Зі Львовом пов’язана доля багатьох видатних українок, які уславили своє життя непересічною творчістю, громадською діяльністю, внеском у культурне та суспільне життя не лише Львова, а й усієї України. Це, безперечно, сильні та харизматичні жінки, які у свій час творили історію. Львів’яни бережуть пам’ять про них і пишаються тим, що живуть в тому ж місті та щодня ходять тією ж бруківкою. Іменами цих видатних львів’янок були названі вулиці міста, про які ми сьогодні хочемо розповісти.
![Соломія Крушельницька](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv1-660x900.jpg?resize=660%2C900)
Вулиця Соломії Крушельницької
Крушельницька – виняткова жінка, голосом якої зачаровувалися у всьому світі, називаючи найвидатнішою співачкою свого часу. І хоч народилася вона на Тернопільщині, переїжджала з однієї країни до іншої, мала грандіозні виступи від Франції до Аргентини, а паспорт мала італійський, ми все ж вважаємо її львів’янкою.
З 1993 року вулиця, на якій упродовж 1903-1939 року співачка мала будинок, носить ім’я Соломії Крушельницької. Це маленька вуличка, що розташована на межі парку ім. Івана Франка та підіймається вгору від Словацького до вулиці Каменярів. З 1989 р. тут, у будинку під № 23, діє Музично- меморіальний музей Соломії Крушельницької, фонди якого налічують понад 17000 експонатів, серед них: оригінальні фотографії, афіші, програми концертів, портрети, фрагменти сценічних костюмів, нотні видання та особисті речі артистки.
Цей будинок був зведений 1884 року за проектом архітектора Якуба Кроха.
Цікаво, що У 1878 – 1879 рр у сусідньому будинку №25 жив Іван Франко, тут одночасно була у редакція часопису «Громадський друг»
![Сучасний вигляд вулиці Соломії Крушельницької у Львові](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv4-900x600.jpg?resize=696%2C464)
Сьогодні на вулиці Крушельницької розташована Львівська обласна спілка письменників України, а також спілка журналістів, тож її бруківкою так само часто ходіть творчі люди, як і століття тому.
Більше про меморіальну вулицю С. Крушельницької можна прочитати за посиланням http://photo-lviv.in.ua/memorialni-vulytsi-lvova-vulytsya-solomiji-krushelnytskoji/
![Ольга Дучимінська (фото взято з https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=26487926)](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv5-655x900.jpg?resize=655%2C900)
Вулиця Ольги-Олександри Дучимінської
Ольга Дучимінська відома як українська письменниця, поетеса, літературний критик, перекладачка (з чеської, німецької, російської), журналістка, народна вчителька, культурно-освітня діячка, одна з активних організаторок жіночого руху в Галичині, дослідниця фольклору, етнографії та мистецтва. Вона була серед організаторів музею етнографії та художнього промислу у Львові, їздила у наукові експедиції, збирала матеріали про духовну та матеріальну культуру бойків і гуцулів, досліджувала етнографічну діяльність Івана Франка та Філарета Колесси, у її творчому доробку три поетичні та одна збірка новел. Дучимінська прожила довге і непросте життя, адже окрім творчої та громадської діяльності їй довелося пережити арешт і заслання, з якого вона повернулася у 75-річному віці. Але не зважаючи ні на що, вона не втрачала людської гідності і навіть у неволі продовжувала складати вірші. Для багатьох вона стала символом мужності та незламності.
![Вулиця Ольги Дучимінської у Львові](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv6-900x675.jpg?resize=696%2C522)
Що ж до вулиці, названої на честь Ольги Дучимінської, то вона зв’язує Кузнярівку з перехрестям вулиць Алмазної та Озерної і носить її ім’я з 1993 року. Прокладена вулиця була лише у 1957 році і спочатку називалася Полярною. Забудована вона в стилі радянського конструктивізму. Сама ж пані Ольга проживала у Львові за адресою Верхратського, 10.
![Наталя Кобринська](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv7-632x900.jpg?resize=632%2C900)
Вулиця Наталі Кобринської
Наталя Кобринська не була корінною львів’янкою, та все ж жила у місті певний час, вона вважала, що тут з’являться кращі умови для популяризації феміністичних ідей, яким присвятила своє життя. Але галичанки її не почули, і згодом вона повернулася у Болехів. Очевидно, що її революційні ідеї випереджали час, але знайшовши послідовниць в особі Ольги Кобилянської та Лесі Українки, Кобринська все життя боролася за права жінок.
