На одному із відомих Інтернет аукціонів вдалось розшукати нові, раніше невідомі фото Львова та його мешканців часів міжвоєнного періоду.
З історії міста відомо, що Львів у складі міжвоєнної Польщі був великим культурним та науковим центром. Місто поповнилося новими районами (Левандівка, Новий Львів, Персенківка, Нове Знесення та ін).
![Латинська катедра у Львові, 1930-ті](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/01/5.-662x900.jpg?resize=662%2C900)
![Головний вокзал](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/01/4.-900x570.jpg?resize=696%2C441)
![Комплекс вірменського собору](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/01/8..jpg?resize=696%2C1006)
![Площа Митна на початку 1930-х років. автор Ludwik Piotr Wieleżyński](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2017/08/10-5-900x700.jpg?resize=696%2C541)
![Фрагмент вілли Еміля Дуніковського (нині Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького на Драгоманова, 42)](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/01/6.-900x551.jpg?resize=696%2C426)
В цей час у Львові витворилася автохтонна міська вулична культура (батяри, львівський шансон), з того часу з’явилася традиція називати Львів «маленьким Парижем». Більшість населення становили поляки (понад 50 %); частка євреїв становила близько 30 %, українців — близько 15 % населення міста.
![Львів'яни, 1938 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/01/1.-900x542.jpg?resize=696%2C419)
![Львів'янка з квітами, 1938 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/01/7..jpg?resize=696%2C1100)
![Львів'яни, 1930-ті рр.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/01/2.-900x656.jpg?resize=696%2C507)
![Велоперегони, 1937 р.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/01/3.-900x713.jpg?resize=696%2C551)
![Процесія у Львові, 1930-ті рр.](https://i0.wp.com/photo-lviv.in.ua/wp-content/uploads/2019/01/10.-900x578.jpg?resize=696%2C447)
Проти українців, як і по всій Галичині, проводилася дискримінаційна політика пацифікації, що породила спротив населення і виникнення українських радикальних партій, зокрема Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери.
Джерело фото: https://allegro.pl
Тетяна Яцечко-Блаженко