Інтонації щирості, або виставка живопису Володимира Стецули, що відкрилася в кав’ярні “Штука”

951
Володимир Стецула. Фотопортрет Ігоря Колісника
Володимир Стецула. Фотопортрет Ігоря Колісника

Глибина втрати, якої зазнала мистецька спільнота Львова 14 листопада цього року, особливо гостро резонувала в назві першої посмертної виставки малярства Володимира Стецули «Я вільний птах – я люблю волю» у кав’ярні «Штука». Сюди він любив приходити, щоби поспілкуватися з численними колегами на їх вернісажах, тут своїми чистими помислами й компетентними судженнями він збагачував емоційне тло численних інтелектуальних гутірок. Та й сам твір, обраний для афіші, сповна відповідав індивідуальній природі автора – одного з найбільш проникливих, в суті живописання як іманентної субстанції творчого акту, художників.

Володимир Стецула. Вільні птахи. 2017
Володимир Стецула. Вільні птахи. 2017

Народився Володимир Стецула 1958 року у м. Сколе Львівської області в родині художника, професійну освіту набував упродовж 1976-1981 років у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. На ранній стадії вироблення власної малярської мови надавав значення субстанції внутрішньої динаміки, яку намагався виражати навіть в портретуванні. Натомість більше його манили незвідані можливості абстрактно-асоціативного мислення, що визначило подальшу стратегію творчого пошуку.

Володимир Стецула. Виняткова потреба полювання. 2004
Володимир Стецула. Виняткова потреба полювання. 2004

Деякі важливі елементи синтаксису і морфології сучасного живопису, найперше в аспекті абстрактного експресіонізму, він набув у США, маючи змогу відчути галерейне життя американських мегаполісів. Натомість, повернувшись в Україну, Володимир Стецула довірився власному інтуїтивному простору й досить відповідально, а також і вперто, культивував імпровізовану манеру конструювання поетико-філософічних смислів та крок за кроком виробляв власну абетку «пластичних метафор».

Володимир Стецула. Зараз буду. 2000-і роки
Володимир Стецула. Зараз буду. 2000-і роки

«Впіймати» автора за якимись статичними формальними характеристиками живописного письма практично неможливо, оскільки метафізична парадигма творчих досвідів відкривала щораз нові грані його обдарування. Ключова якість його великого малярського спадку – це щирість, це справжність реалізації глибинних внутрішніх інспірацій. Художник уникав кон’юнктури чи бажання «комусь подобатися». Кожного разу від «вичавлював» зі себе ту сумарність енергетики і любові, а подекуди й ліричної іронії, яка в найкращий спосіб артикулювала його темперамент та духовно-ціннісну ідентичність. Будучи «вільним птахом» у мандрівках теренами творчого духу, він завжди залишався закоріненим у рідну землю, а метафоричне багатство його образів було свого роду естетичним й інтелектуальним відлунням традиційного фольклору.

Володимир Стецула. Агресор 2. 2015
Володимир Стецула. Агресор 2. 2015

Поза тим, що виставка у «Штуці» не може передати усіх нюансів поліфонічної природи творчості Володимира Стецули, вона стане першим кроком до вшанування пам’яті про незабутнього для Львова та України в цілому мистця, однієї з найбільш яскравих постатей сучасного національного мистецтва.

Роман ЯЦІВ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.