«І печаткою стверджую…» Кілька фактів про діяльність організації «Пласт» на Волині у 1920-х роках

231
Пластова зустріч в Олександрії, 1927 р. Світлив Арсеній Річинський. Джерело: https://100krokiv.info/2018/11/volodymyr-borovs-kyy-do-istorii-ukrains-koho-plastu-na-volyni/
Пластова зустріч в Олександрії, 1927 р. Світлив Арсеній Річинський. Джерело: https://100krokiv.info/2018/11/volodymyr-borovs-kyy-do-istorii-ukrains-koho-plastu-na-volyni/

У статті на основі неопублікованих архівних матеріалів, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у Львові, розглядаються сфрагістичні пам’ятки пластових куренів на Волині. Охарактеризовано виявлені відбитки печаток за такими ознаками: матеріал, форма, розмір, сюжетне зображення, датування. У додатку опубліковано каталог, виявлених відбитків печаток.

Упродовж існування сфрагістики як спеціальної історичної дисципліни було описано й вивчено чимало відбитків печаток та матриць. Однак, однією з малодосліджених тем залишається сфрагістика українських громадських організацій на західноукраїнських землях кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Одну із ключових позицій серед них займав «Пласт». Упродовж його легального існування пластовим куреням, гурткам та структурним підрозділам вдалося затвердити та використовувати у своїй діяльності всю потрібну атрибутику: прапори, відзнаки, нагороди, однострої, гімни, печатки. Аналіз досліджень, присвячених «Пласту» показав, що праці еміграційних авторів – Володимира Леника і сучасних українських дослідників – Ігоря Андрухіва, Ярослава Боднара, Оксани Вацеби, Володимира Виздрика, Юлії Візітів, Олександра Дем’янюка, Ярослава Луцького, Володимира Окаринського, Бориса Савчука, Олександра Сича, Богдана Трофим’яка та інших дають певне уявлення про його історію та діяльність. Однак, у них відсутній системний виклад та аналіз символіки «Пласту», в тому числі й печаток. Упорядники книги «Пласт у Станиславові та Івано-Франківську (1911–2009 рр.)» Андрій Чемеринський та Василь Іваночко проілюстрували книгу 12 пластовими печатками. Петро Содоль, опублікував вібитки 4 пластових печаток. Однак, як в першому так і другому випадках, пластові печатки подані лише як ілюстративний матеріал. Наукове вивчення проблеми фактично розпочато автором цієї статті ще у 2002 році.

Засновники Українського Пласту на Волині – Феодосій Семенюк, Теодосій Довгалюк, Володимир Боровський. Джерело: https://100krokiv.info/2018/11/volodymyr-borovs-kyy-do-istorii-ukrains-koho-plastu-na-volyni/
Засновники Українського Пласту на Волині – Феодосій Семенюк, Теодосій Довгалюк, Володимир Боровський. Джерело: https://100krokiv.info/2018/11/volodymyr-borovs-kyy-do-istorii-ukrains-koho-plastu-na-volyni/

У даній публікації поставлено за мету на основі неопублікованих архівних матеріалів, які зберігаються в Центральному державному історичному архіві України у Львові, розглянути сфрагістичні пам’ятки пластових куренів на Волині. Зокрема, охарактеризовано виявлені відбитки за такими ознаками: матеріал, форма, розмір, сюжетне зображення, датування. З огляду на невелику кількість відбитків коротко охарактеризовано документи до яких вони прикладені. У додатку опубліковано каталог, виявлених відбитків печаток.

Перший пластовий осередок на Волині створений наприкінці 1922 р. в Олександрії (тепер село Рівненського р-ну Рівненської обл.). Його заснували учні старших класів місцевої польської школи Володимир Боровський, Феодосій Семенюк та Теодосій Довгалюк. Згодом «Пласт» поширився на інші міста та села Волині. Зі звіту референта для справ на Волині при Верховній Пластовій Команді (ВПК) у Львові Яра Гладкого, датованого 24 грудня 1929 р., дізнаємося про те, що для зручності пластові гуртки та курені були об’єднані у три пластові округи. Перша з центром у Володимирі-Волинському обіймала північно-західну частину Волині та луцький повіт (10 куренів, 173 члени), друга з центром у Рівному – північно-східну частину Волині (9 куренів, 145 членів), третя з осередком у Кременці – південну частину Волині (1 курінь, 20 членів). У Володимирі-Волинському «Пласт» формально існував як спортивна секція повітового товариства «Просвіта». Відповідне звернення про існування секції 17 вересня 1925 р. було відпралено до староства. Однак, у кінці листопада 1929 р. «Пласт» змушений був перейти на нелегальне становище з огляду на заборону діяльності «Просвіти» у Володимирі-Волинському. Така ж ситуація була у Луцьку, Рівному та інших населених пунктах Волині. Будь-які спроби легалізуватися закінчувалися невдачею. Пластуни Олександрії входили до другої округи Рівне. Станом на 24 грудня 1929 р. вони були об’єднані у хлопчачий курінь імені Івана Богуна (17 членів) та дівочий курінь імені Марії Марковичевої (16 членів).

