Гетьман Жолкевський і битва під Клушино, або як московитів по лісах збирали

1067
Гетьман Жолкевський і битва під Клушино, або як московитів по лісах збирали

Початок липня 1610 року не надто відрізнявся від початку липня 2023 року. Як і зараз, московити тоді отримували по зубах. Щоправда, контекст різниться. 4 липня 1610 року – дата однієї з найвидатніших в історії Московії битв. Цього дня московські війська, поповнені іноземцями, без шансів програли силам Речі Посполитої, які очолював засновник Жовкви, польний гетьман Станіслав Жолкевський. 

Гетьман Станіслав Жолкевський. Фото з https://uk.wikipedia.org
Гетьман Станіслав Жолкевський. Фото з https://uk.wikipedia.org

Головний герой славетної героїади

Гетьман Станіслав Жолкевський був одним із найвидатніших полководців Речі Посполитої свого часу. Можливо, що й один із найвидатніших взагалі в історії цієї держави. Однак, про московську кампанію він висловлювався без особливого ентузіазму. Гетьман був переконаний, що шкоди від цього значно більше, ніж користі. Взагалі він не бачив у ній сенсу. 

Король Стефан Баторій. Фото з http://www.wikiwand.com
Король Стефан Баторій. Фото з http://www.wikiwand.com

Станіслав Жолкевський – це вірний і відданий державний діяч і людина, за плечами якої колосальний військовий досвід. Він був у кампаніях з Яном Замойським, Стефаном Баторієм, воював проти татар, на молдавських землях тощо.  

Битва. Напередодні

Битву під Клушино можна розглядати в контексті Смоленської військової кампанії, а також як частину ширших політичних процесів – спроб правлячої еліти Речі Посполитої посадити на трон Московії лояльну до себе особу. Московськими військами під Клушино керував брат тогочасного царя, князь Дмитрій Шуйський. Під його рукою було багато іноземців – це була окрема військова одиниця, а її солдати напередодні битви навіть встигли підняти бунт. Врешті, навіть коли вони підійшли під Клушино, то розташувалися там нарізно: табір московитів та табір іноземців. З іншого боку, шведська піхота була найбільш вишколеною та ефективною частиною цих військ. 

Шимон Богушович. Битва під Клушино. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Шимон Богушович. Битва під Клушино. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Основу війська Речі Посполитої становила кіннота. Однак, загалом Жолкевський не мав у своєму розпорядженні навіть 7 тисяч воїнів. Проте, наявні – були досить досвідченими і вмілими бійцями.    

Битва. Ганьба московитів

Війська московитів в декілька разів переважали сили, які були в розпорядженні у гетьмана Жолкевського. Тому той діяв обережно і професійно. Натомість, очільники московського війська поводились не завжди відповідально і досить легковажно. Як наслідок, оборонці проспали нічний наступ військ Жолкевського і дуже близько їх підпустили. Не в трусах та нічних сорочках московські і шведські війська зустрічали крилатих гусарів, але й до бою готові також не були. 

Гусари під Клушино. Фото з https://uk.wikipedia.org/
Гусари під Клушино. Фото з https://uk.wikipedia.org/

Проте, бій зав’язався і не можна сказати, що він був легким. Усе ж вдалося військам князя Шуйського вибудувати хоч якісь порядки. Військовий талант Жолкевського, однак, взяв гору і московсько-шведські війська були розбиті. Рятуючись втечею, вони вимусили одного з авторів спогадів про ті події зазначити, що “Москва втратила серце”, тікає, а на своїх хребтах везе в табір поляків. Це гарні метафори, але на практиці було дещо по-іншому: московити тікали в ліс і ховалися там. У числі перших чи серед останніх, але князь Шуйський також втік з поля битви. Цим скористалися шведські піхотинці, які почали перемовини про перехід на бік Жолкевського.   

Битва. Перемога і після неї

Важко назвати битву під Клушино якоюсь епохальною, гіперважливою чи надто масштабною. Однак, для самої кампанії вона мала велике значення. Певною мірою, її результатом стали відкриті ворота до Москви. Було гріх не скористатися такою щедрою пропозицією. Значного опору зі сторони боярства також не було. Вони швидко погодились із тим, щоб королевич Владислав став наступним правителем їхньої держави.  

Король Владислав IV Ваза. Фото з https://uk.wikipedia.org
Король Владислав IV Ваза. Фото з https://uk.wikipedia.org

Ця кампанія показала ефективність війська Речі Посполитої, якому довелося долати значні відстані, що переходило у непрості бої. Також битва під Клушино стала однією з найважливіших та найбільш тріумфальних у кар’єрі видатного полководця, тоді польного гетьмана Станіслава Жолкевського. Московських воїнів у цій війні загинуло більше, ніж Станіслав Жолкевський мав у своєму підпорядкуванні.   

Євген ГУЛЮК

Використані джерела: 

  1. Васьків О. Крилаті гусари нагнали жаху на московське військо // Gazeta.ua, 2020 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/history/_krilati-gusari-nagnali-zhahu-na-moskovske-vijsko/972846 
  2. Gawron P. Bitwa pod K∤uszynem 1610 r. // Muzeum Pa∤acu króla Jana III w Wilanowie, 2019 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.wilanow-palac.pl/bitwa_pod_kluszynem_1610_r.html 
  3. Pieńkowski M. A. Bitwa pod K∤uszynem (4 lipca 1610) // Histmag, 2017 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://histmag.org/Bitwa-pod-Kluszynem-4-lipca-1610-Wielki-triumf-polskiego-oreza-6835

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.