Головна артерія львівського Нового Світу, або 20 цікавих фактів про вулицю Степана Бандери

Сьогодні хочемо розповісти 20 цікавих фактів про вулицю, що колись стала головною на дільниці, яку називали Новий Світ (околиця між Городоцькою та Сокільницькою дорогами). Впродовж свого існування вона мала багато назв, а зараз відома як вулиця Степана Бандери. 

1. Вулиця Степана Бандери, виникла на місці дороги, що з’єднувала Сокільницький шлях, або дорогу до Наварії і далі до дрогобицьких соляних промислів.

3. На планах 1840-х років вулиця вже має назву Новий світ, у 1866 р. її названо на честь польського державного та громадського діяча Леона Сапєги, у 1940 р. вулицю переіменували на Комсомольську, в роки німецької окупації на — Князівську. З 1944 року вона носила назву Йосифа Сталіна, а з 1961 р. – вул. Миру. З 1992 р. вулицю названо на честь Степана Бандери.
4. Довжина вулиці Степана Бандери — 1200 м.

Вулиця Степана Бандери, 2017 р.

Вулиця Степана Бандери, 2017 р.

Вулиця Степана Бандери, 2017 р.

Вулиця Степана Бандери, 2017 р.

Вулиця Степана Бандери, 2017 р.

5. Проїжджа частина вулиці Бандери вкрита бруківкою, на якій у 1894 р. пролягла перша  лінія електричного трамваю від головного вокзалу до центра міста і далі до Галицької крайової виставки.
6. Забудована вулиця у стилях – бароко, класицизм, історизм, сецесія, конструктивізм.

6. Адресу під № 1 до 1939 р. мало Управління повітової поліції і міський комісаріат № 6, за часів СРСР міське управління внутрішніх справ. Але, на жаль, це приміщення більш відоме як тюрма на Лонцького, де під час радянської та німецької окупацій було закатовано тисячі людей.

7. На вул. Бандери, 8 стоїть храм св. Марії Магдалени, збудований на початку ХVІІ ст. на місці старого дерев’яного костелу. Поруч було збудовано семінарію та келії монастиря.  У 1754—1758 році костел розширив і перебудував архітектор Мартин Урбанік: змінено фасади, добудовано вежі. Сучасний вигляд храм отримав 1870 року. У радянський період, від 1962-го, у будинку якийсь час розміщувався спортивний зал. Від 1970-х років тут міститься Львівський будинок органної і камерної музики.

8. За адресою вул. Бандери , 11 стоїть школа № 3, заснована 1816 року. Львівська тривіальна школа Св. Марії Магдалини, від початку містилась у домініканському монастирі, згодом – у приватному будинку, доки 1883 директор міської будівельної адміністрації Юліуш Гохберґер та архітектурне бюро львівського магістрату не звели для неї нове приміщення за сучасною адресою.

9. На розі вулиць М. Вербицького, С. Бандери та Ген. Чупринки 27 грудня 2015 року відкрили пам’ятник о. Михайлу Вербицькому – авторові музики державного гімну України.

10. На перетині вулиць Карпінського та Бандери стоїть будинок під № 24 наріжник якого нагадує корабель, або як казали за Австрії — шіфу. Ще подібні будівлі називали “прасками”.

11. Найвеличніша будівля на вулиці Бандери — головний корпус Національного університету «Львівська політехніка» – найстарішого технічного навчального закладу в Україні. Будівля головного корпусу була збудована у 1877 р. за проектом Юліана Захарієвича.

12. У 1892 р. поряд з Політехнікою проводилася Галицька будівельна виставка. Про неї нагадує залізобетонний місток, що до сьогодні стоїть з західного боку головного корпусу. Збудований за проектом інженера Максиміліана Туллє він мав демонструвати переваги залізобетону. Сьогодні через нього переводять абітурієнтів під час посвяти у студенти.

13. За сучасною адресою вул. Степана Бандери, 32 колись розташовувався неіснуючий нині жіночий монастир ордена Божого Провидіння.  Монастир Святої Терези було засновано в першій половині XIX століття. У 1855 році комплекс монастиря розбудували за проектом архітектора Йосифа Франца. При монастирі існував виховний пансіон для дівчат. У 1941-1944 рр. в монастирському комплексі розміщувалася німецька військова частина. Зараз келії самого монастиря використовуються як один із навчальних корпусів Львівської політехніки.

14. Ще одним важливим навчальним закладом, розташованим на вул. Бандери є Академічна гімназія. Будинок цього навчального закладу збудований фірмою Івана Левинського і на початок ХХ ст. був досить модерним. До нього гімназія перебралася у 1906 р., а до того навчальний заклад розташовувався в колишньому монастирі Св.Трійці оо. Тринітаріїв на Театральній (до 1831 р.) , згодом у приміщенні Бернардинського монастиря на Валовій, а з 1862 р. ця, єдина у Львові, державна гімназія “з руською мовою викладання”  містилася на вул. Театральній, 22 у приміщенні Народного дому.

Вулиця Степана Бандери, 9

Вулиця Степана Бандери, 9

15. На будинку за адресою вул. Бандери, 9 зберігся металевий кронштейн з керамічними ізоляторами під карнизом будинку. Справа в тім, що на межі ХІХ-ХХ ст, під час електрифікації міста, дроти протягали назовні, а вже пізніше почали прокладати підземні кабелі.

16. У будинку № 29 за польських часів містилася перукарня Костиновича, що цікаво – перукарня за цією адресою існує і зараз, правда, уже не така як колись.

17. У будинку № 33, до поч. ХХІ ст. розташовувалося популярне кафе, яке студенти Політехніки прозвали “Інтеграл”. Зараз тут відкрито книгарню ім. Б.І.Антонича.

18. За адресою Бандери, 77 знаходиться Фабрика білових та паперових виробів “Бібліос”, яка розташувалася у будівлях колишньої Католицької друкарні.

19. На відрізку вул. Бандери між сучасними вулицею Митрополита Андрея та площею Кропивницького до Другої світової війни стояв збудований у 1910 р. торгівельний пасаж, або базар братів Ґрьодлів, повністю зруйнований бомбою під час війни у 1944 р. Тут містився кінотеатр «Ґражина», кравецька спілка, ательє «Поступ», фабрика ортопедичного взуття «Поспіх». За часів СРСР тут був сквер з Дошою пошани передовиків виробництва Залізничного району, а у 2007 р. тут відкрили пам’ятник Степану Бандері.

20. Замикає вулицю будівля міської народної школи ім.Шимона Конарського, споруджена у 1891-1893 р. за проектом Броніслава Бауера та Івана Долинського. Зараз це школа № 55 (вул. Бандери, 91) , яка має два виходи — для колишніх хлопчачої та дівчачої секцій.

Софія Легін

Джерело:

1. Лемко І., Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова. – Львів: “Апріорі”, 2009.
2. Мельник І. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. – Львів: Центр Європи, 2014.