Пластовий кіш у м. Олександрія Рівненська обл. Джерело: https://100krokiv.info/2018/11/volodymyr-borovs-kyy-do-istorii-ukrains-koho-plastu-na-volyni/
Пластовий кіш у м. Олександрія Рівненська обл. Джерело: https://100krokiv.info/2018/11/volodymyr-borovs-kyy-do-istorii-ukrains-koho-plastu-na-volyni/

Всі пластові курені відносилися до трьох Уладів: Улад Українських Пластунів Юнаків (УУПЮ), Улад Українських Пластунів Новиків (УУПН), Улад Українських Старших Пластунів (УУСП). За неповними підрахунками голови Верховної Пластової Команди (ВПК) у Львові Северина Левицького (псевда «Сірий Лев», «Шерш») у 1920–1930 рр. у Галичині і на Волині налічувалося 93 курені УУПЮ. Крім того існували підготовчі курені, які не мали затвердженої нумерації.

На Волині молодь в основному була об’єднана в УУПЮ (докладніше про його чисельний склад див. таблицю). У 2-ій окрузі пластуни проживали у багатьох населених пунктах. Наприклад, у Хотині (тепер село Рівненського р-ну Рівненської обл.) було 3 пластуни, Ходосах (тепер село Рівненського р-ну Рівненської обл.) – 2, Степані (тепер село Сарненського р-ну Рівненської обл.) – 3, а також в Костополі (тепер районний центр Рівненської обл.), Тучині (тепер село Гощанського р-ну Рівненської обл.), Самострілах (тепер село Корецького р-ну Рівненської обл.). Старші пластуни, чисельністю 16 осіб, входили до куреня, який проводив діяльність у Рівному. На думку референта для справ на Волині Яра Гладкого: «Загально дається відчути брак куріня, який би об’єднував усіх ст[арших] п[ластун]ів на Волині. На Волині є дуже богато ст[арших] п[ластун]ів волиняків, одначе вони є дуже порозкидані так що неможливо впрост творити більше курінів. Натомість конечним є створити курінь, котрий об’єднував би тих всіх безладно розкидуваних ст[арших] п[ластун]ів». Новики на Волині не були згуртовані в окремі підрозділи як це було в Галичині, а існували окремими гуртками при пластових куренях.

Таблиця. Інформація про УУПЮ на Волині станом на 24 грудня 1929 р.

Сова А. Пласт на Волині 1920-х

Автору цієї публікації вдалося переглянути та опрацювати декілька тисяч пластових документів, які зберігаються в ЦДІА України у Львові. Це протоколи засідань, нарад, конференцій, плани їх діяльності, інструктивні матеріали, звіти, описи мандрівок та таборів, листування тощо. Серед них виявлено декілька із відбитками печаток пластових куренів на Волині.