![Вулиця Наталі Кобринської](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv11-900x506.jpg?resize=696%2C391)
Одна з вулиць у Франківському районі міста, що з’єднує вулиці Боткіна та Граб’янки, носить ім’я письменниці і організаторки українського феміністичного руху Наталі Кобринської. Таку назву вона має з 1992 року, а з 1954 року вулиця називалася Макарова.
![Ірина Вільде](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv8-567x900.jpg?resize=567%2C900)
Вулиця Ірини Вільде
Наступна вулиця, про яку піде мова, названа на честь відомої української письменниці Дарини Макогон, котра творила під псевдонімом Ірина Вільде.
Її взаємини зі Львовом почалися з навчання в університеті у 1928 році, в цей час вона знайомиться й зі своїм майбутнім чоловіком Євгеном Полотнюком. Згодом, в період пацифікації її не допустили до сесії, і вона покинула навчання.
До Львова Вільде повернулася восени 1944 року, тоді вона оселилася в Ольги Дучимінської, пізніше ж отримала житло на вулиці Кривоноса. А 1963 р. Ірина Вільде проживала в будинку на вул. Чумацькій.
В історію вона увійшла як талановитий прозаїк, журналіст, голова Львівської спілки письменників України та лауреат Шевченківської премії.
![Сучасний вигляд вулиці Ірини Вільде](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv9-900x530.jpg?resize=696%2C410)
В пам’ять про неї у Львові названо вулицю у Личаківському районі, що пролягає від вулиці Копальної до залізниці. З нею межують Коцка, Ялтинська, Ніщинського, Івана Шишманова, та Чумацька, на якій і проживала письменниця.
Перейменували вулицю у 1993 році, до того вона мала назву Птасьніка (на честь польського історика, професора Львівського університету), недовгий час називалася Роменська, а з встановленням радянської влади її назвали на честь французького революціонера Жана-Поля Марата.
Сьогодні це маленька зелена вуличка, що вимощена бруківкою. Забудована вона у стилі конструктивізму 1930-х років та простягається на 460 м.
![Олена Іванівна Степанів (псевдо — Олена Степанíвна) (7 грудня 1892, с. Вишнівчик, Перемишлянський повіт, нині Перемишлянський район, Львівська область — † 11 липня 1963, Львів) — український історик, географ, громадська та військова діячка, перша в світі жінка, офіційно зарахована на військову службу у званні офіцера, четар Української Галицької Армії.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/12/stepaniv1-611x900.jpg?resize=611%2C900)
На честь першої жінки-офіцера в світі у Львові названа вулиця, що з’єднує площу Князя Святослава з вулицею Залізничною. Названа вона так 1991 року, а до того мала назву Кордецького (з 1895р.) на честь настоятеля монастиря в Ясній Горі, оборонця від шведських військ. У 1946 році була перейменована на Ленінградську.
![Сучасна вулиця Олени Степанівни](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv10-900x506.jpg?resize=696%2C391)
Свою активну політичну на наукову діяльність Олена Степанів вела у Львові. Тут вона навчалася, брала участь в діяльності товариства «Сокіл», а згодом очолила його першу жіночу чоту у Львові. Вона увійшла до складу Комітету об’єднаних стрілецьких товариств, виїхала на фронт як командир жіночої чети Українських Січових Стрільців, була одним із організаторів Листопадового повстання 1918 р., брала активну участь в українсько-польській війні 1918–1919 років.
Окрім того, захистила докторську дисертацію німецькою мовою у Віденському університеті, була доцентом Львівського університету, є автором близько 75 праць.
![Художниця Олена Кульчицька, молоді роки](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2015/08/kulchytska211-641x900.jpg?resize=641%2C900)
Вулиця Олени Кульчицької
Одна з найвідоміших львівських художників Олена Кульчицька виявляла себе у різних видах мистецтва: живопис, графіка, сакральний живопис (створила унікальний іконостас), народне прикладне мистецтво, килимарство; навіть проектування меблів. Вона відома як автор понад 4000 художніх робіт, лауреат премії ім. Т.Г. Шевченка, професор та громадська діячка.
![Вулиця Олени Кульчицької (фото з ресурсу https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=38795761)](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2016/03/lviv12-900x600.jpg?resize=696%2C464)
На честь цієї видатної львів’янки у 1969 році було названо вулицю, що сполучає вулиці Петлюри та Виговського. З середини ХІХ століття про територію сучасної вулиці Кульчицької відомо, як про передміське селище Сигнівка. На карті 1937 року ця територія входить до Південно-Західної окраїни Львова поблизу Любінської дороги, а 1939 року до району Велика Сигнівка.
Забудова: 5-ти, 6-ти та 9-типоверхові цегляні будинки, другої половина ХХ ст.
Олена ВИСОКОЛЯН
Джерела: