і посаг) красуні не бракувало, але особливо настирливими виявилися флорентієць Урбан Убальдіні і поляк Павел Єльонек.

І ось одного вечора на весіллі колєжанки Ганни двоє зальотників одночасно кинулись запрошувати красуню до танцю. Подумавши деяку мить, Вільчківна подала руку італійцеві. Ображений Єльонек тут же дав суперникові ляпаса, Убальдіні відповів йому, але вже ударом кинджала, і який виявився смертельним. Вбивцю миттєво заарештували, і за законами того часу на нього чекала страта.

Альфред Каменобродський. Ансамбль будинків східної сторони площі Ринок: Палаццо Бандінеллі, кам’яниця Вільчківська, Чорна кам’яниця. Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 19 см
Альфред Каменобродський. Ансамбль будинків східної сторони площі Ринок: Палаццо Бандінеллі, кам’яниця Вільчківська, Чорна кам’яниця. Поч. ХХ ст. Акварель; 25 х 19 см

Та молодого флорентійця не стратили і, можливо, не через те, що за нього заступилася потужна і впливова італійська колонія Львова, і навіть не через те, що він був родичем Папи Римського Григорія ХІІІ. Усю справу вирішило львівське жіноцтво. Дружини львівських суддів не давали спокою своїм чоловікам ні вночі, ні вдень, навіть влаштовували пікети перед Ратушею. «Таке шалене кохання… така романтична історія!». До цього додалося ще й те, що Павел Єльонек, як правдивий християнин, на смертному одрі вибачив убивцю і просив не карати його.

Невдовзі Урбан Убальдіні одружився з Ганною Вільчківною, і вони поклали початок ще одному славетному львівському патриціанському роду.

Ілько ЛЕМКО

Джерело: Лемко І. Легенди старого Львова. – Львів: «Апріорі», 2008.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.