Печатка Окружної Пластової Команди у Рівному. 16 липня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка Окружної Пластової Команди у Рівному. 16 липня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Перша – печатка Окружної Пластової Команди (ОПК) у Рівному мала прямокутну форму розміром 71х41 мм. Відбиток чорнильний, фіолетовий, із зображенням трипелюсткової лілеї з Тризубом, доброї якості. Відбиток цієї печатки зберігся на трьох документах. Перший (машинописна копія) – це звернення голови та секретаря ОПК у Рівному до всіх пластових гуртків та куренів Рівненщини про організацію Першої пластової зустрічі всіх куренів і пластових частин Волині при співучасті старших пластунів з Галичини у Олександрійських лісах, яка мала відбутися 19 серпня 1927 р. Другий документ (машинописний оригінал), аналогічний попередньому, з єдиною відмінністю, що на ньому дописано адресата. Звернення призначалося керівництву 61 пластового куреня в Олександрії. Третій документ (машинописний оригінал) – це звернення голови та секретаря ОПК у Рівному до Реферату Волині при Верховній Пластовій Команді у Львові про підготовку вище зазначеної зустрічі в Олександрії. Зокрема, в ньому зазначалося: «Окружна Пластова Команда повідомляє, що на нараді О[кружної] П[ластової] К[оманди] зі Старшими Пластунами м. Олександрії вироблено програм зустричи і пороблено певні заходи що до виконання програму. Зразки обіжника, програму і запрошень при цьому долучається. Едночасно повідомляється що до Панотця Пащевського послано запрошення о його ласкавій згоді відслужити службу Божу на місці зустрічи в мові Українській. До всіх Просвіт повітових, ріжних громадських установ, читалень Рівенського повіту та поокремих осіб розішлються запрошення. Що до Пластових частин Волині по за межами Рівенщини, то Реферат Волині зволить ласкаво поробити заходи о повідомлення про зустріч і іі програм, а також в Імени О[кружної] П[ластової] К[оманди] Рівенськоі запросити Галицьких пластунів і представникив окремих Украінських інституцій для заманіфестування Украінськоі єдности. Що до правного боку Зустрічі то справа стоятиме так: за днів шисть Товариство Просвіта в Рівному повідомить Староство про скликання і влаштовання зустрічи як це робилося підчас першоі зустрічи». Відбиток печатки на третьому документі є дещо більший розмірами від двох попередніх, а саме 72х43 мм. Це пов’язано насамперед з кількістю чорнила нанесеного на матрицю. В даному випадку його було використано більше, ніж зазвичай. Тому відбиток є більший відповідно на 1 і 2 мм. Всі три документи датовані 16 липня 1927 р. Даною сфрагістичною пам’яткою, вірогідно, користувалися з часу виникнення ОПК у Рівному аж до заборони «Пласту» на Волині у 1928 р. Відбитки цієї печатки мають ще одну особливість. На них вказувалася нумерація документів, які були завірені печаткою ОПК у Рівному. В нашому випадку – це 15/27. Перша цифра – означає, що станом на 16 липня 1927 р. цією печаткою було завірено щонайменше 15 документів. Друга – рік, тобто 1927 р.

Печатка пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії. 1 жовтня 1926 р. – 8 квітня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії. 1 жовтня 1926 р. – 8 квітня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Друга печатка – пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії мала овальну форму розміром 15х16 мм. Відбиток чорнильний, фіолетовий і чорний, із зображенням трипелюсткової лілеї з Тризубом, доброї якості. Печатка збереглася на п’яти документах. Перший (рукописний оригінал, 1 жовтня 1926 р.) – прохання курінного та секретаря пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії до ВПК у Львові «о признання нашого куріня нарівні з іншими, як рівно ж зарееструвати з отриманням чергового числа». Другий (рукописний оригінал, 2 жовтня 1926 р.) – звіт пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії за 2–3 чвертьрік 1926 р. Третій (рукописний оригінал, 12 листопада 1926 р.) – клопотання пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії до ВПК у Львові про нагородження старшого пластуна Миколу Плюцінського відзнакою «За значне діло». В описі зазначалося, що М. Плюцінський 13 липня 1924 р. в Олександрії врятував двох потопаючих дітей. В «Уставі для пластового відзначення «За значне діло», затвердженого у Львові 1922 р. у пункті №4 наголошувалося: «Признання «за значне діло», це є, коли представлений оказав незвичайне геройство, або коли виратував чуже життя із видним нараженням власного, або коли довершив такого в пластовому розумінні доброго діла до виконання якого потрібно було надзвичайне напруження фізичних, або духових сил, або яке являлоби надзвичайного оволодіння пластового знання». П’ятий (рукописний оригінал, 13 листопада 1926 р.) – відповідь пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії на питальник Реферату Волині при ВПК у Львові. Печатка пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії була зроблена таким чином, що контури зображення та літери були вирізані не на зовні, а всередину. Тому на відбиток печатки потрібно було використовувати більше чорнила. Нічого дивного нема в тому, що відбиток цієї печатки трапляється фіолетовим та чорним чорнилом. Адже зазвичай використовували те, яке було так би мовити «під руками». Як приклад, можна навести відбитки печатки Верховної Пластової Команди у Львові. На документах вони є фіолетові, червоні та чорні.

Печатка пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії. 3 жовтня 1926 р. – 15 травня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії. 3 жовтня 1926 р. – 15 травня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Третя печатка – пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії мала прямокутну форму розміром 41х3 мм. Відбиток чорнильний, фіолетовий, задовільної якості, без зображення. Тринадцять відбитків цієї печатки збереглося на сторінках «Протокольної (писарської) книги гуртка пластових прихильників української пластової частини «Ластівка» в м. Олександрія на Волині» (рукописний оригінал). Печатка була віднайдена цілком випадково. Адже працівники ЦДІА України у Львові, формуючи документи у справу, невірно підписали її, давши назву: «Отчет о проведенных собраниях кружка «Ластивка» при пластунском курене им. И. Богуна в гор. Золочеве за период с 3 мая 1926 г. по 15 мая 1927 г. (есть список членов)». У 1 описі 389 фонду фігурує назва: «22 курінь ім. Івана Богуна у Золочеві. Звіти про проведені сходини членів гуртка «Ластівка». Аналіз тексту, а тим більше наявність на аркушах відбитків печатки дає можливість стовідсотково встановити достовірність джерела.

Фрагмент з відбитками печатки із Протокольної (писарської) книги гуртка «Ластівка» в Олександрії. 15 травня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Фрагмент з відбитками печатки із Протокольної (писарської) книги гуртка «Ластівка» в Олександрії. 15 травня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Четверта печатка – пластових куренів у Володимирі-Волинському мала круглу форму розміром 35 мм. Відбиток чорнильний, фіолетовий і чорний, із зображенням трипелюсткової лілеї з Тризубом, доброї якості. Відбиток цієї печатки зберігся на чотирьох документах. Перший (рукописний оригінал, не пізніше 25 жовтня 1926 р.) – це економічний звіт 62 пластового куреня імені Івана Франка у Володимирі-Волинському; другий (рукописний оригінал, не пізніше 25 жовтня 1928 р.) звіт 62 пластового куреня імені Івана Франка у Володимирі-Волинському за 3 чвертьрік 1928 р., третій і четвертий (рукописний оригінал, не пізніше 25 жовтня 1928 р.) звіти 63 пластового куреня імені Лесі Українки у Володимирі-Волинському за 3 чвертьрік 1928 р. Дана печатка мала свої особливості в тому, що нею завіряли важливі документи двох куренів. Такого випадку, на разі, не зафіксовано у практиці пластових відділів та структурних підрозділів Галичини та Закарпаття. На печатці пластових куренів у Володимирі-Волинському маємо також пластове гасло «СКОБ». Ще у 1913 р. один із засновників «Пласту» Олександр Тисовський писав: «Предкладаю, щоби кличем наших пластунів були отсї чотири слова, які висказують повний зміст пласту: «Сильно, красно, обережно, бистро» зібрані в однім вислові «скоб». Скоб – се заразом назва орла (Haliaёtus albicilla), величиною і силою другого по орлї сизім, прегарної птицї, що панує по всїй Українї, а гнїздить ся головно над озерами і великими ріками. Нехай ся птиця буде заразом символом україньских пластунів, нехай назва «Скоб» буде найвисшим почесним титулом пласту. Нехай укр[аїнські] пластуни здоровлять ся висловом «скоб», а відповідають словом «знаєм», пригадуючи собі тим, як їм слїд поступати, щоби стати правдивими, добрими синами свого народу». Дещо уточнену позицію щодо цього гасла наведено у наступній книзі автора «Життя в Пласті»: «Кличем инших, чужих уладів є: «Готовся». Йому в українськім Пласті відповідає клич «Сильно, Красно, Обережно, Бистро»! Значіння обох кличів те саме: Пластун має готовитися до боротьби з життям, з трудними нераз обставинами. Має готовитися, щоби показатися завжди й всюди паном положення для добра батьківщини і для власного хісна (користі. – А. С.). Щоби це довершити, він мусить вміти робити все сильно, красно, обережно й бистро. Це одначе не легка штука і до сього треба пластунови мати і як найліпше розвинути в собі всі здібности,якими обдаровує природа нормального чоловіка. До цього саме змагає Пласт».

Печатка пластових куренів у Володимирі-Волинському. 28 жовтня 1928 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка пластових куренів у Володимирі-Волинському. 28 жовтня 1928 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Таким чином, проведене дослідження дало можливість виявити чотири різні печатки. Дві використовував 61 пластовий курінь імені Івана Богуна в Олександрії, по одній Окружна Пластова Команда у Рівному та 62 пластовий курінь імені Івана Франка і 63 пластовий курінь імені Лесі Українки у Володимирі-Волинському. Основним зображенням на відбитках була організаційна емблема – Тризуб і трипелюсткова лілея. Волинські пластуни у печатках наслідували галицьку традицію. Проаналізовані сфрагістичні пам’ятки ставлять перед дослідниками чимало запитань. Зокрема, проте те, хто і за яких обставин безпосередньо займався розробкою проектів та виготовленням печаток пластових відділів на Волині (із діяльності повітової «Просвіти» у Луцьку відомо, що її осередки замовляли печатки у Львові. Для цього централізовано збиралися кошти від усіх бажаючих осередків. З огляду на те, що пластові курені на Волині тісно співпрацювали з «Просвітою» можна припустити, що вони також замовляли свої печатки у Львові), в який період часу вони використовувалися в організаційній роботі і т. ін. Поки що, за браком документів та матриць, на них відповісти однозначно є проблематично. Сподіваюся, що ця публікація дасть поштовх до майбутніх пошуків. Можна припустити, що печатки та відбитки пластових відділів на Волині зберігаються десь у Державному архіві Волинської області, Державному архіві Рівненської області, краєзнавчих музеях та приватних колекціях.

 Каталог

Печатка Окружної Пластової Команди у Рівному. 16 липня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка Окружної Пластової Команди у Рівному. 16 липня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Матеріал: фіолетове чорнило.
Форма: прямокутна.
Розмір: 71х41 мм. (72х43 мм).
Зображення: трипелюсткова лілея з Тризубом.
Легенда: ОКРУЖНА ПЛАСТОВА КОМАНДА в Рівному. ч. …
Датування: 16.07.1927 р.
Місце зберігання: ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 3. – Арк. 13; Спр. 185. – Арк. 62; Спр. 753. – Арк. 130.

Печатка пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії. 1 жовтня 1926 р. – 8 квітня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії. 1 жовтня 1926 р. – 8 квітня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Матеріал: фіолетове, чорне чорнило.
Форма: овальна.
Розмір: 15х16 мм.
Зображення: трипелюсткова лілея з Тризубом.
Легенда: УКР. ПЛ. КУРІНЬ в ОЛЕКСАНДРІЇ.
Датування: 1.10.1926 р. – 8.04.1927 р.
Місце зберігання: ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 34. – Арк. 109 зв.; Спр. 61. – Арк. 12; Спр. 750. – Арк. 14; Спр. 753. – Арк. 1, 3 зв.

Печатка пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії. 3 жовтня 1926 р. – 15 травня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка пластового куреня імені Івана Богуна в Олександрії. 3 жовтня 1926 р. – 15 травня 1927 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Матеріал: фіолетове чорнило.
Форма: прямокутна.
Розмір: 41х3 мм.
Зображення: без зображення.
Легенда: ВЪ АЛЕКСАНДРІИ.
Датування: 3.10.1926 р. – 15.05.1927 р.
Місце зберігання: ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 246. – Арк. 12, 17 зв.

Печатка пластових куренів у Володимирі-Волинському. 28 жовтня 1928 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.
Печатка пластових куренів у Володимирі-Волинському. 28 жовтня 1928 р. З фондів Центрального державного історичного архіву України у Львові.

Матеріал: чорне, фіолетове чорнило.
Форма: кругла.
Розмір: 35 мм.
Зображення: трипелюсткова лілея з Тризубом.
Легенда: СКОБ. ВОЛОДИМИР. Текст розділений двома зірочками.
Датування: не раніше 28.10.1928 р.
Місце зберігання: ЦДІА України у Львові. – Ф. 389. – Оп. 1. – Спр. 750. – Арк. 55, 56 зв., 57, 66 зв.

Андрій СОВА
історик

Джерела та література:

  1. Сова А. О. Символіка українських молодіжних організацій «Сокіл», «Січ», «Пласт» та «Луг» у Галичині (кінець ХІХ століття – 1939 р.). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук / 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни / Львівський національний університет імені Івана Франка. – Львів, 2009. – 17 с.
  2. Сова А. Використання печаток організацією «Пласт» на Волині у 1920-х роках // Сфрагістичний щорічник. – Київ: НАН України, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Інститут спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих, 2013. – Вип. ІV. – С. 335–349.
  3. Мартиролог Українського Пласту / Укладачі: Свідзинська О. (відп. ред.), Сова А., Юзич Ю. – Львів: Дизайн-студія «Папуга», 2015. – 432 с.
  4. Боровський В. До історії українського Пласту на Волині // https://100krokiv.info/2018/11/volodymyr-borovs-kyy-do-istorii-ukrains-koho-plastu-na-volyni/ (дата звернення: 10.06.2021).

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.